10 речей, які допоможуть зрозуміти кіно Паоло Соррентіно
Якщо хочеться ненадовго втекти від гучних блокбастерів, з 9 липня в кінотеатрах стартує ретроспектива «Літо Соррентіно». До програми увійшли три найвідоміші фільми італійського режисера — «Велика краса», «Юність» та «Благодать».
Якщо ви ще не знайомі з його творчістю — ось короткий гід, який допоможе зрозуміти, чому його кіно так люблять у всьому світі.
1. Один із найвідоміших режисерів сучасної Європи
За понад 25 років Паоло Соррентіно зняв 11 повнометражних фільмів і серіал «Молодий Папа». Його роботи здобували нагороди Каннського й Венеційського кінофестивалів, Європейської кіноакадемії, а «Велика краса» отримала «Оскар» як найкращий міжнародний фільм.
2. Його називають спадкоємцем Федеріко Фелліні
Критики часто порівнюють Соррентіно з Федеріко Фелліні. Особливо це відчутно у «Великій красі», яку вважають сучасним переосмисленням культового «Солодкого життя».
3. Кожен кадр — як картина
Барокові палаци, античні руїни, розкішні інтер’єри, вечірки, мистецтво й італійські пейзажі — фільми Соррентіно впізнають із перших кадрів завдяки їхній вишуканій візуальній мові.
4. Саундтрек тут працює не менше за діалоги
У його фільмах поруч існують класична музика, електроніка, церковний хор і попхіти. Саме музика часто задає ритм сцені й підсилює емоції.
5. Його герої рідко бувають звичайними
Письменники, композитори, режисери, політики, Папа Римський — персонажі Соррентіно майже завжди люди, які досягли успіху, але переживають внутрішню кризу.
6. Рим і Неаполь — повноцінні герої його фільмів
Міста у Соррентіно не просто стають тлом. Вони формують атмосферу, характер історії та впливають на героїв не менше, ніж інші персонажі.
7. Він любить сюрреалізм
Жираф серед руїн, кардинали в тренажерній залі чи Марадона в альпійському готелі — режисер легко поєднує реальність із абсурдом, створюючи образи, які неможливо забути.
8. Це кіно, яке любить ставити запитання
Його фільми розмірковують про красу, старіння, час, віру, мистецтво, смерть і кохання. Відповіді Соррентіно майже ніколи не дає — пропонує знайти їх самому.
9. Він іронізує над Італією
Політика, католицька церква, футбол, еліти — режисер часто говорить про важливі для Італії теми з легкою самоіронією, не втрачаючи любові до своєї країни.
10. Після його фільмів залишається відчуття світлого смутку
Меланхолія — одна з головних рис його кіно. Герої згадують молодість, втрачені можливості, перше кохання й намагаються зрозуміти, що насправді робить життя красивим. Саме це відчуття гірко-солодкої ностальгії залишається з глядачем ще довго після фінальних титрів.
