Cпецпроєкти

Українська модель – про кар’єру в Китаї та китайські соцмережі, у яких можна заробляти


Заробляти в Китаї можна по-різному − хтось розвиває свої соцмережі, хтось працює лайфстримером/-кою, а хтось обирає сферу моделінгу. Ми поспілкувались із дівчиною, яка працювала моделлю в Шанхаї 3,5 роки. Аннет Ко розповіла нам про тонкощі моделінгу в Китаї, менталітет, вподобання та диджитал-звички жителів цієї країни.

Про кар’єру та моделінг

Я працюю в сфері моделінгу досить довго − 10 років. За кілька років після початку своєї кар’єри модель зазвичай уже може обрати для роботи ту країну, де потрібен її типаж та яка влаштовує її своїм устроєм. У нашій сфері це називається Money Market. Так сталося і зі мною, із часом для роботи я обрала для себе Шанхай, але можу відразу застерегти, що це місто не для людей зі слабкими нервами.

Для того щоб потрапити в професійне агентство, потрібно мати модельні параметри та зріст. На перших контрактах навряд чи доведеться розраховувати на пристойний заробіток. Перші поїздки більше потрібні для вироблення та закріплення навичок, роботи на портфоліо, тому дівчата часто погоджуються працювати за невеликі гонорари.

На що треба звертати увагу під час працевлаштування?

Звертатися потрібно до агента, який добре розбирається в тонкощах цього бізнесу та не буде знайомити вас із Лістерманом або продавати в Саудівську Аравію. Агент повинен мати прекрасну репутацію.

Необхідно додатково самостійно дізнатися, з яким агентствами й на яких умовах йде працевлаштування за кордоном. Добре вивчити контракт і всі його тонкощі, особливо якщо моделі обіцяють певну гарантовану зарплатню.

Шукати інформацію про модельний бізнес у країні, куди летить модель. У цьому допоможуть групи в соціальних мережах, де інші моделі діляться досвідом, а сумлінні агенти – порадами.

Які моделі найпопулярніші в Китаї?

В Азії подобаються молоді дівчата з милою зовнішністю, підтягнутими фігурами й великими очима. Оскільки азіати статурою менші за нас, то й розмірна сітка в них інша. Перевагу віддають не дуже високим дівчатам і досить тендітним.

Є маркети, де параметри відіграють ключову роль. Наприклад, у Європі стабільно урізають кишенькові гроші, якщо модель набирає вагу. У Бангкоку я працювала в агентстві, де щосереди всіх моделей вимірювали та зважували й тільки після цього видавали гроші. Іноді відправляли на голковколювання або прописували таблетки для схуднення. Я насправді тоді непогано влаштувалася, обмінюючи сечогінні препарати на косметику та модні речі.

Яку середню зарплатню можна мати, працюючи моделлю в Китаї?

Заробляти тут можна приблизно 3-10 тисяч доларів США на місяць. Сума залежить від типажу дівчини, її завзятости й уміння витримувати іноді 20-годинні робочі дні. Як я вже казала, Китай не для слабких, а ті, хто прагне тут багато заробляти, повинні мати стійку нервову систему. Були випадки, коли дівчатка навіть помирали від перевтоми. Тому я для себе обрала працювати на умовах фрилансу: сама будую свій графік, вибираю кастинги й роботи.

Про особливий Китай

У Шанхаї я провела 3,5 роки й точно не поїхала б звідти, якби не пандемія. Можливо, Китай є найдоступнішою країною для іноземців нині, й очевидно, що він прагне бути країною для своїх, а не меккою для іноземців. Час легкого заробітку для laowai (іноземців) закінчився тут років 3-4 тому.

Китай – це та країна, де звичайнісінькі речі часом неможливі, а найнеймовірніше трапляється на кожному кроці. Ви або любите і приймаєте це, або ж ніколи не зможете там жити.

Дивує те, що місцеві чоловіки завжди піклуються про свою жінку, особливо у фінансовому плані. За місцевими правилами, китаєць не має права одружуватися, якщо в нього немає своєї нерухомости. А коли одружується, то зобов’язаний забезпечувати дружину матеріально. Я не раз помічала, що головною якістю в чоловіках китаянки вважають саме їхню платоспроможність.

Караоке – це не тільки улюблена розвага китайців, але й головне місце, де вони розв’язують ділові питання. Їхнє караоке дуже сильно відрізняються від нашого – тут кожна компанія знімає окрему кімнату, де переважно п’ють не вино, горілку, коктейлі, а віскі, коньяк і пиво. Часто за додаткову плату можна запросити дівчат, які зобов’язані гарантувати клієнтові максимальний комфорт, гладити їх по голівках, підливати віскі та розважати піснями. Чоловіки не скаржаться.

Про трудоголізм і контрасти

Мені подобається, що китайці вміють заробляти й рахувати гроші. Це шалено працьовиті люди, але їх одержимість матеріальним часом вражає.

Китайські чоловіки дуже щедрі, вони красиво залицяються, здувають із жінок пилинки, дарують подарунки. Якщо китаєць закоханий, то він хоч зірочку з неба дістане для своєї коханої. Але я не обіцяю, що вона буде не з Fake Market.

Китайці дуже любили іноземців у доковідний період. Я могла вийти на вулицю вранці, після 20-годинного робочого дня, була жахливо втомленою, із незачесаною головою і вже несвіжим макіяжем, але завжди отримувала масу компліментів. До речі, цікавий факт: китайці не відрізняють, свіжий вигляд має модель чи танцювала вона в клубі до сьомої ранку, але таку деталь завжди помічає камера.

Ну а Шанхай – місто контрастів, приголомшливих можливостей, щасливих людей, благополуччя та шалених грошей. А ще Шанхай – це дуже смачні дімсами на вуличних маркетах, мішленівські ресторани, автентичні села, та неймовірні сучасні хмарочоси, які захоплюють погляд.

Про китайські соцмережі

Я думаю, ви чули, що в Китаї є свої локальні соціальні мережі. Багато популярних ресурсів заблоковано, наприклад: Google, Youtube, What’sapp, Facebook, Instagram та Viber.

Основною мережею комунікації в країні є Wechat – мікс Facebook, Instagram , What’sapp і також онлайн-гаманець, до якого підв’язується картrа та який працює через QR-код. Страшенно зручна штука. Wechat-гаманцем оплачують рахунки за квартиру, поповнюють телефон, через Wechat моментально переказують одне одному гроші без комісії, замовляють квитки на потяги, літаки. Якщо тебе немає на Wechat, ти не існуєш у країні.

Wechat використовується для комунікації, дзвінків, роботи і як соцмережа. Нині, щоб зареєструватися на Wechat, потрібна рекомендація людини, у якої вже є акаунт із прикріпленим гаманцем, тобто китайським банківським рахунком. Не варто забувати, що всі транзакції на Wechat ретельно відстежуються урядом, і якщо іноземець отримує значно більше коштів, ніж витрачає в Китаї, його рахунки ретельно перевіряють.

Є в Китаї і дві основних найпопулярніших соцмережі розважального плану – Douyin (оригінальний TikTok) і Weibo (аналог Twitter із розширеною кількістю опцій).

У Китаї є також цікава онлайн-професія – лайфстример. Такі люди спілкуються з відвідувачами своїх сторінок і мають головну мету – захопити гостя, поспілкуватися з ним, заспівати та станцювати. Загалом це схоже на шоу талантів або новорічний ранок. Нерідко мені траплялися китайські моделі, які ведуть прямі ефіри з бекстейджа зйомок, показів. У цьому випадку їхній заробіток залежить від онлайн-подарунків, надісланих фанатами, конвертованих в юані. Нині це одна з найбільш конкуруючих сфер заробітку в Китаї.

А ще тут є школи, де молодих людей по 10 годин на день навчають продавати в інтернеті різноманітні товари.

Про екстрим на зйомках

Найекстремальніша робота у всьому моєму житті сталася в Китаї. Того року я працювала за контрактом у південному місті Шеньчжень, що на кордоні з Гонконгом. Це був травень, а за вікном стояла жахлива 35-градусна спека. Я саме тоді сильно обгоріла на пляжі, ну а агентство радісно оголосило, що я маю брати участь у загальнокитайській рекламній кампанії спортивного бренду Jeep.

Наступного дня мені урочисто видали квиток у старовинне місто Lijiang і, відводячи очі, попросили захопити теплі речі. Зібравши кілька светриків, я помчала в аеропорт, а через три години приземлилася в місті, яке захоплювало дух. Ще три години вгору по серпантину на машині, і нарешті ми зупинилися на ніч у невеликому туристичному хостелі. Якби я знала, що мене чекає в найближчі кілька днів, негайно спустилася б униз до міста навіть своїм ходом. Але на те вони й китайці, що ніколи не знаєш, чого очікувати – чи то батога, чи то пряника.

Уранці, коли я поснідала й одягла свої кволі літні светрики, мене і двох хлопчиків-моделей посадили на коней. І тут із неабияким ентузіазмом наша знімальна група оголосила весь маршрут – піднімаємося п’ять годин до самого піку гори Shangri-la. І повірте, за комфортом це була зовсім не та Шангрі-ла, до якої ми звикли. Надзвичайно шикарні краєвиди й така ж надзвичайно необроблена земля з усіма каверзами. Мені до болю в грудях було так шкода тих коней чи осликів, на яких ми каталися.

Уперше в житті з літа за три години ми занурилися в глибоку осінь. Зупинилися на чай, нас переодягли в легкий термоодяг. Напоїли спеціальними таблетками, щоб моделі не загинули на зйомках, і далі рушили в дорогу.

Ще через кілька годин ми опинилися в зимі – температура була -29, і виявилося, що в цьому місці вона ніколи не піднімається. Ми заселилися в занедбану хатинку без будь-якого зв’язку, душу й електрики. Наш туалет складався із трьох стін на вулиці й із милими написами професійних альпіністів на стінах «Chris and Chuck made it here!».

Я поцікавилась із жахом у серці, де ж буде зйомка, та моя нервова система вже просто не витримувала. Нам обіцяли видати альпіністське спорядження, ну а вранці ми знову працювали в самий пік морозу, щоб зловити приголомшливий кадр. А ще виявилося, що агентство підписало документи, що якщо я помру, то це моя вина, нещасний випадок, за який ніхто не несе відповідальности. Такого повороту я не забуду ніколи.

Ночували ми в спеціальних спальних мішках. Я не могла навіть випити гарячої води, бо тоді довелося б іти в туалет і здохнути. Годували нас вареним гірським м’ясом – яке саме, я навіть не хотіла питати. Ну а продюсер зйомки люб’язно пригостив снікерсами.

Уся ця прекрасна затія закінчилася сніговою бурею, та моделі категорично відмовилися виходити з хатини. Після довгих умовлянь фотографа залізти нагору для кількох знімків, ми ухвалили рішення брати коней і спускатися вниз самостійно. Слава Богу, китайці схаменулися й пішли з нами вниз. Коні мерзли, спотикалися, а одна спереду мене мало не впала. Здавалося, це ніколи не закінчиться.

Коли ми спустилися в історичний центр і заселилися в дуже пристойний готель, китайці радо всю ніч пригощали нас морепродуктами та своїми локальними алкогольними напоями, які збивали нас із ніг. Але навіть після трьох келихів китайської горілки на запитання, чи не погоджуся я злітати на цю ж зйомку через тиждень, я люб’язно відповіла: «Обов’язково, але якось в іншому житті».

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: