Cпецпроєкти

«Кава пахне бензином, а м’ясо – гниллю». Чому викривляються запахи після ковіду та що із цим робити


Минулої осені я шукала роботу, тому багато часу проводила вдома. Моє ліжко перетворилося на зручне робоче місце – саме там я активно відправляла резюме й виконувала тестові завдання. 

Одного дня я працювала й помітила, що відчуваю в роті якийсь хімічний присмак. Пішла на кухню, випила води, щось перекусила, і все ніби минуло.

Але недовго музика грала, як усе повернулося знову, та ще й із нестерпним запахом. Я, звичайно, не панікувала, але й не розуміла, що відбувається.

Протягом кількох днів ситуація повторялася разів зо 5 на день, й іноді це дуже дратувало. Я почала обшукувати шафу, що стоїть біля ліжка, знайшла там якусь пахучку для одягу. У мене сяйнула думка: запах у неї був такий же бридкий, який я постійно відчуваю. Хлопець сказав, що вона висить там уже доволі довго та, можливо, вже зіпсувалася.

Пахучку ми викинули, я почала дихати повними грудьми, доки запах не повернувся знову. Він з’являвся нізвідки й так само зникав. Я навіть грішила на омегу, яку мені виписала сімейна лікарка після того, як я перехворіла на ковід. Але згодом я все зрозуміла, коли наткнулася в мережі на купу історій людей, яким після ковіду й вино пахне бензином, і ранок починається не з кави, бо від неї хочеться блювати.

Що це таке

Одним із поширених симптомів COVID-19 є втрата нюху та смаку. Однак часто цим усе не закінчується, і люди скаржаться, що відчувають неприємний запах і смак від продуктів, які раніше могли бути найсмачнішими.

У червні Глобальний консорціум з хіміосенсорних досліджень опублікував звіт, який виявив, що 7% із 4 000 пацієнтів із COVID-19 мали деформацію нюху – паросмію та фантосмію.

Фантосмія змушує людей виявляти «фантомний» запах, коли його немає (це якраз те, із чим зіткнулася я). Паросмією ж називають тимчасовий розлад нюху людини, який спотворює запахи та часто робить їх неприємними. У такому випадку люди відчувають запах, але пахне він для них «не так». Наприклад, приємний запах свіжоспеченої випічки може здаватися гнилим, замість солодкого.

Однак дехто стверджує, що вона може тривати протягом довгого часу та зробити найулюбленіші продукти огидними. Згідно з дослідженням, найчастіше викривляються смаки смаженої їжі, яєць, кави й шоколаду.

Таня розповідає свою історію:

«Я перехворіла на ковід у легкій формі ще в листопаді. Спочатку 4 дні в мене була температура, потім ломило кістки, а потім повністю зникли нюх і смак, які відновилися через 3-4 тижні.

Через якийсь час від деяких продуктів я почала відчувати запах і смак гнилого м’яса з часником і таким солодкувато-нудотним відтінком. Коли воно почало смердіти, то я спочатку думала, що просто на кухні не вивітрився запах із духовки або ж мій одяг просто пропах.

Згодом смердіти почали шоколад і шаурма на вулиці. У метро я відчувала такий запах навіть від людей.

Огидного запаху став власний піт, тепер мені постійно хочеться сходити в душ, хоча близькі кажуть, що не чують жодного специфічного запаху. 

І це таке пекло, адже огидний запах просто з розуму зводить».

Сімейна лікарка Вікторія Клочан розповідає, якою є фізіологічна причина викривлення нюху та смаку під час ковіду:

«Нині ще немає точної причини, яка пояснить однозначно, що відбувається з нюхом під час і після захворювання. Однак є декілька версій. Одна з них пояснює, що під час коронавірусної інфекції, як і під час ГРВІ, відбувається набряк слизової оболонки, яка впливає на нюхові нейрони. Унаслідок цього відбувається втрата нюху, тобто набряк слизової блокує нейрони, і, відповідно, людина не відчуває запахів. До цього приєднується також втрата або зниження  смаку.

Інша ж версія полягає в тому, що на це все ж таки впливає не слизова оболонка, а безпосереднє ураження нейронів вірусом. Відповідно до ступеня цього ураження в людини виникає або часткова втрата нюху, або повна його втрата – аносмія. Імпульси з нюхових рецепторів, що містяться в носі, передаються в головний мозок неправильно та викривлено. Унаслідок цього ми сприймаємо якісь запахи п0-іншому, наприклад, запах кави, який ми раніше любили, для нас стає неприємним. 

Або ж раніше ми любили м’ясо, а тепер наш смак змінився, і ми взагалі не можемо його їсти. 

Для всього потрібен час. У мене є пацієнти, у яких нюх відновився через тиждень-два. А є пацієнти, які перехворіли 3-4-5 місяців тому, і нюх у них ще досі не відновився, тому що в людей різне ураження нейронів. Це як із запаленням легенів: для 5-10% воно минуло непомітно, а в когось ураження становило 70%, і людину ушпиталили. Із нюхом ж у когось було уражено 2-3-4 нейрони, і, відповідно, усе це швиденько компенсувалося завдяки іншим нейронам. Якщо ж ураження більше, то потрібно й більше часу, щоб організм побудував нові нейронні зв’язки.

Є інформація, що нюх можна натренувати. Для цього можна використовувати різні спеції, наприклад додавати в чай корицю, бадьян, зіру. Можна періодично нюхати каву або якісь інші аромати.

Є дослідження, за результатами якого, якщо пацієнт не відчуває запахів і йому це приносить дискомфорт, то він може використовувати спеціальні гормональні спреї (звичайно, за призначенням лікаря). Їх можна застосовувати тривало, курс може сягати приблизно 1 місяць і більше – усе за показаннями.

За статистикою, близько 40% пацієнтів із ковідом мають втрату нюху. Хвилюватися не потрібно, нюх відновиться, просто на це йому потрібен час».

Чому не варто хвилюватися

Ми запитали в сімейної лікарки Анни Сєрової, як подолати викривлення запахів:

«Незважаючи на те, що COVID-19 у нас уже рік, це захворювання нове та досі вивчається. Дані про нього постійно досліджуються, оновлюються й додаються.

Щодо спотворення запаху: вважається, що паросмія може тривати в людини від кількох тижнів до шести місяців. Пів року це справді максимум і найдовший період для повного відновлення нюху, з яким я стикалася, вивчаючи дослідження. 

Із ковідом я працюю із березня 2020-го, і у всіх моїх пацієнтів нюх повертався за кілька днів, тижнів, місяців. У кожного/-ої індивідуально. У моїй практиці також не було такого, щоб нюх не відновлювався зовсім.

Механізм цього явища такий самий, як і під час аносмії коли запахів частково або повністю немає. Тобто і в першому, і в другому випадку уражається нервова система, яка якраз таки й відповідає за правильне сприйняття запахів і смаків.

Що ж робити? Одним із найпоширеніших методів є тренування рецепторів. Це відбувається так само, як ми тренуємо хворих після інсульту або аварій, коли в людини не працює якась кінцівка. До неї приходить реабілітолог, бере нерухому кінцівку й робить із нею спеціальні вправи. Реабілітувати й натренувати ми можемо і наші нюхові рецептори.

Для цього треба використовувати аромати, які для людини найбільш знайомі. Наприклад, я не використовуватиму для практики коріандр, тому що не дуже уявляю його запах і не зможу його відтворити в пам’яті. Якщо ж мені треба буде пригадати, як пахне м’ята або апельсин, я зроблю це з легкістю та впізнаю їхній запах.

Для тренування людині потрібно купити набір аромаолій і починати з тих, які для неї знайомі. Їх дуже багато на ринку, і для когось це м’ята, для когось коріандр, а для когось гвоздика або мускат. Потім необхідно змочити аромаолією звичайну вату та проводити нею перед носом. Робити такі вправи потрібно щодня. Так ми реабілітуємо нюхові рецептори. Це одна із сучасних рекомендацій і майже єдина.

Узагалі те, що відбувається через спотворення запахів у людини, можна назвати видом галюцинацій. Нюхові галюцинації характерні людям із епілепсією. Запах виникає, як аура перед  приступом, люди  кажуть, що починають відчувати запах хвої, і потім у них стається напад. 

Паросмія може виникати також від травм мозку, від інших бактеріальних та вірусних захворювань, від куріння, від хімічного впливу ліків і хіміотерапії. Є препарати та хімічні речовини, які можуть бути нейротоксичними, а нейротоксичність це, власне, відповідь нервової системи на той чи інший чинник.

Ми не призначаємо під час відновлення вітаміни, адже вони ніяк не можуть вплинути на вибудовування нейронних зв’язків. Звичайно, можна відкривати спеціальні клініки та центри для людей, яким необхідна реабілітація після ковіду, але для того, щоб відновити нюхові рецептори, все одно потрібно використовувати запахи. Іншого методу більш безпечного та дієвого ще немає.

Буває таке, що в людини після того, як вона перехворіла, розвивається постковідна депресія. Якщо людину пригнічує її стан і те, що вона не відчуває запахів, смаків або має паросмію, то депресія може погіршитися. Наприклад, якщо раніше людині було за щастя випити філіжанку кави як ранковий ритуал, то тепер вона не може її пити і навіть відчути справжній аромат. Від цього може стати ще гірше, і тоді ми працюємо в комплексі з колегами-неврологами. Обов’язково перевіряємо людину на шкалу депресії. І залежно від відповідей, призначаємо препарати, можливо навіть антидепресанти». 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь