Cпецпроєкти

Соцмережі, або що якщо інстаграм – це всього лише інстаграм?

З того, як ми ведемо соцмережі, легко зрозуміти наші цінності, те, що важливо, або те, що ми хочемо закинути як важливе іншим.

Хтось фанатично стурбований роботою, хтось виключно собою. Одні розчинилися в сім’ї, а інші затрималися у віці, вічно розважаючись з друзями. Наші акаунти – відображення наших дитячих травм і бажань. Ми афішуємо найпотаємніше і стежимо за чужим життям пильніше, ніж за курсом валют. Для мене, наприклад, це прекрасна можливість краще зрозуміти знайомих людей або тих, яких хотіла б знати.

Отже, що там сьогодні у нас в стрічці?

Як змусити себе схуднути і триматися в формі? У чому секрет міцних стосунків?

Як стати успішним в бізнесі з нуля? Полюбити себе справжнього? Пару фоток найщасливішої мами і дружини в світі. Одне томне селфі з пухкими губами і декілька зображень дупи на тлі якоїсь пам’ятки за кордоном.

Контент, на який ми заслужили, і в якості якого в більшій частині самі винні. Попит породжує пропозицію.

Блогери, інфлюенсери, підприємці, селебріті. З якою метою ми на них підписуємося і навіщо виставляємо себе напоказ? Дізнатися або поділитися чимось корисним у сфері, де сильні і яка нам цікава? Поринути в лайфстайл людей, які нам симпатичні?

В принципі, так, і це цілком нормально. До моменту, коли ми геть розучилися мати власну думку, а блогером і інфлюенсером не почав називати себе кожен, хто заплатив за прихід в гіві.

Що далі? Правильно – знайдіть три відмінності в сторіс, і 200 грн будуть відправлені переможцю на карту, розіграш подарунку для найулюбленіших в світі підписників (капсом), і, щоб хоч якось відстрочити відписку – ще більше гівів, звичайно ж. Все.

Найсумніше, що в деяких випадках це спрацьовує: бажання халяви керує мозком, і ось вже люди строчать коментарі під постом-роздачею з метою відхопити щось, не відриваючи попу від стільця. Якщо не працює і це, то є хороші новини для жіночої половини недоблогерів – світимо декольте і п’яту точку на весь екран. З чоловіками складніше — їх врятує тільки фокус на крутій тачці… хоча ні, голі груди вони теж успішно показують.

Ми вважаємо за золоте правило думки людей, чиє життя в мережі може діаметрально відрізнятися від реальності. І, давайте чесно, самі такими частенько буваємо.

Адже є пост супермами про те, як багато часу потрібно залучено проводити з дитиною і наскільки садочки і няні – зло. А всю домашню роботу справжня жінка виконує сама, ще безглютеновий наполеон на вечерю просто так спекла, адже залишився вільний час. Половина вразливих жінок, які працюють, почуваються жахливо відразу ж, друга половина – побожно слідує порадам, відсікаючи будь-яку допомогу, повільно перетворюючись на озлоблену квочку. А в житті інколи буває так, що ця дитина з екрану кинута хрін знає де (і не повірите з ким – з нянею), поки мама знімає сторіс, як бути класною мамою.

Поради у стосунках

Ну як тут не відчути себе обділеним, коли оті двоє, яких щодня дивляться десятки, а то і сотні тисяч, так солодко дихають в унісон і випромінюють любовну любов. А твій чоловік не згадав, що сьогодні рівно 2 роки 3 місяці і 14 днів з того моменту, як він випадково доторкнувся до твого лівого плеча вперше! Потрібна порада інфлюенсера, коли там найближчий прямий ефір?

А потім фінал – і виявляється, що у цих двох голубів вже не перший рік зради, побої і відчуження. І твоє життя вже не буде колишнім, але ось тільки якого хріна, якщо ж життя це не твоє особисте?

Інтервальне голодування і кетодіети

Протестив і запостив інфлюенсер – половина країни вже їсть тільки раз на добу, і то тільки ложками вершкове масло, не розбираючись, чи варто робити це в їхньому конкретному випадку. А нашкодять вони організму так, що потім проблема відновлення буде полягати далеко не в вазі – зовсім вже інша історія.

Психологи! Моє улюблене! Адже насправді відвідувати психотерапевта, коли у тебе виникли труднощі – нормальна світова практика. Але тільки ніхто не стає наставником і коучем за тиждень власних занять… ну або ж повернення з Балі.

Пізнання і прийняття себе справжньою – звучить круто, правда? Місцями так і є. А ви не відчуваєте дисонанс, що більшість пропагуючих прийняття і любов до себе особистостей вже не мають в 20 років жодного місця на обличчі, яке ворушиться, а все через пекельну закачку ботоксу і пластики? З якого це часу любов до тіла виражається так?

Інфобіз, куди встиг піти, повернутися і знову піти кожен, хто пару місяців попрацював в компанії, яка домоглася власною працею і завзятістю успіху ще до його приходу. Тепер готовий розповідати іншим, як це зробити. Тут навіть без коментарів… просто переходьте за посиланням і заповнюйте заявку на новий набір курсу.

А насправді все трохи складніше — потрібно розуміти, що твоє життя, здоров’я, діти, любов – тільки твої, і універсального правила з чийогось особистого досвіду не існує. Якщо ми виставляємо все, що відбувається, перед іншими, то повинні бути готові до варіанту, що чужі думки завжди супроводжуватимуть кожен наш крок і, тим більше, промах. Тут вирішувати вже нам самим, що обирати.

Думаю, варто почати фільтрувати вхідну і вихідну інформацію, коло спілкування, прислухатися до власного здорового глузду і організму. У складних ситуаціях варто пробувати ставити себе на місце інших людей – коханого/-ї, дитини, друзів, партнерів, співробітників – і намагатися розглянути її з різних боків. І навіть якщо ти залишишся зі своєю правдою, то після цього хоч терпиміше станеш до різних сценаріїв людської поведінки. А головна мотивація – не бути голодним, мати дах над головою, створити комфорт, розвиватися і не отупіти, бути здоровим і коханим. Цього недостатньо? Тоді свайпайте далі :)

Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Наші колумністи
Назарій Гусаков
амбасадор UPEA
Ігор Окс
головний одеський екскурсовод
Дар'я Сьома
керівниця PMHub
Гаррі Андреасян
СЕО Doc.ua
Ми в Телеграмі
підписуйтесь