Більше, ніж знання. П’ять переваг, які дає навчання навіть в умовах війни – колонка Олександр Педана
У перші тижні повномасштабного вторгнення ми всі перебували в стані заціпеніння. Але якщо нам, дорослим, доводилося приймати рішення, якось діяти, то відволікти дітей було неможливо. Я пригадую по своїй старшій доньці, Лері. Зараз вона першокурсниця, але на початку повномасштабного вторгнення тільки готувалася до вступу. Лера страшенно стресувала, і відволікти її від новин було неможливо. Але коли відновилося навчання, навіть онлайн, з’явилася чіткість щодо НМТ та вступної кампанії, донька заспокоїлася й навіть більш спокійно реагувала на повітряні тривоги. Тому освіта навіть в умовах війни дає більше, ніж знання, а саме:
Навчання – це про стабільність
Рутина рятує від стресу. Коли все йде шкереберть, важливо щоденно робити речі, які дають нашому життю стабільність. У випадку дітей цією рутиною є навчання. Навіть якщо сьогодні урок скасували через повітряну тривогу, математику все одно треба здати. Дитина робить те, що їй добре знайоме – розгортає книжку, фокусує свою увагу на цифрах і формулах, розв’язує задачі. І ця рутинна робота допомагає психіці впоратися зі стресом, тим паче викликаним війною.
Навчання – це про соціалізацію
Раніше я й уявити не міг, що вчитися та працювати можна буде дистанційно. Але через пандемію, а тепер ще й повномасштабну війну, ми опанували цю навичку. Однак як би багато часу ми не проводили у своїх гаджетах за переписками, людям потрібні люди, живе спілкування.
У школах діти соціалізуються, вчаться поводитися в колективах. Безумовно, у сьогоднішніх умовах я розділяю страхи батьків за безпеку дітей. Тому кожна сім’я повинна обрати зручний для себе формат навчання – онлайн, офлайн чи змішаний. Але особисто я зрозумів, що дітям подекуди в школах набагато безпечніше.
Ми зараз із командою активно їздимо Україною із «НеЛекціями» для учнів. Це інтерактивні зустрічі зі школярами України, які ми реалізуємо в межах ініціативи ЮНІСЕФ «Спільно до навчання». Під час наших заходів трапляються повітряні тривоги, і в якому місті ми б не були, вчителі всі як один організовують дітей і відводять в укриття. Тому в навчальних закладах із цим все чітко.
Інша справа, коли дитина навчається онлайн: чи спуститься вона в укриття самостійно? Але це рішення, повторюся, батьки повинні ухвалити самостійно. У цьому випадку йдеться про те, що дітям критично необхідне спілкування з однолітками. Їм необхідно елементарно поділитися своїми хвилюваннями про війну та знайти однодумців.
Навчання – це про активність та спорт
Продовжуючи тему онлайн навчання, можу сказати, що зараз навіть вчителі фізкультури адаптувалися до нього й проводять свої уроки в зумах чи мітах. І це безумовно величезний плюс! Тому що спорт на уроках фізкультури зменшує рівень кортизолу, гормону стресу, покращує фізичний та емоційний стан дитини.
Пригадав одну веселу історію. Під час «НеЛекції» в одному з міст я запитав в учнів, що таке стрес. Встала дівчинка і відповіла: «Стрес – це коли півтори години чекаєш на квест» (сміється). Щоб ви розуміли, після «НеЛекцій» у нас був запланований квест, на якому учні рухаються, бігають, розгадують різні задачі. Тому це чергова ознака того, що дітям потрібні активності.
Навчання – це про дисципліну
У школах чи університетах наші діти не лише отримують знання, насправді вони вчаться вчитися. Бо це їм доведеться робити все життя – тренувати свій мозок. Вони починають усвідомлювати, що потрібно докладати зусиль, аби отримати хорошу оцінку, а високі оцінки дають змогу вступити на державну форму навчання, а диплом із відзнакою – знайти класну роботу. І навіть якщо на якомусь з етапів щось вдається неідеально – не проблема, головне – завжди докладати зусиль.
Навчання – це про патріотизм
У нас була ситуація, коли знову ж таки під час наших «НеЛекцій» у Львові почалася повітряна тривога. Ми організовано попрямували в укриття, де продовжили захід. І вже майже наприкінці зникло світло, але діти не розгубилися. Вони увімкнули ліхтарики на телефонах і почали співати пісень. 90% із них були патріотичні!
Саме у школах діти вчать українську мову, історію та літературу, вони дізнаються більше про пропаганду та як її розпізнати, вони заряджаються одне від одного цим морально-патріотичним духом. І це сьогодні дуже важливо, щоб діти любили свою країну. Бо за ними майбутнє!
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.