Імідж особистого бренду. Це справді працює?

Щоб дати відповідь на запитання в заголовку, пропоную заглибитися в історію Голлівуду 50-х років.

Одна з найвідоміших персон того часу – Мерілін Монро. Розкішна блондинка, яку хотіли всі чоловіки.

Та вона була не просто талановитою актрисою чи іконою стилю, ні. Це був широкомасштабний проєкт від компанії 20th Century Fox.

Щоб створити машину для заробітку грошей – а саме для того створили образ Мерілін, – працювала величезна команда. І скажу вам, усе вийшло класно. Саме тому ім’я Мерілін Монро – одне з найзгадуваніших в інтернет-пошуковиках і за наших часів.

Норма Джин Бейкер (справжнє ім’я Мерілін) мала дуже складну долю й зовсім не біляве волосся. Але в кінці 40-х у кіно згасала зірка актриси-білявки Бетті Ґрейбл, що мала найбільший попит. І саме з неї стилісти кіностудії 20th Century Fox скопіювали образ Мерілін.

Монро створили на противагу аристократичним, гордим і недосяжним Кетрін Гепберн і Барбарі Стенвік.

Ну, по-перше, вона була американською мрією всіх дівчат світу. Дівчина, яка з дитинства не знала материнського тепла й кочувала з однієї названої родини до іншої, досягла такого приголомшливого успіху. Про це говорили в пресі й на телебаченні. Так, для популяризації образу Мерілін використовувалося мистецтво storytelling.

Вона мала бути настільки простою й доступною в спілкуванні, щоб складалося враження, що, підійшовши до неї на вулиці, кожен чоловік може її обійняти. Саме така Мерілін мала повернути інтерес глядачів до кінотеатрів. Адже в епоху розвитку телебачення сім’ї дедалі частіше залишалися вдома біля телевізора.

По-друге, в образі Мерілін закодовано соціальні стереотипи.

Сексуальний голос, який так і зачаровував. Білява легковажна зачіска. Навіть хода – витвір мистецтва, на який оберталися чоловіки. А ті вуста – завжди зволожені, червоні. І, звичайно ж, маленька темна цяточка поряд із ними, аби ще більше додати сексуальности. Адже саме надмірна сексуальність продавала голлівудські стрічки.

І команда досягла свого, адже акторка Мерілін Монро мала найбільший попит у 50-х. Її фільми «Ніагара», «У джазі тільки дівчата» та «Зуд сьомого року» принесли колосальні прибутки.

Саме в 50-х Голлівуд дізнався, що можна вкласти у виробництво фільму мінімум, а отримати максимум. Касовий збір за фільм «у джазі тільки дівчата» в Північній Америці сягнув понад 7 млн дол. – за інвестування всього 2,4 млн дол., а на території всієї Америки й того більше.

Тож, як бачите, за допомогою іміджу можна розвивати особистий бренд, що нині дуже актуально.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.

#bit.ua

Читайте нас у
Telegram