Створення цифрового законодавства: що вдалось зробити профільному Комітету за період п’ятої сесії
П’ята сесія Верховної Ради дев’ятого скликання завершила роботу 23 липня. За цей період розробили та прийняли чимало законопроєктів, що спрямовані на цифровізацію України. Вони допоможуть перетворити країну на успішну цифрову державу та змінять ставлення кожного українця до отримання держпослуг. Щоб усі необхідні справи можна було зробити зі смартфона, не втрачаючи часу на себе. А відвідування ЦНАПу, якщо необхідно, не викликало моторошних спогадів.
Прийнято 3 революційні закони
За цей період Комітет провів 15 засідань та розглянув 84 питання.
Під час останньої сесії Верховна Рада ухвалила в другому читанні три ключові законопроєкти нашого Комітету. Вони наближають Україну до запровадження режиму «без паперів» та реформують стратегічно важливі галузі:
- № 4355 «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». З прийняттям цього документа Україна першою у світі узаконила цифрові паспорти. З 23 серпня, коли закон набуде чинності, всі установи повинні будуть приймати Дію та не зможуть вимагати від громадян паперові документи. Е-паспорти можна використовувати під час подорожей Україною, медичного обслуговування, банківських операцій, для отримання різних послуг, придбання товарів та підтвердження особи.
- № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Законопроєкт дає поштовх запуску в Україні спеціального правового режиму Дія City. Він відкриває нові можливості для розвитку продуктових ІТ-компаній та стартапів. Документ розроблено в тісній співпраці з ІТ-індустрією. Серед ключових засад функціонування спецрежиму – добровільний вступ, свобода діяльності, невтручання держави, презумпція правомірності діяльності резидентів, стабільність та екстериторіальність.
- № 5495 «Про особливості надання електронних публічних послуг». Це основа запровадження режиму «без паперів». Документ дозволяє надавати більшість публічних послуг онлайн в автоматичному режимі – без чиновників, черг та зайвих довідок. Окрім цього, органи влади не можуть вимагати від українців паперові документи, якщо необхідна інформація вже є в реєстрах.
Проте це лише частина прийнятих за останні пів року цифровізаційних законопроєктів, щодо яких наш Комітет є головним.
Інші прогресивні законопроєкти
Верховна Рада також підтримала чимало важливих документів, у яких Комітет брав активну участь у розробці та розгляді. Зокрема, за основу та в цілому прийнятий законопроєкт №4185 про електронні гарантійні документи, який значно спрощує взаємодію громадян та бізнесу.
Також у першому читанні підтриманий законопроєкт №5270 про е-резидентство. Він дозволить іноземним ІТ-спеціалістам вести бізнес в Україні без фізичної присутності на її території. Окрім цього, у першому читанні був прийнятий законопроєкт №5463 про зміну місця реєстрації онлайн, що максимально полегшить отримання послуги.
Це далеко не вичерпний перелік усіх законопроєктів, над якими ми працюємо. Чим більше кардинальних змін до законодавства ми внесемо, тим більше галузей та послуг нам вдасться трансформувати. Тому наше головне завдання – охопити якомога більше сфер для реформування.
Плани на наступну сесію
Робота Комітету не припинена й улітку, адже ми готуємо багато важливих документів на розгляд парламенту вже восени. На друге читання очікують законопроєкти №2110 про публічні електронні реєстри, № 2655 про хмарні сервіси в держсекторі, № 3637 про віртуальні активи та багато інших.
Також ми розробили новий законопроєкт №5628, який суттєво підвищить рівень захисту персональних даних. Документ відповідає положенням Конвенції 108+ та GDPR, завдяки чому зможе прискорити інтеграцію України в ЄС та покращити позиції українського бізнесу на міжнародній арені. Сподіваємось, що у вересні парламент розгляне його в першому читанні.
Триває підготовка законопроєкту про Національного регулятора у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Його прийняття дозволить запустити повномасштабну реформу телеком-галузі. Перший крок до цього ми зробили пів року тому, прийнявши закон про електронні комунікації. Тож тепер важливо ухвалити наступний закон, який дасть поштовх розвитку сучасної цифрової інфраструктури, досліджень та технологій в Україні.
У Комітеті продовжують працювати й інші робочі групи: з кіберзахисту, е-демократії, смарт сіті, перехоплення телекомунікацій, розв’язання проблеми сірого імпорту тощо. Упевнені, що зовсім скоро ми зможемо поділитися результатами їхньої роботи та презентувати наші наступні напрацювання.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора колонки.