Екозвичка: здай скляну пляшку
Сортувати сміття або ж відмовитись від пластику – класні екозвички. А як щодо того, щоб здавати скляні пляшки на повторне використання? Кожен користується склом, купуючи соки, газовану воду або алкогольні напої. Але чи кожен знає, що склу не вистачить і тисячі років для розкладу природним шляхом? За різними даними цей процес займає від 1000 до 1 млн років. Тож чому для планети важливо, щоб ти взяв скляну пляшку й відніс її у спеціальний пункт збору?
Екскурс в історію
30-40 років тому в людей не виникало запитання: «А що, скло можна здати?». Більшість навантажувала сумки вимитими пляшками й щотижня приходила в пункти приймання скла. Тоді це була радше як звичка, яка приносила певні гроші. Крім цього, тоді не було альтернативних матеріалів, як-от пластик, на щастя, ще не набув широкого використання в щоденному житті. У 80-х роках вартість однієї використаної пляшки часом перевищувала вартість такої ж нової пляшки, але вже з наповненням. Від старшого покоління в період безгрошів’я часто можна почути: «Такі часи, що хоч бери й пляшки здавай». Насправді, у Радянському Союзі за отримані гроші від скла можна було прожити до зарплати.
Цінова політика скла у 80-ті роки:
- горілчана або лимонадна пляшка 0,5 – 20 копійок;
- винна пляшка 0,7 – 17 копійок;
- молочна пляшка 1 л – 20 копійок;
- звичайні прості банки – від 10 до 40 копійок.
У 2021 році такі ціни здаються мізерними, проте тоді люди отримували достатньо коштів і робили вагомий внесок у збереження екології Землі.
Досвід європейських країн
У Європі наразі поширена практика здавання скляних пляшок у відповідні пункти. У більшості країн діє система «Депозитування контейнерів» або «Плата за пляшку». Завдяки фінансовому стимулюванню повернення скляних продуктів ця система є практичною частиною кругової економіки, що дозволяє уникнути втрати скляної тари в належному стані. У такий спосіб у Європі вважають, що повторне використання упаковки є більш стійкою альтернативою, ніж її перероблення.
Наприклад, у Німеччині працює система «Pfand». За її допомогою споживач фактично сплачує завдаток щоразу, коли купує певний товар, і лише в разі повернення використаної пляшки отримує 50% ціни назад.
З чого роблять скло?
Скло виготовляють із натуральної сировини. Тому переплавлення однієї тонни сировини економить понад тонну природних мінералів.
Склад скла:
- кварцовий пісок (чистий річковий);
- вапно;
- сода.
Тож виготовлення скла – процес досить жаркий, трудомісткий, а часом і небезпечний. Насамперед для планети, у якої запас природних ресурсів обмежений. За один рік повторне використання скла в Європі дозволило зекономити 14,4 мільйонів тонн первинної сировини.
Чому повторне використання краще, ніж переробка?
Учені разом із виданням The Atlantic аналізували вплив повторного використання й перероблення пакування. У результаті мали висновок, що перероблення відходів позитивно впливає на екологію, але водночас може спровокувати збільшення кількості відходів. Звісно, переробка має свою цінність. Це один із найпростіших кліматично чистих способів, які можуть здійснити люди, і він зменшує видобуток первинних матеріалів. Але повторне використання дозволяє зменшити кількість відходів, що своєю чергою значно скорочує викиди вуглецю. Тому вчені закликають скорочувати кількість відходів шляхом повторного використання ресурсів.
Як справи зі склом в Україні?
В Україні за останні роки значно погіршилися показники з перероблення відходів. Міністерство охорони довкілля повідомляє, що торік утворилося 462,4 млн тонн відходів, а утилізували 100,5 млн тонн. Значну частку становить і скло.
Проте не все так погано, як може здатись на перший погляд. Провідна фахівчиня з пакувальних матеріалів та рекламацій у компанії Carlsberg Ukraine розповідає, що торік компанія зібрала майже 135 мільйонів пляшок у всій Україні, що демонструє непогану статистику свідомості громадян.
«Оборотна скляна пляшка – найбільш дружній вид пакування для екології. Вона залишає найменший вуглецевий слід, економить природні ресурси, не створює додаткового навантаження на сміттєвих полігонах і піддається повторному використанню. Одну скляну пляшку можна використати повторно до 5 разів. Водночас скло є природним і нейтральним матеріалом. Воно майже не вступає в реакцію з іншими речовинами, його можна безпечно використовувати повторно. Наприклад, ми в компанії цілеспрямовано використовуємо оборотну скляну пляшку та намагаємося розвивати культуру збирання оборотної тари. У 2020 році ми зібрали майже 135 млн пляшок у всій Україні»
Перед повторним використанням пляшок тара проходить довгий і складний процес оброблення, що гарантує безпечне користування. Технологію оброблення та очищення скляних пляшок строго контролюють через спеціальну систему датчиків.
«Процес очищення відбувається в сучасних пляшкомийних машинах із використанням мийних та дезінфікувальних засобів. Пляшка проходить кілька стадій мийки розчином лугу при температурі 80ºC та ополіскується з дезінфектантом. Після очищення та перед наливом пляшка проходить перевірку на сучасних автоматичних інспекційних машинах. Тобто кожну пляшку контролюють через систему камер та датчиків для відбракування пошкоджень і забруднень. Чистоту пляшки також контролює виробнича лабораторія. Тому це цілком безпечно. Кожен із нас може робити внесок у збереження екології простим шляхом: купивши продукцію в оборотній скляній тарі, поверни пляшку, і твій персональний внесок зроблено»
У людини, яка сортує сміття й віддає скло на повторне використання, є багато економічних та екологічних мотивів. Засновники соціального проєкту «Кольорові відра», які вже три роки впроваджують сортування сміття, вважають, що, передавши пляшку для повторного використання, споживач не тільки має матеріальну вигоду, але й несе благо для своєї країни, робить її економіку ефективнішою та інвестує в майбутнє своїх дітей.
«Скло – хімічно й біологічно нейтральна речовина, яка розпадається понад 1000 років. Відходи такого типу тільки накопичуються на звалищах, що погіршує тепер не найкращу екологічну ситуацію. Громадська організація ”Кольорові Відра” докладає зусиль, щоб формувати у споживачів відповідальне ставлення до пакування споживаного продукту, використовуючи канали соцмереж і спрямовуючи екосвідомих громадян на сортувальні станції та приймальні пункти», – зазначають фахівці.
У таких організаціях повідомляють, що в людей є звичка, сформована роками, здавати макулатуру, пластик тощо, але скло на склобій здають менш охоче через вкрай низьку закупівельну ціну.
Де можна здати скло в Києві?
Наразі здача скла в Києві не є гострою проблемою. Критичність ситуації більше залежить від свідомості громадян. В Україні є кілька організацій, які опікуються процесом повторного використання скла:
- «Кольорові відра» – три роки у сфері сортування сміття, має пункти приймання майже у всіх великих містах;
- «Geon River» – має кілька спеціалізованих пунктів приймання скла в Києві;
- «Україна БЕЗ сміття» – приймає всі види скляних відходів. Має інтерактивну мапу з пунктами приймання;
- «Київміськвторресурси» – має більш ніж 40 пунктів приймання скла.
Тож якщо вас давно хвилюють екологічні проблеми Землі, і ви хочете приєднатися до важливої місії її збереження, звертайтеся в пункти приймання скла. Пам’ятай: люди разом – сміття роздільно!