Канни-2025: дебюти Гарріса Дікінсона та Крістен Стюарт, Лінклейтер про Годара і новий фільм Арі Астера
17 травня на Каннському кінофестивалі відбулися кілька помітних прем’єр, серед яких — режисерські дебюти Гарріса Дікінсона та Крістен Стюарт, а також нові роботи Річарда Лінклейтера й Арі Астера.
- Urchin — дебют Гарріса Дікінсона
Свою першу повнометражну стрічку Urchin британський актор Гарріс Дікінсон представив на Каннах у присутності зіркових гостей — зокрема Пола Мескала та Charli XCX.
У фільмі йдеться про хлопця, який після тюремного ув’язнення намагається почати нове життя, влаштовується на роботу в готель і знайомиться з героїнею української акторки Каріни Химчук. Її персонажка — посудомийка з України — стає для головного героя джерелом підтримки. Для Химчук участь у фільмі стала дебютом на Каннському фестивалі.
- Nouvelle Vague — стрічка Річарда Лінклейтера
Фільм Nouvelle Vague присвячений французькій новій хвилі та Жану-Люку Годару. У центрі сюжету — процес створення культової стрічки На останньому диханні. Режисер вводить у сюжет низку реальних постатей — Жан-П’єра Мельвіля, Аньєс Варду, авторів журналу Cahiers du Cinéma, — і створює своєрідний кіноомаж одному з найвпливовіших періодів в історії європейського кінематографа.
- Eddington — новий фільм Арі Астера
У межах основного конкурсу відбулася прем’єра Eddington — постіронічної комедії Арі Астера, дія якої розгортається у вигаданому містечку під час пандемії. Головний герой — шериф Джо, який заперечує COVID-19 і вступає в політичне протистояння з місцевою владою. У фільмі задіяні Педро Паскаль, Хоакін Фенікс, Емма Стоун та Остін Батлер. Стрічка порушує теми дезінформації, теорій змови та культурних конфліктів, характерних для початку 2020-х.
- The Chronology of Water — дебют Крістен Стюарт
Режисерський дебют Крістен Стюарт The Chronology of Water увійшов до секції «Особливий погляд». Фільм знятий за мотивами автобіографії американської письменниці Лідії Юкнавіч.
У центрі сюжету — молода жінка, яка переживає травматичне дитинство, залежності та поступово знаходить у собі творчий потенціал. Стюарт обрала фрагментарну форму розповіді, близьку до оригінального тексту, з інтенсивним монтажем і візуальним мінімалізмом.
Раніше ми розповідали, що на Каннському кінофестивалі покажуть українську анімацію «Моя бабуся — парашутистка»
