Спецпроєкти

До артоб’єктів через код. Як програмісти генерують витвори візуального мистецтва


Демосцена – субкультура і вид цифрового мистецтва, з яким пересічний користувач ПК стикається досить часто, навіть не підозрюючи про його існування. Програмісти створюють дивовижні відеоролики за допомогою програмного коду, які можуть важити всього декілька десятків кілобайт. 

Ще більш цікавим є те, що демосцена нерозривно пов’язана з викрадачами програмного забезпечення. Про темні та світлі сторони цього явища цифрової епохи ми й розповімо в матеріалі.

Коли з’явилася демосцена 

Демосцена – явище ще 70-х років: саме тоді персональні комп’ютери перестали займати простір однокімнатної квартири. Тоді перші хакери (по суті, програмісти, адже слово «хакер» не асоціювалося спочатку зі зломом персональних даних і чимось кримінальним) стали використовувати апаратні потужності ПК для створення зображень і анімацій (демок) у реальному часі за допомогою програмного коду.

У 80-ті з поширенням персональних комп’ютерів ZX Spectrum і Commodore 64 графіка в демках ставала дедалі яскравішою, а до анімації почали додавати звукоряд. Нині демосцена стає дедалі більш популярною, а тому з’являються перші демопаті, на яких команди програмістів на швидкість змагаються в створенні складних і яскравих анімацій.

Такі змагання мали свої «вагові» категорії – розміри створюваних демок. Роботи одних команд не мали перевищувати 128 кілобайт, а деякі й зовсім ставили собі межу в 1 біт.

У 90-х демосцена стає невіддільною частиною нової цифрової культури нарівні з кіберпанківською літературою та фільмами. Найяскравішими представниками демосцени того часу були команди Spaceballs і Future Crew.

У 98-му році художники миші й клавіатури починають робити 3D-демки, що було непростим завданням з огляду на слабке обладнання та згадані вище обмеження в розмірах файлів.

Демосцена й піратство

Може виникнути враження, що з демосценою знайомі тільки ґіки, але це не так. Хто користувався першими комп’ютерами в Україні, то згадає скринсейвери «Лабіринт» або «Трубопровід», які операційна система Windows 95 демонструвала під час переходу в «сплячий» режим. Так ось, усі вони були згенеровані програмно.

Зараз же безліч «зламаних» ігор починаються з cracktro – інтро-демосцени, що представляє команду або окремих крекерів. Восьмибітна музика, яка грає на задньому фоні, називається «трекерною». Її написання також нагадує програмування. Автор прописує в кожному такті композиції тональність того чи іншого звуку з бази семплів.

Окремою темою є культура крекерів, або, як їх ще називають, варезників (від слова warez, сленгової версії wares, скорочення від software – прим. ред.) – зломщиків софту, які тісно пов’язані з демосценою. Можна згадати команду Humble Guys (THG), яка крала софт для IBM PC в кінці 1980-х. Її заснували двоє друзів під ніками Candyman і Fabulous Furlough.

Встановлюючи піратські ігри та програми, ви можете відшукати в архівах або образах дисків файл з розширенням .NFO. Так ось, уперше ці типи файлів з інформацією про реліз стали поширювати саме Humble Guys.

Якщо ж представники демосцени конкурували мирно на тематичних вечірках, то серед варезників відбувалися неабиякі війни з реальними жертвами. Особливо у 80-ті, коли софт поширювався за допомогою Bulletin Board System – електронної дошки оголошень, прототипу Інтернету, способу обміну інформацією між комп’ютерами за допомогою телефонної мережі.

Основна проблема полягала в тому, що піратами ставали люди зі злочинного середовища: торговці порнографією, наркотиками, шахраї і здирники. Не дивно, що методи боротьби з конкурентами в них були не зовсім справедливі. Наприклад, Humble Guys здали поліції постачальників софту суперникам із команди INC (International Network of Crackers). Для того щоб отримати заповітну дискету з програмою, хакерам доводилося купувати або вербувати людей найрізноманітніших професій. Найчастіше до релізу повну версію програм отримували журналісти, які співпрацювали з крекерами. Через деякий час INC завдали удару у відповідь у вигляді вірусу. Підставний постачальник THG злив софт із вірусом, що змушував комп’ютер набирати 911.

Незважаючи на бекграунд із поганим запахом, саме Humble Guys популяризували динамічні графічні cracktro, які прийшли на зміну статичним текстовим. Їх ми можемо спостерігати й сьогодні. Крім того, Humble Guys першими почали в мережі BBS писати огляди на софт та ігри, а також подарували геймерам багато хітів того часу, наприклад «Принца Персії» 1989 року.

У 90-ті гарячі голови в Європі й США охололи, особливо після активних рейдів поліції, і люди й далі ламати софт заради спортивного інтересу. Однак у пострадянських країнах усе тільки починалося, адже піратство на просторах колишнього СРСР було прибутковою справою. Можна згадати групу DrinkOrDie (DoD), що з’явилася 1993 року в Росії і проіснувала до 2000-го. Вона стала найзнаменитішою на міжнародній арені.

Повний список варез-команд можна переглянути за посиланням.

Де можна відвідати демопаті?

Повертаючись до демосцени – нині демопаті (змагання програмістів демосцени) можна відвідати у Фінляндії (Assembly), Німеччині (Breakpoint), Іспанії (BCN Party), Швейцарії (Buenzli), Росії (Chaos Constructions) та інших країнах Європи та Азії. Якщо ж говорити про команди, то можна звернути увагу на такі, як Andromeda Software Development, Brain Control, Conspiracy, Equinox, Exceed, Fairlight, Farbrausch, Future Crew.

Сучасні комп’ютери дають змогу робити дивовижні відеоролики високої якості та розміром усього 64 кб.

Ось, наприклад, Fermi Paradox, яка посіла перше місце на фестивалі Revision 2016 у категорії 64K.

Важко повірити, що така краса може стільки важити.

Деякі учасники демосцени воліють досі використовувати старий інструментарій, згадані ПК Amiga і Commodore 64.

Загалом, це був невеликий екскурс в історію демосцени, яка являє собою більш багатогранне й цікаве явище, що потребує детального вивчення і багатогодинного перегляду.

Автор: Шерман Дрозд

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 😎