«Золота пальмова гілка» для Крістіана Мунджіу та гран-прі фільму Звягінцева: головні переможці Каннського кінофестивалю
Драма «Фіорд» румунського режисера Крістіана Мунджіу отримала «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. Це вже друга головна нагорода Канн у кар’єрі режисера.
Подробиці
Фільм розповідає про румунських євангелістів, які переїжджають до Норвегії. Після того, як соціальні служби забирають у них дітей через побиття, історія перетворюється на драму про політичну поляризацію, радикалізацію та фундаменталізм. У головних ролях — Себастіан Стен і Ренате Реінсве.
Приймаючи нагороду, Мунджіу назвав фільм закликом проти будь-якого фундаменталізму та нагадав про важливість емпатії, інклюзії й уважності до травми.
Крістіан Мунджіу став десятим режисером, який двічі отримав «Золоту пальмову гілку». У 2007 році він переміг у Каннах із фільмом «4 місяці, 3 тижні і 2 дні».
Гран-прі фестивалю отримав фільм «Мінотавр» Андрія Звягінцева. Це трилер, заснований на стрічці Клода Шаброля «Невірна дружина» 1969 року. У центрі сюжету — російський бізнесмен, який підозрює дружину в зраді та водночас має мобілізувати 150 працівників для російської військової машини.
Отримуючи нагороду, Звягінцев звернувся до президента росії із закликом зупинити війну.
Нагороду за найкращу режисуру розділили польський режисер Павел Павліковський за післявоєнну драму «Батьківщина» та іспанський дует Хав’єр Амброссі й Хав’єр Кальво за квір-епопею «Чорна куля».
Приз за найкращу жіночу роль отримали Віржині Ефіра та Тао Окамото за фільм Рюсуке Хамаґучі «Раптом».
Нагороду за найкращу чоловічу роль розділили Еммануель Маккія та Валентин Кампань, актори драми Лукаса Донта «Боягуз».
Приз за найкращий сценарій отримав Еммануель Марр за французьку драму «Людина свого часу», засновану на історії його прадіда, колабораціоніста часів режиму Віші.
Приз журі дістався кримінальній драмі «Мріяна пригода» німецької режисерки Валески Гризебах.
«Золоту камеру» за найкращий дебютний фільм отримала драма «Бен’Імана» Марі Клемантін Дюсабеджамбо про події після геноциду. Це перший руандійський фільм в офіційній програмі Каннського кінофестивалю.
