Спецпроєкти

Кому та навіщо потрібна інтимна пластика: відповідають гінекологиня та сексолог


Багато жінок стикаються з тим, що їх не задовольняє форма власних статевих органів. Річ може бути у вроджених дефектах або особливостях організму, перенесених операціях, пологах або вікових змінах.

Однак іноді на такі процедури наважуються абсолютно здорові анатомічно жінки. Чи допомагає інтимна пластика позбутися комплексів та які вона має протипоказання – для bit.ua розповіли лікарка акушерка-гінекологиня Олена Арендар і сексолог Анатолій Ігнатуша.

Якою буває естетична пластика

Про основні напрями естетичної пластики, показання та протипоказання до операції розповідає лікарка акушерка-гінекологиня клініки «Медіком», кандидатка медичних наук Олена Арендар:

«Естетична медицина розвивається дуже динамічно й тепер стосується не тільки обличчя та грудей, як заведено вважати. Останнім часом доволі популярним став новий напрям – естетична інтимна пластика.

Згідно зі статистикою, кожна третя жінка замислювалася про пластику інтимних зон. У нашій країні кількість жінок, які звертаються для проведення процедур у галузі естетичної інтимної пластики, стрімко зростає.

Нині можна виділити два основні напрями:

  • Інтимна косметологія – це ін’єкції, філери, вагінальний ліфтинг та апаратні методики.
  • Хірургічні методи. Найбільш популярні серед них – пластика статевих губ (лабіопластика), пластика дівочої пліви та пластика піхви.

Показання та протипоказання

«Для проведення інтимної пластики є естетичні показання. Наприклад, якщо в жінки виникає фізичний дискомфорт із боку статевих органів під час заняття спортом, їзди на велосипеді, носіння білизни або заняття сексом.

Неестетичний вигляд може призвести до психологічного дискомфорту в жінки та погіршення її сексуального життя.

З медичних показань можна виділити рубцеві зміни піхви внаслідок старих розривів після пологів, травм, дефекти й аномалії розвитку статевих органів промежини, нетримання сечі.

Загалом, мета естетичної інтимної пластики – це підвищення якости життя жінки. Під час усунення анатомічних змін і відновлення зовнішньої естетики підвищується її самооцінка та відновлюється психологічна гармонія.

За відгуками моїх пацієнток після операції в них у кілька разів зростає впевненість у собі, а сексуальне життя стає більш яскравим. Поліпшуються відчуття під час сексу і в чоловіків.

Зовнішній вигляд жіночих інтимних органів дуже індивідуальний. І попри те, що естетичне уявлення про довершеність інтимної ділянки у всіх різне, усе ж є поширені загальні уявлення, які пацієнтки розглядають як ідеал.

Бувають ситуації, коли молоді дівчата приходять почути думку лікаря про необхідність естетичної операції, надивившись картинок в інтернеті або наслухавшись подружок. Інтимні органи здаються якимось не такими, але, переконавшись, що в них усе анатомічно «нормально», на думку лікаря-гінеколога, вони відмовляються від проведення естетичних хірургічних операцій.

У будь-якому разі не повинно бути ілюзій. Хірургічна пластика – це операція, яка потребує підготовки та післяопераційної реабілітації.

У зоні промежини й статевих губ хворобливі відчуття після відходу анестезії будуть досить помітними, а для загоєння теж потрібен час. Тож хірургії може бути знайдена альтернатива, але не завжди».

Про зворотний бік пластики та нереалістичні стандарти краси

Гештальт-терапевт і сексолог Анатолій Ігнатуша розповідає, який погляд на інтимну пластику в сексології та чому варто спробувати спочатку встановити контакт із собою та власним тілом:

«Статеві губи можуть бути різного розміру, розміщуватись вище або нижче, малі можуть бути більшими за великі, або великі більшими за малі, однак складно визначити якусь норму. Є навіть альбом, який випускали в США із назвою “99 портретів вагіни” – це велика книга з детальними фото жіночих статевих органів, де всі різні та по-своєму красиві.

Бувають випадки, коли є медичні показання для інтимної пластики, як-от вірилізація (поява жіночих рис у чоловіків – прим. ред.). Наприклад, якщо плід жіночої статі, але в матері багато андрогенів, і всередині в нього жіночі статеві органи, а от зовні клітор може бути витягнутим. Тобто зовнішня частина між чоловічою та жіночою. У такому випадку операція виправдана й має сенс.

Сексологія та психотерапія каже, що не варто зайвий раз себе різати. Але ми живемо в нарцисичний час і спостерігаємо за ідеальними фото з фільтрами в соцмережах або ідеальними тілами в порно. Усе це призводить до того, що в нас формується нереалістичний стандарт краси, якого взагалі немає в реальному житті.

Ті, хто проводить багато часу в соцмережах та викладає відретушовані фото, також несвідомо починають звикати до того, що вони інші. Однак коли людина дивиться на себе в дзеркало, то образ себе на фото і реальний образ усередині не збігаються, тому людина, така як є, перестає собі подобатися.

І в цьому місці вступає маркетинг – різні журнали, реклама в мережі процедур або ж подруги, які розповідають, що зробили пластику. Ціла індустрія спрямована на те, щоб щось поліпшити в тілах людей. Починається гонитва за недосяжним образом, і кожен у цій гонитві йде настільки далеко, наскільки великий його відчай.

Можна зробити пластику обличчя, груди, сідниці, статеві губи, та можна майже в інше тіло себе перенести. Але опитування жінок, які збільшували груди, показують, що це не особливо робить їх щасливими. За бажанням перекроїти себе частіше стоїть елементарна потреба в любові, прийнятті та теплих підтримувальних стосунках. А замість цього людина може вступати у якісь споживацькі стосунки, де вона старається зробити себе такою, щоб відповідати стандартам і щоб комусь сподобатися. Але, як кажуть у нас, образ щасливим бути не може.

Якщо я надіваю на себе маску, яка подобається іншим, це не робить мене щасливим».

Про прийняття себе та психотерапію

Анатолій продовжує:

«Задоволеність в інтимній сфері лежить у дослідженні себе та прийнятті того, як влаштоване моє тіло, як я можу отримувати задоволення та розділяти його з іншою людиною.

Людина може комусь подобатися, а комусь – ні. Навіть фотомоделі стикаються з великою кількістю шеймінгу та критики. Тому тут варто не бачити себе очима партнера чи інших людей, а встановлювати глибокий контакт із собою та своїм тілом. Через дослідження себе, своїх реакцій, своєї реальности. Можна робити це самостійно, а можна разом із психотерапевтом.

Загалом, ті люди, які ходять на психотерапію, стають більш диференційованими. Вони менше залежать від думки інших людей. Маючи стабільну самооцінку та добре знаючи себе, вони не настільки схильні до коливань, коли дзеркало їх викривляє. Якщо вони проводять багато часу з хорошим дзеркалом, то, потрапляючи в криве дзеркало, можуть посміятися над тим, що воно показує. Але це не ранить їх і не змушує перекроїти себе для того, щоб мати кращий вигляд у цьому кривому дзеркалі».

Отже, інтимна пластика, як і будь-яке хірургічне втручання, потребує зваженого рішення людини. Ми справді перебуваємо під впливом ери цифрових технологій і можемо загубити себе серед нав’язаних ідеалів краси. Тож варто насамперед попрацювати із психотерапевтом, спробувати полюбити своє тіло, а тоді вже, за бажанням, вдаватися до операцій і змінювати своє тіло так, як ви хочете.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐