Ми всі хочемо подобатися, справити гарне враження. Особливо – на співбесіді, коли від думки інших залежить наше майбутнє. Але де проходить межа між щирістю та грою на публіку? І чи не втрачаємо ми себе, намагаючись «продати» ідеальну версію?

Та чи варто взагалі «грати роль» чи просто бути собою – розберемо в даній статті.

Нещирість помітна.

Коли кандидат «грає в щирість», рекрутер це відчуває. Виникає питання: «Що він приховує?», а отже – зʼявляється недовіра. А недовіра на етапі знайомства часто стає причиною відмови.

Занадто велике бажання сподобатися = тривожний сигнал.

В очах досвідченого рекрутера це може виглядати як відчай. І тоді мимоволі виникає думка: «Чому цей кандидат так сильно прагне потрапити до нас? Можливо, вже було багато відмов? Чому?». Хороший рекрутер почне досліджувати, менш досвідчений – може просто не ризикувати й відмовить.

Компроміс із собою завжди дорого коштує.

У спробах «вписатися» кандидат приймає пропозицію, яка не відповідає його очікуванням. Результат – вигорання, розчарування і привіт новий пошук роботи. Знову.

Втрата себе.

Коли фокус лише на тому, щоб бути зручним, кандидат втрачає контакт із собою: що шукає, чого хоче, куди йде. А без цього неможливо зробити усвідомлений вибір. Виключно зарплата не може бути фокусом, бо якщо всередині дискомфорт, невідповідність цінностей та цілей, то така робота буде не в радість, а навпаки – тягар.

Надто ідеальна картинка – насторожує.

Коли все звучить «солодко», досвідчений рекрутер насторожується. Ідеальність – це або маска, або відсутність саморефлексії. З мого досвіду: коли все на співбесіді занадто гладко, співпраця часто або не стартує, або швидко завершується і часто за ініціативою саме кандидата. Тому «ідеальність» – це мій власний «дзвіночок», що можливо не треба й починати.

«То як сподобатися і не програти собі?» – запитаєте ви.

Визначте, що для вас є «роботою мрії».

Не бренд і не престиж, а – команда, культура, цінності, формат співпраці. Бо можна потрапити в компанію з гучним імʼям або з великою ЗП, але вигоріти там за місяць.

Пам’ятайте: співбесіда – це діалог.

І компанія, і кандидат «продають» себе. Тому:

– знайте свої сильні сторони, результати, особливості стилю роботи

– питайте у рекрутера про очікування від кандидата. Це допоможе зрозуміти, чи є «матч»

– якщо не збігається очікування по роботі з реальністю – це не поразка. Це про чесність. Бо краще «не зайти», ніж зайти і вийти.

Справжність – ваш головний інструмент.

Ні гра, ні маска не гарантують оферу. А щирість, ясність і розуміння своїх цінностей – так. Будьте чесними, залишайтесь собою, посміхайтеся – і це гарантія гарної співбесіди, а надалі й оферу.

Робота, де ви не мусите носити маску – це і є найкраща робота. Тому не бійтеся бути собою. І тоді співбесіда стане не спробою вгадати правильну відповідь, а початком партнерства, яке дійсно вартує зусиль.

Як в продажах людина купує у людини, так і в наймі люди шукають людей. Тому перш за все, треба працювати над своїми цінностями, софт скілами, внутрішнім станом, емоційним інтелектом та авжеж прокачувати експертність та бути професіоналом своєї справи. 

Несіть у світ цінність і необхідні люди вас знайдуть. Будьте людиною та професіоналом і вам не доведеться грати в подобайки та одягати маски.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram