У «Довженко-Центрі» відбудеться показ альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком»

Культура

Текст: Анастасія Ампілогова

24 Лютого 2025 14:10

У пам’ять третьої річниці початку повномасштабного вторгнення в Довженко-Центрі відбудеться показ альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» (2022).

Після показу «Хвилі» відбудеться обговорення «Три роки потому: як ми зараз сприймаємо перші фільми про велику війну?», де режисери та режисерки альманаху поділяться своїми рефлексіями на власні фільми, а глядачі і глядачки матимуть змогу обговорити свої враження із автор(к)ами.

До альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» увійшли такі стрічки:

«Війна яка завжди поруч?» (2022), реж. Ірини Гарьковець
«Літургія протитанкових перешкод» (2022), реж. Дмитра Сухолиткого-Собчука
«Поки тут тихо» (2022), реж. Олени Подолянко і Новруза Хікмета
«Харків м’юзік фест відбувся» (2022), реж. В’ячеслава Туряниці
«Бачення життя» (2022) реж. Діани Дерій
«Фортеця Маріуполь. Орест» (2022) реж. Юлії Гонтарук
«Прокидаючись у тиші» (2022) реж. Міли Жлуктенко і Даніела Асаді Фаезі
«Хайт» (2022) реж. Сашка Протяга

Прем’єра альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» відбулася на початку 2024 року в Німеччині за підтримки Українського інституту в Німеччині. В Україні цю добірку покажуть вперше.

Фільми альманаху

«Війна яка завжди поруч?» (2022) Ірини Гарьковець

Досвід авторки у війні рф проти України та переживання її наслідків у вигляді ПТСР. Анімаційний фільм про пережитий жах і повернення додому. Перше використання нейромережевої анімації в короткометражному фільмі поряд з класичною анімацією.

Участь у фестивалях:

Marano Ragazzi Spot Festival (Італія)
Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка»
Фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM

«Літургія протитанкових перешкод» (2022) Дмитра Сухолиткого-Собчука

Українська реальність розділена на два періоди — до і після війни. У національному опорі кожен громадянин і кожна громадянка намагається допомогти. Українці/-ки змінюють професії й адаптуються до потреб воєнного часу. Скульптори виробляють протитанкові перешкоди у своїх майстернях.Наче «Теракотова армія», мовчазні постаті відомих українців, янголів, козаків, а також численні копії Ісуса Христа, завмерли в передчутті нових творів. Майстри зварюють захисні металеві конструкції для ЗСУ.

Нагороди:

Найкращий документальний короткометражний фільм на Nashville Film Festival (США)
Найкращий короткометражний фільм на Huesca International Film Festival (Іспанія)
Найкращий короткометражний фільм на Rome Prisma Film Awards (Італія)
Найкращий короткометражний фільм на DOC NYC, New York’s documentary festival (США)

«Поки тут тихо» (2022) Олени Подолянко і Новруза Хікмета

Молода пара відірвана від усього світу на одну довгу ніч в готельному номері прикордонного міста. Цієї ночі вони домовляються не говорити про війну. Повністю поглинуті одне одним в своєму маленькому світі, вони не помічають, як настає ранок і змушує їх повернутись в реальність.

Нагороди:

Найкращий короткометражний фільм Batumi International ArtHouse Film Festival (Грузія);
Найкращий короткометражний фільм на Lichter Film Festival (Німеччина)

«Харків м’юзік фест відбувся» (2022) В’ячеслава Туряниці

Головний герой студент Сергій щодня волонтерить у гуманітарному хабі для вимушених переселенців міста Ужгород, але відчуває провину через те, що робить недостатньо задля перемоги у війні. Тим часом, у місто приїжджає подруга Сергія, якій нема де жити.

Участь у фестивалях:

Early Bird International Student Film Festival (Болгарія)
Lobo Fest – Festival Internacional de Filmes (Бразилія)
Kyiv International Short Film Festival (Україна)
SHIFT Film Forum (Нідерланди)

«Бачення життя» (2022) Діани Дерій

«Бачення життя» – це відеоарт, зафільмований у травні 2022 року в Івано-Франківську.

Після 23:00 вулиці місто входило у режим строгого світломаскування. Але під завісою темряви вирувало життя, що ставало видимим лише за допомогою спеціального обладнання. Лінза тепловізора стала унікальним вікном у цей прихований світ. Обладнання, що зазвичай використовується для спостереження за потенційним ворогом, розкриває плин життя, що відбувається на темних вулицях міста.

Участь у фестивалях:

Міжнародний фестиваль короткого метру 4:3

«Фортеця Маріуполь. Орест» (2022) Юлії Гонтарук

«Фортеця Маріуполь» – це цикл фільмів, побудованих на відеодзвінках до воїнів, оточених у Маріуполі на «Азовсталі». Від початку облоги режисерка веде розмови з бійцями полку «Азов», розкриваючи їхні портрети. Героєм фільму став Орест – колишній зв’язківець, а нині голова пресслужби полку «Азов» у Маріуполі.

Орест від початку російського вторгнення висвітлював світові ситуацію в місті та на «Азовсталі». Він повернувся з полону восени 2022 року.

Участь у кінофестивалях:

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA
Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка»

«Прокидаючись у тиші» (2022) Міли Жлуктенко і Даніела Асаді Фаезі

Колишня військова казарма Вермахту нині слугує табором для біженців/-ок з України. Фільм «Прокидаючись у тиші» супроводжує дітей на шляху, де їхня власна історія переплітається з історією казарми. Це мить між минулим і майбутнім, війною та тишею, відʼїздом і прибуттям, яка змальовує портрет німецького минулого та майбутнього очима молодих героїв та героїнь фільму.

Нагороди:

Спеціальний приз за найкращий короткометражний фільм у секції Generation Kplus на Berlinale (Німеччина)
Гран-прі національного конкурсу на Kyiv International Short Film Festival (Україна)
Найкращий німецький фільм на Kurzfilmfestival Köln (Німеччина)
Головний приз DOCU/Short UA на Docudays UA (Україна)
Гран-прі жюрі міжнародного конкурсу на Poitiers Film Festival (Франція)

«Хайт» (2022) Сашка Протяга

«Хайт» – це вигаданий щоденник про українське місто Маріуполь 2068 року, куди головний герой приїжджає для участі в мистецькій резиденції. Традиційний танець хайтарма, який практикують грецькі меншини Приазов’я, відроджується майбутньою андеграундною електронною музичною сценою Маріуполя у прагненні заново відкрити для себе місцеве культурне життя 2000-х років.

Поєднуючи ролики з аматорського онлайн-архіву DIY Azov Greek з переосмисленням ритмічної структури хайтарми музичним колективом Mavru Sproutsku Paromit, Сашко Протяг створює уявний горизонт периферійного українського міста після глобальної анти-вуглецевої революції.

Участь у кінофестивалях: