Свідоме споживання, боротьба з тривожністю та задоволення від сортування
Як екосвідомість полегшує нам життя
Європейський Союз запровадив ініціативу «Зелений курс», щоб урятувати планету від повного вичерпання своїх ресурсів. За цим курсом, до 2050 року Європа прагне стати екологічно нейтральним континентом, а без України цього досягти неможливо.
«Європейський зелений курс» – це комплексний підхід для вирішення проблем навколишнього середовища. Зокрема, Україні він допоможе стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, зменшити видобуток та використання викопного палива, перейти до екологічно безпечного управління відходами (починаючи із запобігання їх утворенню та підготовки до повторного використання) та підвищити екологічні стандарти. Крім того, це сприятиме розвитку органічного сільського господарства та збереженню різноманіття природи.
З моменту проголошення «Європейського зеленого курсу» (далі – ЄЗК) Україна заявила про намір брати участь у його реалізації. Країна поступово приводить власну законодавчу базу у відповідність до норм ЄС і проводить постійні консультації з партнерами ЄС щодо повного залучення до втілення ЄЗК.
Це великий крок не лише до розв'язання проблем зміни клімату, а й до модернізації економіки. І разом із усвідомленим ставленням українців до відходів ця ініціатива допоможе покращити екологічний стан нашої країни.
Звісно, це масштабне завдання. Але маленькі кроки може зробити кожний. Які саме?
Bit.ua поспілкувався із засновницею No Waste Ukraine Євгенією Аратовською, психологинею Іванною Давиденко та студенткою європейської освітньої програми Еразмус+ бізнес-школи Вестмінстерського університету Єлизаветою Підопригорою. Жінки вже перейшли або переходять на екологічний спосіб життя. Вони розповідають, як облаштувати свою екорутину так, щоб не картати себе за викинутий стаканчик і отримувати задоволення від сортування відходів.
Матеріал вийшов за підтримки ЄС в рамках комунікаційної кампанії #BoostingGreenPotentialTogether («Відкриваємо зелений потенціал разом»).
Екозвички як спосіб життя
За 2020 рік в Україні утворилося 10 мільйонів тонн побутових відходів
«Якщо така кількість сміття буде зібрана та передана на заводи, наша економіка отримає продукту на мільярди гривень. І викидати його на звалище, коли ми живемо не в найбагатшій країні, неправильно. Сортувати треба тоді, коли немає кращих варіантів. Найкращий варіант – це відсутність надлишкового пакування чи коли воно біорозкладне», – Євгенія Аратовська, засновниця No Waste Ukraine.
Та екологічність – це не лише про сортування наявного сміття, а й про свідоме споживання, яке запобігає утворенню відходів.
Спробуйте заздалегідь внести екологічні активності в план тижня. Налаштуйте себе, виділіть місце та час для сортування. Головне – не боятися припуститися помилок і ставити запитання працівникам сортувальних станцій. Спробувавши кілька разів відсортувати сміття, починаєш краще розуміти, що до чого.
Щодо сортування, спочатку варто ставити меншу планку й винагороджувати себе за перші маленькі кроки, пробачати помилки.
Розглядайте кожну покупку, навіть послугу, за яку ви сплачуєте. Які будуть наслідки від неї? Дізнавайтеся все про походження одягу: чи є там змішані тканини, наскільки він якісний і чи сидітиме добре після третього прання. Річ має слугувати не один рік. Це не тільки допоможе зберегти довкілля, але й заощадити ваші гроші у середньостроковій перспективі.
Звісно, ідеального екологічного способу життя не існує. Але впливати на ситуацію ми можемо, роблячи «більш екологічній» вибір. Це турбота не лише про довкілля, але й про себе, свій добробут та здоров'я.
Вірте в силу маленьких кроків. Якщо ви зробите щось хороше, певним способом нівелюється шкода в іншому місці. Якщо докладаєте навіть 50% зусиль – це чудово. Необов'язково відразу ставати зеровейстером чи сортувати абсолютно всі відходи. Почніть, наприклад, з вибору пакування продуктів.
«У супермаркеті я віддаю перевагу дорожчій пляшці, яка переробляється. У такий спосіб даю додатковий фінансовий ресурс виробникові, щоб він зміг продовжувати виробляти товар у такому пакуванні. Я винагороджую тих, хто про це думає.
Я сортую сміття, виношу смітник раз у місяць, і це сильно радує. А змусити купувати одяг чи взуття мене може лише необхідність», – Євгенія Аратовська, засновниця No Waste Ukraine.
Робити вклад в екологію допоможе навіть планування дрібних покупок
«Ми з чоловіком зробили собі фудкартки для продуктів на тиждень, записуємо туди те, що потрібно купити, залежно від того, що збираємося готувати. Планувати відштовхуючись від кінцевого результату – це уникати надлишків їжі», – Іванна Давиденко, психологиня.
Подумайте про звички, що допоможуть мінімізувати кількість відходів. Наприклад, носіть із собою екоторбинку, щоб не брати пакет у супермаркеті. Також можна придбати багаторазове горнятко, щоб із ним ходити до кав'ярні.
«У Лондоні пляшка води мені коштуватиме мінімум 50-60 грн, а пакет – 16-36 грн. Воду я набираю в університеті у спеціальному місці. Окрім урн для розподілення сміття, там є окремі автомати з купонами для використаних горнят для кави, місце збору батарейок, багаторазовий посуд у їдальні та можливість вибрати їжу без пакування. В іншому університеті я бачила баки для збору старого одягу та різних видів PET окремо, наприклад з-під шампунів, побутової хімії, зубної пасти», – каже Єлизавета Підопригора, студентка європейської освітньої програми Еразмус+.
"Сортування: від тривожності до задоволення
Вже декілька років існує такий термін – environmental guilty syndrome. Це синдром тривожності за спричинену шкоду довкіллю, коли купуєш одноразовий стаканчик і дуже довго не можеш собі цього пробачити.
«Я б радила націлювати увагу на те, яку частку тривожності ми можемо контролювати. Тому що взяти хоча б певну частину власного життя під контроль вже допомагає впоратись із тривожністю. На що я можу вплинути та на що не можу? Кожен із маленьких кроків у категорії "можу вплинути" складається по зернятку на ту чашу терезів, яка доводить, що ми таки щось робимо», – Іванна Давиденко, психологиня.
Також до екологічного способу життя варто залучити принцип контакту зі своїми справжніми запитами та потребами. Думаючи про навколишнє середовище, ми часто уявляємо купи сміття в океані й тварин, які від нього страждають. Варто відсторонитися від колективного безсвідомого й сформулювати власний запит: чому я хочу свідомо ставитися до споживання й сортувати сміття?
Важливо розуміти, що екологічний спосіб життя – це не лише відсутність тривоги за збережену природу, а й спосіб отримувати задоволення. Багато з нас працює в диджиталі й не бачить матеріальних результатів своєї роботи, а це один із маркерів задоволення життям. Це відчуття можуть дати прибирання й сортування.
Але є й позитивна сторона. Це підкріплення та задоволення можна діставати під час прибирання та сортування сміття. Ми заземлюємося, включаємось у процес, коли робимо щось руками та входимо в контакт із тілом і собою», – Іванна Давиденко, психологиня.
«Дофамін дуже любить, коли ми щось завершуємо й ставимо галочки, провокує нас на швидкі задоволення. Це підступний гормон, і корисно іноді не винагороджувати себе за все підряд, бо це розхитує нашу дисципліну й ускладнює можливість досягати довгострокових цілей.
Замість висновків
Екологічний спосіб життя – це не жорсткий закон, що обмежує нас, а цінності, що надихають і можуть приносити задоволення. Щоразу розділяючи відходи, відмовляючись від зайвої покупки й економлячи ресурси, ми робимо внесок не лише в довкілля, а й у власний добробут.
«Зелений курс» – це активна відповідь Європи на зміни клімату. Його засновники переконані, що довкілля й людина повинні бути в центрі державної політики. І завдяки цьому всеохоплюючому підходу Україна має можливість стати екологічно нейтральною країною.
Але ми можемо вже почати змінювати нашу екологію, не чекаючи загальнонаціональних або глобальних комплексних рішень. Для цього не потрібно відмовлятися від усіх благ цивілізації та ставати зеровейстерами. Почати можна з маленьких кроків.
