Це більш ніж просто малюнки на тілі. Про філософію татуювання розповідають відомі українські тату-майстри Уляна Нєшева і Дмитро Кір’якіс
За часи свого існування (а це кілька тисяч років) тату-культура помітно еволюціонувала. Утім, досі залишаються деякі стереотипи про татуювання. Про них, а також про філософію тату-культури, сенс малюнків на тілі та самовираження через них ми поговорили з українськими тату-майстрами – Уляною Нєшевою та Дмитром Кір’якісом.
Уляна та Дмитро займаються татуюваннями вже кілька років, кожен із них має власний підхід до цього мистецтва і бачення тату-культури. Об’єднує їх величезна пристрасть до своєї справи й бажання постійно самовдосконалюватися, відображаючи власний світогляд у татуюваннях.
Матеріал підготовлено за підтримки Nemiroff The Inked Collection.
Уляна Нєшева
Про шлях до татуювання
Татуювання завжди мене заворожували, здавалися чимось містичним. У моєму оточенні я майже не стикалася із засудженням. Можливо, воно й було, але вголос цього не озвучувалося.
Я народилася і виросла в маленькому кримському містечку. Там відкрився перший тату-салон – кімнатка 3х5 метрів, з канапою й текою з файлами, де зберігалися готові тату-ескізи. Тоді ще ніхто не знав, що таке індивідуальний підхід. Мені так сильно хотілося тату, що довелося вибирати з того, що є. Мені припала до душі невеличка кішка. А далі – все як у тумані.
Про підтримку з боку близьких, клієнтів і стереотипи
Я займаюся татуюваннями шість років. Мама мене відразу підтримала, що не дивно. Вона підтримує мене у всіх починаннях. А близькі ж родичі поставилися спочатку доволі скептично. Зараз, коли я вже відкрила 6:19 Studio, не можна не помітити їхню гордість за мою діяльність, яка набула такого масштабу.
Коли тільки почали з’являтися дівчата – тату-майстрині, – це сприймалося як екзотика, і тільки приваблювало позитивну увагу, допомагаючи в роботі. Принаймні я так бачила. А от від моїх клієнток періодично чую, що їм довелося сильно постаратися переконати чоловіка, пояснивши, що татуювання – це не обов’язково черепи. Тату може бути елегантним, підкреслювати лінії тіла та приховувати деякі нюанси, наприклад шрами.
У кожного своя історія і свої мотиви робити татуювання.
Я виділила б такі основні: доповнити себе тим, чого не вистачає, і закріпити те, що вже стало частиною тебе. І, звісно, тому що це красиво.
Про особисті якості тату-майстрів/-инь
Тату-майстри та майстрині повинні мати захоплення й азарт. Вони мають горіти своєю справою і бути до кінця впевненими в тому, що роблять.
Ще на етапі обговорення ескізу ми з клієнтом/-кою з’ясовуємо всі деталі майбутнього татуювання. Якщо воно не відповідає стилю, у якому я працюю, мені доводиться відмовлятися й радити майстра чи майстриню, який/-а людині підійде.
Коли малюю ескізи та роблю татуювання, переживаю великий спектр почуттів, починаючи з натхнення, відповідальности, азарту й завершуючи ейфорією. У мистецтві не можна бути холодним і байдужим – так нічого не вийде.
Про тату як можливість проявити себе
Для мене татуювання стало ще одним способом самореалізації. З’явився ще один інструмент для творчості. Коли всередині так багато того, чим хочеться поділитися, неможливо зупинитися й перестати шукати способи висловити це.
Мистецтво – це все моє життя, невіддільна частина мого існування. Це те, без чого я себе навіть не уявляю, фактично базова потреба.
Я люблю всі татуювання на своєму тілі, крім одного. Я зробила це тату не в найкращий період мого життя. Тому можу впевнено сказати – якщо переживаєте складний період і не хочете залишитися з ним на все життя, краще тоді татуювання не робити.
Часто чую компліменти від незнайомих людей – особливо від тих, хто зовсім з тату не пов’язаний і не має на тілі жодного татуювання.
Самі татуювання я бачу як часточки особистості, які вийшли назовні як певне висловлювання. Це і є самовираження, на мою думку.
Татуювання справді допомагають самовиразитися, проявити свою натуру та характер через малюнки на тілі. Елементи тату-культури використовуються різними брендами – наприклад, бренд Nemiroff випустив смакову лінійку The Inked Collection, натхненням для якої є філософія татуювань.
Дизайн лінійки відзначили на міжнародному конкурсі в Лондоні – журі підкорило оформлення етикеток для The Inked Collection, за яким кропітка творча робота, яка має на меті донести цінності бренду споживачам.
Зображення змії – це фокус на втіленні духу бренду, сміливості й рішучості. Водночас вона символізує й багатовікову експертизу бренду, оскільки асоціюється з мудрістю та знаннями, є дуже популярним елементом у тату-культурі. Бджола вказує на використання натурального меду в рецептурі як один із важливих елементів продукції Nemiroff. Фрукти та ягоди символізують натуральні інгредієнти, що входять до складу лінійки.
Крім дизайну, варто відзначити й сміливі авторські смаки:
BURNING PEAR – це насичений грушевий смак, у якому виділяються нотки солодкуватої ванілі, меду, м’яти, перцю, кориці та коричневого цукру. Напій отримав звання «Смакової горілки року» на цьогорічному конкурсі в Нью-Йорку.
WILD CRANBERRY — поєднання традиційного та сучасного: класичний смак із приємною свіжою кислинкою.
BOLD ORANGE — яскравий смак з нотками апельсину, кориці й імбирного печива. Відзначений на конкурсі в Лас-Вегасі, де він отримав від журі 100 балів зі 100 можливих за свій смак.
Дмитро Кір’якіс
Про роботу і шлях до тату-мистецтва
Я шість років працював лікарем-стоматологом, згодом пропрацював п‘ять років в органах прокуратури, зараз я адвокат і тату-майстер.
Татуюванням цікавився з підліткового віку, навіть не знаю чому. Воно здавалось мені якимось дуже особливим, сакральним, навіть трохи містичним мистецтвом. У 19 років я зробив своє перше татуювання.
Займатися татуюванням як майстер я почав досить несподівано навіть для себе. Кілька років тому я зрозумів, що в моєму житті немає хобі, справи для душі. Отже, одного разу просто прийшов до тату-магазину та придбав все необхідне для початку роботи. Потім сказав всім своїм знайомим, що починаю робити татуювання безплатно, і в мене відразу з‘явилося кілька перших клієнтів. А пізніше хобі переросло в роботу.
Про лікарський досвід у роботі з татуюваннями й безпеку процесу
Лікарський досвід є великим плюсом для тату-майстра. Татуювання – це не розвага, а дуже відповідальний процес. Щоб запобігти можливості інфікування, умови мають бути майже як в операційній. Треба вміти відрізняти асептику від антисептики, дезінфекцію від стерилізації та організувати ці процеси відповідно до Державних санітарних норм та правил.
Нині в Україні кваліфікаційні вимоги до майстрів відсутні. У європейських країнах, де професія тату-майстра визнана офіційно, для отримання права займатися цим видом діяльності потрібно пройти обов‘язкові курси, під час яких навчають, зокрема, дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
Важливо не тільки зробити татуювання естетично привабливим із художнього погляду, а й максимально якісно його загоїти, щоб пігмент, який імплантується у шкіру, прижився та зберігся, щоб малюнок був чітким, контрастним, яскравим і гарним.
У кожної людини індивідуальні особливості залежно від стану здоров’я, імунної системи. Через те, що догляд за татуюванням і підтримання гігієни залежить від сумлінності клієнта, можуть виникати ускладнення. Про це не люблять говорити майстри, але такій темі має бути місце. Добре, коли майстер не шукає відповіді в інтернеті й не залишає клієнта сам на сам із проблемою.
Про рекомендації для клієнтів
Після сеансу я завжди надаю клієнтам рекомендації з догляду за татуюванням. Перш за все це підтримання гігієни та асептична обробка татуювання на шкіри навколо. Вона передбачає обов’язкове регулярне промивання антибактеріальним милом і розчином хлоргексидину що дві години протягом перших днів і зволоження шкіри спеціальними кремами.
Також є певні обмеження – не можна відвідувати сауну, басейн, відкриті водойми, приймати ванну та засмагати протягом трьох тижнів. У перші декілька днів не рекомендується вживання алкоголю та займатися активним спортом.
Найчастіше клієнти, які планують уперше робити тату, ставлять питання щодо можливих больових відчуттів. Невідоме завжди лякає, а ще дуже часто їх залякують знайомі, яким робили татуювання багато років тому старими саморобними машинками.
Про стереотипи щодо татуювань
Нині тату можна побачити не тільки серед музикантів, неформальної молоді та інших, а і серед правоохоронців, бізнесменів, лікарів.
Проте в нашому суспільстві ще є стереотипи щодо татуювань, інколи може доходити навіть до агресії.
Знаю чимало випадків, коли стереотипи заважали. Наприклад, один із моїх клієнтів, якому я перекривав старе армійське татуювання на нозі, має бізнес у будівельній галузі. Він казав, що він дуже хотів зробити собі «рукав». Але деякі його великі замовники є досить релігійними людьми. Якщо вони побачать у нього татуювання, то можуть відмовитися від співпраці.
Також одного разу до мене телефонувала розлючена мати одного з моїх клієнтів із претензією «що я наробив її дитині». «Дитиною» був уже дорослий повнолітній хлопець – розумний, вихований, гарно вчиться в інституті та ще й паралельно самостійно вивчає IT та працює в цій галузі. Мені дуже кортіло сказати, що матері потрібно пишатись таким сином, радіти з його розуму, наполегливости та досягнень, підтримувати, а не створювати проблеми через його бажання самовираження.
Багато стереотипів є також навколо професії тату-майстра. У розумінні людей це дуже часто якась маргінальна людина без освіти, нормальних соціальних зв‘язків та іншого. Та тут уже все залежить від тебе – треба вміти позиціонувати себе так, щоб викликати повагу й ставлення як до спеціаліста.
Про філософію татуювання
Татуювання для мене є тим, про що я майже постійно думаю, читаю, можу годинами розмовляти. Після багатогодинного сеансу я можу прийти додому та ще годинами дивитися роботи відомих майстрів, аналізувати, порівнювати, надихатися. Буває так, що побачивши, наприклад, якийсь гарний пейзаж, кадр фільму, я починаю думати, як його стилізувати під тату-ескіз та який би вигляд він мав на шкірі.
Я сформулював би філософію тату так: працювати над собою, щоб твій політ фантазії виражався в такому якісному художньому рівні, який викликатиме в людей довіру й бажання приєднатися до втілення твоїх ідей, а тобі дасть можливість не відвертати уваги він творіння та вдосконалення.
Зайняття татуюванням принесло в моє життя більше позитиву, погляд на життя зовсім з іншого, творчого кута зору. Це можливість робити те, від чого ти отримуєш задоволення, новий досвід, знайомства, світогляд.
Майстрам, які тільки починають свій шлях, я порадив би таке: постійно практикуйтесь, вчіться та вдосконалюйтеся. Вивчайте образотворче мистецтво. Не шукайте чарівних пігулок і секретів. Усе приходить тільки через знання та постійну практику. Викиньте з голови те, що це легке, безвідповідальне зайняття. Це важка фізична праця, що потребує багато сил і шаленої концентрації. Але, якщо ви справді це любите, після закінчення кожної роботи отримуватимете ні з чим не порівняне задоволення.
