Спецпроєкти

Великі відстані та низька оплата доставки. Чому кур’єри Bolt Food незадоволені роботою


У серпні минулого року кур’єри Bolt Food розпочали акції протестів у Києві. Їх не задовільняли умови праці в компанії. За 2 місяці страйків їм вдалося змусити компанію прислухатися до їхніх вимог. Водночас узимку ситуація знову може повторитися. Ми поспілкувалися з кур’єром Bolt Food про нинішні проблеми та шляхи їхнього розв’язання.

Чого вимагають кур’єри Bolt Food?

У телеграм-каналі Bolt_STRIKE_INFO можна прочитати про вимоги кур’єрів, які прозвучали в серпні минулого року.

  • Повернення градації бонусів й оплати за них.
  • Оплата очікування та контролю ресторанів і переназначення кур’єра в реальному часі до готовності більш ніж 15 хв.
  • Законодавчої ініціативи компанії з полегшення реєстрації мопедів.
  • Страхування життя і здоров’я від Bolt та створення верифікованого списку рекомендованих страхових компаній.
  • Вимоги до ресторанів щодо забезпечення кур’єрів комфортним місцем видачі / очікування.

«Заробіток кур’єра складається з базової суми, яку можна заробити з замовлення з урахуванням коефіцієнтів. Також оплачується кілометраж доставки. На коефіцієнт впливають погодні умови в місті, пора року, кількість замовлень тощо.

Також є система бонусів, розмір яких залежить від кількості доставок – 30, 50, 70 та 100 на тиждень. Влітку розпочалися проблеми з оплатою праці. Спочатку змінили коефіцієнт: він доходив до 1,2–1,4 в спекотні дні. Коефіцієнт 1 – це 25 грн + 7 грн/1 км. Якщо брати середню відстань замовлення, то приблизно виходить 50 грн за одне замовлення. В зимній період коефіцієнт загалом становить від 2,0 до 2,6.

Влітку ситуація змінюється, бо багато людей роз’їжджаються та йдуть до кафе та ресторанів пішки. Водночас компанія вирішила залишити низькі коефіцієнти на вересень та жовтень. Склалася ситуація, що кур’єрам взагалі стало невигідно працювати. Уявіть собі, як це доставляти їжу під дощем, наприклад, з коефіцієнтом 1,4, коли він повинен бути 2,0 та більше.

Крім того, у серпні ми дізналися, що була змінена система бонусів. Якщо раніше можна було отримати $100 за 70+30 замовлень, то компанія вирішила, що і $60 вистачить з головою», – розповідає кур’єр Bolt Food Богдан. Він працював кур’єром майже в усіх службах доставки України та брав участь у протестах кур’єрів Glovo у 2019 році.

Спочатку страйк підтримало небагато кур’єрів. Не вистачало розголосу та проінформованості про цілі й етапи протесту. Так було створено телеграм-канал Bolt_STRIKE_INFO, який зібрав понад 200 осіб. Також протестувальникам допомогли ГО «Авангард» та ГО «Трудова ініціатива».

Вимоги страйкарів доповнилися: оплатою очікування замовлень у ресторані при затримці понад 10 хвилин або коригування системи розподілення замовлень так, щоб кур’єр не чекав приготування замовлення більш ніж 5 хвилин після прибуття в ресторан; радіус подачі має бути зменшений до кілометра або довгі подачі повинні додатково оплачуватися (інколи люди 5–7 км мали проїхати, тільки щоб дістатися ресторану); зміна умов праці не може відбуватися без попередження та узгодження з кур’єрами; гарантія мінімального заробітку за замовлення.

«З початку ніхто з керівництва не звертав увагу на наш протест. Оскільки не було нормальної організації та масовості. Хто протестує? Коли протестують? Які вимоги? Можливо, хтось жартує? Коли протест почав перетворюватися на більш-менш масовий, ми зорганізували акції One Day Off та Friday Off. Під час One Day Off кур’єри переставали працювати після певного часу. А Friday Off означало, що люди у п’ятницю беруть собі вихідний. Це призвело до нестачі кур’єрів у критичні моменти, і це спрацювало. На наші вимоги звернуло увагу керівництво», – зазначає Богдан.

Він говорить, що восени керівництво Bolt Food повернуло стару систему бонусів та відносно високі коефіцієнти. Водночас узимку ситуація з коефіцієнтами знову погіршилася і кур’єри знов задумалися про протест.

«Зарплата кур’єра вираховується за кількома параметрами. Основним з яких є коефіцієнт. Чим більше навантаження і чим гірші погодні умови – тим вищий коефіцієнт. Минулої зими у аналогічну холодну погоду цей коефіцієнт знаходився на позначці 2.2–2.5 протягом всього дня. А в грудні минулого року коефіцієнт тримався майже завжди на рівні 2.0. Але починаючи з Різдва менеджери цієї служби доставки почали виставляти коефіцієнти від 1.6 до 1.9, що значно зменшило дохід кур’єрів. Логічним наслідком цього стало те, що більшість працівників доставки просто перестала виходити на роботу за такими умовами. Останньою краплею стало те, що 12 січня було виставлено такі ж мізерні коефіцієнти при температурі -13 градусів.

Жодний кур’єр, який мав хоч трошки поваги до себе не став возити замовлення за таку мізерну оплату, а в клієнтському застосунку зникла можливість замовляти доставки – лише самовивіз», – зазначено в телеграм-каналі Bolt_STRIKE_INFO.

«Поки що важко говорити про відновлення протестів. Водночас я думаю, що їх необхідно очікувати влітку, коли знов через сезонні особливості коефіцієнти впадуть», – говорить Богдан.

За весь час протестів кур’єри ніколи не шкодили клієнтам.

«Клієнт – це не та людина, якій хочеться зробити щось гидке. Інколи кур’єри можуть з’їсти ковбасу з піци чи вкрасти смажену картоплю. Але робити більш серйозну підлість – це нікому невигідно. Хоча, можливо, є якісь маніяки з психічним порушенням, які отримують задоволення від шкоди людям», – додає Богдан.

За словами нашого спікера, кур’єр Bolt Food може заробити від 8000 до 30 000 грн у місяць. Водночас йому потрібно буде заплатити 20% податків. У результаті кур’єр отримує набагато менші суми, ніж ті, які зазначені у вакансіях: 15 000 – 45 000 грн. Окрім того, щоб отримати 30 000 грн і більше, потрібно працювати 6 днів на тиждень по 12–14 годин.

«Потрібно враховувати, що кур’єру треба за власні кошти придбати транспортний засіб або відремонтувати його після київських доріг, купити пальне, якщо їздиш на моторизованому транспорті, поїсти та попити протягом дня тощо. 

А якщо ти потрапиш у аварію, то тобі нічого не виплатять. Так, страховка є, але ось отримати її досить важко. Навіть був випадок, коли одна з компаній доставки подала до суду на травмованого кур’єра за те, що він публічно розповів про її небажання виплачувати страховку», – говорить Богдан.

У компанії Bolt Food торік «відповіли, що високий дохід кур’єра формується за рахунок поєднання базового доходу та бонусів і забезпечується завдяки наявності достатньої кількості замовлень… Для того, аби надавати всім нашим клієнтам (кур’єрам, закладам харчування та їх користувачам) максимально вигідні умови, ми застосовуємо методи балансу попиту та пропозиції. Вони передбачають гнучку систему бонусів для кур’єрів. Компанія може збільшити базу, підключити нові ресторани… Кур’єри можуть отримати більше замовлень і збільшити свій дохід. Рівень можливого заробітку для кур’єрів Bolt Food – найвищий на ринку України», – зазначили у пресслужбі компанії з посиланням на СЕО українського підрозділу Ігоря Шрамка виданню Liga.

Усе це – гіг-економіка

Правозахисники зазначають, що такі сервіси, як Bolt Food, Uber, Glovo та інші, є яскравими прикладами гіг-економіки – моделі трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях. Унаслідок цих неформальних домовленостей дуже часто порушуються права робітників.

«Гіг-економіка – це відносно нове явище у світі. Коли вся взаємодія з роботавцем знаходиться у вашому мобільному телефоні. І формально, ви не є працівником, а лише користувачем мобільного застосунку. Халтурка – халтурна економіка.

Але вже цілі сфери економіки переходять у формат такої взаємодії. Роботодавець, фактично, не несе ніякої відповідальності перед працівником. Ніяких трудових прав працівник не має. Хоч, він і має всі ознаки постійної зайнятості, він не вважається працівником формально, а лише користувачем мобільного застосунку. Роботодавець може змінювати умови праці односторонньо і в будь-який момент, а звільнити працівника можна в одну мить одним натиском кнопки.

Вже сфери таксі чи кур’єрської доставки майже повністю перебувають у сфері гіг-економіки. Сотні тисяч працівників щодня виходять на роботу, але формально вони лише фрілансери. Якщо станеться ДТП чи ще щось, компанія не несе ніякої відповідальності.

Завтра гіг-економіка буде поширюватись й на іншій сфери. Може дійти до абсурду, коли, наприклад, лікар буде ловити пацієнтів в телефоні, сидячи біля лікарні. Про ніякий особистий розвиток тут не може йти мова.

Саме тому, ми підтримуємо всі протести в галузі гіг-економіки в Україні. Як то кур’єрів чи таксистів. Бо ця галузь повинна бути врегульована, щоб роботодавець мав відповідальність перед найманими працівником», – зазначає Богдан Тицький, співкоординатор правозахисного ГО «Авангард».

Фото – Богдан Тицький

У читачів може виникнути питання: «Якщо ціна на страви в застосунку не відрізняється від ціни на страви в ресторані. Ціна доставки коштує 40–50 грн, то як кур’єр може заробити 100 і більше гривень за доставку? Де вигода підприємця?».

Наприклад, компанія Bolt не заробляє особливо на доставці або сервісі таксі. Їхній основний прибуток – це капіталізація підприємства та операції із цінними паперами, пов’язаними з ним, на фондовій біржі. Чим більше буде кур’єрів та представництв Bolt Food у світі, тим краща буде капіталізація. Ще один з елементів гіг-економіки.

Загалом усе це є об’єктивами процесами в капіталістичному світі. Саме тому працівники повинні боротися за свої права, якщо їх порушують. Не потрібно думати, що хтось їх захистить за тебе. Ба більше, інтереси робітника завжди будуть відрізнятися від інтересів роботодавця. Альтруїстів у цьому світі дуже й дуже мало, і навряд чи вони свою доброчинність пов’язують із власним бізнесом.

Як показують протести кур’єрів Bolt – позитивних результатів можна досягти.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь