Робити те, що драйвить

від журналістики до психотерапії – історія кар'єрного перезавантаження

arrow

Після 2022-го року дедалі більше українців переосмислюють свої цінності й змінюють професії. Здебільшого переходячи із креативних і медійних сфер у продукт, консалтинг чи ІТ, шукаючи гнучкість, нові сенси та виклики.

У цьому матеріалі, створеному у партнерстві з AMD та MTI, ми розповідаємо історію Олени Запольської, яка вже пройшла шлях змін від журналістики до психотерапії. Сьогодні Олена займається улюбленою справою, працює з будь-якої точки світу та має змогу адаптувати графік під власний ритм.

Початок карʼєрного шляху

Я дуже мріяла про журналістику — вступила на журфак і почала працювати вже у 18 років.
У першій половині дня працювала, у другій — були пари.

Була ведучою новин, інтерв’юєркою, парламентською оглядачкою, шеф-редакторкою ранкової програми та медіа.
В якийсь момент зрозуміла: я знаю, як у цій сфері заробляти, але вона мене вже не драйвить.

img-1

Тоді я тільки фантазувала, що колись практикуватиму як психологиня. Думала: повчуся і подивлюсь, як піде. Але це затягнулось — я пішла отримувати академічну освіту. Інститут давав багато цікавої практики. Я пробувала всидіти на двох стільцях: працювала у комунікаціях і паралельно заглиблювалася в психологію.

У мене не було історії, що я прокинулась і сказала: до побачення, старе життя — привіт, нове. Все відбувалося поступово. Я вже мала практику — 15–18 клієнтів на тиждень. Ментально я була у психотерапії, але все ще трималася за комунікації, які мені стали не цікаві. Було складно навіть робити найпростіші речі — просто не хотілося. Але й відпустити було страшно. Бракувало сміливості.

img-1

Інтерес до психології

У 22 роки я вела ранкове шоу та відповідала за рубрику про психологію. Це була популярна психологія, яка зацікавила мене настільки, що я почала глибше її досліджувати. До 28 років вже знала: якщо вирішу змінити професію, то оберу саме цей напрям.

Я довго відкладала навчання, але врешті зважилася. Попросила рекомендації — і вступила. Тоді вже була у власній терапії.

img-2

Як на карʼєру вплинуло повномасштабне вторгнення

Мій перехід в психологію стався раніше, але з початком повномасштабної війни з’явилось нове розуміння. Міжнародні колеги ділились досвідом, а ми з українськими розуміли: наш досвід — інший, і нам самим його осмислювати. Роботи стало більше, і в ній з’явився новий сенс.

Я почала працювати з громадськими організаціями, зокрема, з фондом Маші Єфросініної. Це вже була не лише приватна практика, а й робота з наслідками війни.

img-2

Зараз я повністю занурена у психотерапію. Пишу виключно у професійній площині. Веду приватну практику, співпрацюю з громадськимі корпоративним секторами.

Відмова від комунікаційних проєктів була непростим кроком – лякала невизначеність. Але саме тоді почали надходити нові запрошення вже як до психологині. Це дало мені відчуття: я на своєму місці. Попри труднощі, кожен перехідний період – це можливість для зростання.

Робоча рутина

В середньому у мене 4–5 консультацій на день. Крім сесій, я займаюся ще фондовою роботою: звітність, методологія, обробка даних. Додатково пишу дисертацію, читаю наукові статті та джерела. Також беру участь у конференціях.

Вже четвертий місяць щоп’ятниці ввечері веду групу підтримки для жінок, які чекають чоловіків з війни. Працюю з громадською організацією, тому регулярно буваю у відрядженнях за кордоном.

Для всіх справ мій головний інструмент, моє робоче місце — ноутбук. Він зі мною завжди: під час онлайн-сесій, у дорозі, вдома, в аспірантурі. Поруч мають бути стабільний інтернет, текстовий редактор, платформи для відеозв’язку, нотатки — але без якісного ноутбука всі ці інструменти не працюють ефективно.

Мені важливо, щоб ноутбук довго тримав заряд, бо я не завжди встигаю за цим слідкувати. Також надважливі якісні камера і звук, бо у терапії необхідно зчитувати невербальні сигнали, ловити найменші зміни в міміці, інтонації.

Працюю на Lenovo ThinkPad T14s Gen 6 на базі процесора
AMD Ryzen™ AI 7 PRO 360
– і це дійсно полегшує мою роботу.

img-3
arrow-orange-bg

Що важливо знати про ноутбук

laptop
  • Екран: 14", IPS, WUXGA (1920×1200), антибліковий, 100% sRGB
  • Процесор: AMD Ryzen AI 7 PRO 360 з нейропроцесором (до 50 TOPS) 8 ядер, 16 потоків, робочі частоти 2,0 - 5,0 ГГц
  • Памʼять: 32 ГБ LPDDR5x, SSD 1 ТБ
  • Автономність: до 17 годин + швидка зарядка
  • Вага: 1,24 кг
  • Безпека: сканер відбитків, IR-камера, TPM
  • Акустика: Dolby Audio
  • Звʼязок: Wi-Fi 7, Bluetooth 5.3, підтримка 4G
  • Порти: USB-A, Thunderbolt 4, HDMI
  • Матеріали: карбон і алюміній, корпус розкривається на 180°
  • ОС: Windows 11 Pro
  • Гарантія: три роки

По-перше, він дуже легкий і компактний, що рятує, бо я часто змінюю локації.

По-друге, завдяки новітньому процесору AMD Ryzen™ AI з вбудованими можливостями штучного інтелекту ноутбук працює стабільно навіть при великому навантаженні: одночасно можуть бути відкриті відеозв’язок, робочі документи, електронні записи клієнтів, презентації.

Також я навчаюся в аспірантурі, тож ноутбук для мене — ще й дослідницький інструмент. Пишу наукові статті, працюю з великим обсягом літератури, готую виступи та презентації. Ця модель справляється з усім: не гальмує, не перегрівається, а штучний інтелект оптимізує продуктивність так, що робота завжди комфортна.

Окремо хочу відзначити надійність захисту даних. У ноутбуці є все для збереження конфіденційності: сканер відбитка пальця, модуль TPM 2.0, шифрування на рівні BIOS, а також функція PrivacyGuard, яка не дозволяє стороннім підглядати в екран. Для психолога, який працює з приватною інформацією, це критично важливо.

Для мене ноутбук — не просто техніка, а середовище, де відбувається терапія, дослідження, навчання й зростання.

Про відновлення

Для мене це час на самоті. І навіть у ці моменти поруч ноутбук: подивитися фільм, послухати музику, почитати книжку або пройти онлайн-курс, який не навантажує, а навпаки — надихає. Це мій спосіб дати мозку відпочити та перемкнутися.

Також важливими є фізична активність — прогулянки або йога, іноді в студії, а часто й онлайн. Я використовую ноутбук і для цього — вмикаю улюблені практики чи записи занять.

img-4

Окреме місце у моїй системі підтримки займає особиста терапія, супервізії та інтервізії. І тут знову не обходиться без техніки: відеозв’язок, спільні робочі файли, нотатки — усе це зручно й швидко завдяки Lenovo ThinkPad T14s Gen 6.

*Супервізія — це професійна підтримка, яку психотерапевт отримує від більш досвідченого колеги. Вона допомагає краще працювати з клієнтами, розвиватися і не вигоріти.

Серед робочого тижня намагаюсь мати кожного дня годину-півтори вільного часу. Загалом психологи радять регулярно відпочивати, щоб не вигоріти. Дослідження показують: навіть кілька коротких відпусток на рік допомагають знизити стрес і покращити самопочуття. Я стараюся так і робити.

img-4

Порада тим, хто прагне змін

Ситуації бувають дуже різні. На мою думку, важливо мати спокійний, не різкий вхід у нову сферу. Варто об’єктивно себе оцінити: чи готова/-ий я залишити попередню професію повністю? Чи є фінансова подушка? Чи зможу повернутись, якщо щось піде не так?

Іноді перехід краще робити м’яким, з буфером. Варто спитати себе: чому я хочу змін? Який сенс у цьому? Бо іноді в Instagram усе виглядає красиво, а реальність — інша.

Потестити реальність важливо, не варто ідеалізувати професію, щоб не було болісно розчаровуватись. Іноді просто потрібна менторська допомога, щоб хтось поговорив з тобою чесно, без рекламних слоганів про свій досвід. Так можна доторкнутись до мрії.

І ще: ми часто кажемо, що хочемо бути айтівцями або митцями — але лише успішними. А якщо ні? Якщо доведеться 15 років вчитися? Чи підходить тобі це? Потрібно любити процес, а не лише результат.

img-5

Про страх змін

Люди кажуть: мене все дратує, хочу змінити роботу. Але мають визначеність, колектив, нехай навіть той, що дратує. А нове — невідоме і лякає. Водночас є фантазія про іншу роботу ,та, поки не зробив крок, не ризикуєш розчаруватися.

img-5

Ми часто називаємо «зоною комфорту» роботу, яка давно вже не приносить задоволення. Насправді там давно некомфортно — просто звично. І, коли дискомфорт перевищує страх змін, ми наважуємось на професійний свіч. Але важливо не йти від дефіциту. Краще — з розумінням і сенсом.

Важливо оцінити свої ресурси: чи вистачить мене на цей марафон? Бо запалу може вистачити на 100 метрів — а далі? Важливо змінювати спеціалізацію не з дефіциту, а з усвідомленого рішення, розуміючи свої вміння та цілі.

Шукаєте надійне та мобільне рішення для продуктивної роботи будь-де?

Ноутбук Lenovo ThinkPad T14s Gen 6 на базі процесора
AMD Ryzen™ AI 7 PRO 360

поєднує в собі виняткову продуктивність, легкість і стиль, створюючи ідеальне рішення для сучасного професіонала. Оснащений найсучаснішим 8-ядерним, 16-потоковим процесором AMD Ryzen™ AI 7 PRO 360,
ноутбук забезпечує швидкість і продуктивність, необхідні для роботи з великими обсягами даних та багатозадачністю.

Відеокарта AMD Radeon™ 880M Graphics дозволяє легко працювати з графікою високої роздільної здатності, виконувати редагування відео чи грати у сучасні ігри.

img-6

Завдяки оперативній пам’яті LPDDR5 на 32 Гб та високошвидкісному накопичувачу PCIe, запуск програм, обробка даних та завантаження файлів відбуваються миттєво. Дисплей із тонкими рамками, високою роздільною здатністю та точним відтворенням кольорів забезпечує комфортну роботу навіть протягом тривалого часу.

Модель ноутбука Lenovo ThinkPad T14s Gen 6 ви можете придбати у МТІ — дистриб’ютора рішень на базі процесорів AMD.

Спецпроєкти

«Робити те, що драйвить»: від журналістики до психотерапії – історія кар’єрного перезавантаження

Ми в Телеграмі
підписуйтесь