Спецпроєкти

У центрі подій: історія фотографа Даніша Сіддікі, якого вбили під час висвітлення сутичок в Афганістані


За заявою ООН, з 2018 до 2021 року в Афганістані було вбито 33 журналістів.

У заяві йдеться, що, попри повільні мирні переговори між афганським урядом та бойовиками руху «Талібан», щоденні напади на правозахисників та журналістів не припиняються. 

Під час висвітлення сутичок між афганцями та бойовиками з «Талібану» біля пакистанського кордону 15 липня вбили фотографа та журналіста Reuters Даніша Сіддікі. 

Фотограф та старший афганський офіцер загинули під час перехресного вогню.

Даніш Сіддікі працював разом з афганськими спецпідрозділами з початку цього тижня та повідомляв про сутички. Reuters наразі не може встановити всі деталі смерті Сіддікі, а представники організації «Талібан» заявляють, що не розуміють, як це могло статися.

Ми розповідаємо про фотографа та його роботи, а також згадуємо обставини, за яких він робив ці фотографії.

У центрі подій

Даніш Сіддікі висвітлював не лише війну в Афганістані, але й події в Іраці, біженство Рохінджа, протести в Гонконзі, землетруси в Непалі та багато іншого.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Danish Siddiqui (@danishpix)

24 лютого 2020 року Сіддікі зробив фото мусульманина Мухаммеда Зубайра, на якого напала група осіб під час протестів у Делі.

Чоловіка били палицями та іншими підручними засобами.

Фотограф описує цей момент так:

«Ситуація виявилася небезпечнішою, ніж я гадав. Поліції було дуже багато. Я помітив, що більше десятка людей – від підлітків до літніх осіб – нападали на мусульманина в білому одязі. Використовуючи палиці, пластикові труби та металеві прути, вони жорстоко побили чоловіка. Кров текла з його голови, коли він опускався на коліна».

Протести в Делі стосувалися законопроєкту, яким влада Індії хотіла надавати громадянство в прискореному порядку біженцям та мігрантам із Пакистану й Бангладешу, але якщо вони не є мусульманами. Також у багатьох штатах у цей період від місцевих мусульман вимагали довести, що ті мають індійське громадянство. За інших умов людей погрожували депортувати.

Видання Reuters назвало це фото одним із найвизначніших кадрів 2020 року.

Пулітцерівська премія

Даніш Сіддікі: «Я фотографую для простої людини, яка хоче побачити й відчути історію з місця, де вона сама не може бути присутня».

У 2018 році Даніш Сіддікі разом із колегою Аднаном Абіді та ще п’ятьма фотографами отримав Пулітцерівську премію в номінації Художня фотографія.

Даніш отримав Пулітцера за висвітлення кризи біженців зі штату Ракхайн, що в М’янмі. У серпні 2017 року сотні тисяч представників етнічної групи Рохінджа тікали в Бангладеш після того, як вони зазнали жорстоких нападів, а їхні села були зруйновані.

Рохіджі потім розповіли, що тікати через моря, гори, ліси та рисові поля, залиті мусонним дощем, їх змусила армія М’янми, яка за підтримки буддійського населення почала спалювати їхні села, нападати на людей і вбивати мирних жителів.

Упродовж кількох наступних тижнів у Бангладеш прийшло просити біженства та притулку понад пів мільйона рохіндж.

За місяць нападів на рохіндж було вбито щонайменше 6700 представників цієї етнічної групи, зокрема 730 дітей віком до п’яти років. Amnesty International додає, що військові М’янми ґвалтували й знущались із жінок та дівчаток рохіндж.

А буддистські представники М’янми заперечують напади на мирне населення.

Найважливіша робота фотографа

Даніш Сіддікі: «Робота, яка поки що залишила в мені найбільший слід – це історія дівчинки Рубіни, дитини-зірки з фільму «Мільйонер із нетрів», після того як її дім у колонії нетрів згорів».

4 березня 2011 року вогонь повністю знищив нетрі, що прилягають до залізничної станції Бандра-Схід у Мумбаї. Більш ніж 11 людей постраждало, дев’ятьох доправили в лікарню. Під час пожежі згоріло 500 будиночків. В одному із них жила зірка фільму «Мільйонер із нетрів» Рубін Алі.

«У нас залишилося лише трохи одягу, ми намагалися врятувати все, що могли, до того, як пожежа поширилася. Мої фотографії на Оскарі, усі мої спогади згоріли», – розповіла Рубін журналістам, коли решта родини тулилася під однією ковдрою.

Висвітлювати події у згорілих нетрях поїхав фотограф Даніш Сіддікі. Саме він зробив серію фотографій сім’ї Рубін Алі на фоні згорілих будинків.

Даніш Сіддікі згадував: «Я був вражений сміливістю та силою дівчинки. За одну ніч вона втратила все, включаючи дорогоцінні фотографії з вечора вручення Оскару в Лос-Анджелесі, де вона пройшла червоною доріжкою разом із колегами-акторами».

Післяслово

Кажуть, що всесвітню славу Данішу Сідікі принесла серія фотографій масових похоронів, що відбувалися на піку другої хвилі пандемії COVID-19 в Індії. Проте, на нашу думку, кожна робота Сіддікі заслуговує особливої уваги.


(Людські обличчя як образ жахливої статистики у майже 100 000 смертей від COVID 19 в Індії)

Даніш Сіддікі розповідав, що найбільше йому подобається «фотографувати людське обличчя в критичній ситуації».

Фотограф Даніш Сіддікі загинув у віці 38 років. У нього є дружина та син.

З іншими його роботами ви можете ознайомитися за посиланням.

За фото дякуємо: Reuters, The Wire, Twitter.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь