Work-Life Balance чи висока зарплата: що справді важливо для кандидатів сьогодні?
Що насправді важливіше для кандидатів на ринку праці – гармонійний баланс між роботою та особистим життям чи висока зарплата? Це питання стає особливо актуальним в умовах нестабільності, коли компанії намагаються утримати таланти, а працівники – знайти для себе комфортні умови.
Давайте розбиратися в цій темі.
Як змінилося ставлення до Work-Life Balance?
Work-Life Balance як концепція існує ще з 60-х років, коли жінки масово виходили на ринок праці. Питання гармонійного поєднання кар’єри та особистого життя стало особливо актуальним у країнах із соціально-орієнтованою економікою – Німеччині, Швеції, Нідерландах. Водночас у більш ліберальних країнах, як-от США чи Велика Британія, акцент довгий час робився на продуктивності та кар’єрному зростанні.
Пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи: дистанційна робота зробила трудовий процес більш гнучким, але при цьому призвела до збільшення середнього робочого дня на дві години. Це показало, що Work-Life Balance – це не просто про меншу кількість робочих годин, а про ефективне управління власним часом.
В Україні після початку повномасштабного вторгнення пріоритети ще більше змінилися. Війна змусила багатьох переглянути свої цінності: люди почали більше цінувати час із сім’єю, власне здоров’я та загальний рівень задоволеності життям.
Чому зарплата не завжди вирішальний фактор?
Гроші безперечно важливі, але дослідження показують, що вони не можуть компенсувати відсутність балансу між роботою та особистим життям. Якщо компанія змушує співробітників регулярно працювати понаднормово, навіть висока зарплата мотивує лише на короткий період (до 1,5 років). Далі – вигорання, зниження продуктивності та бажання змінити роботу.
Крім того, важливу роль відіграють нематеріальні фактори:
- Організаційна відданість – наскільки працівник відчуває приналежність до компанії.
- Прозорість бізнесу – розуміння співробітниками стратегії та фінансового стану компанії.
- Можливості кар’єрного зростання – чітке бачення перспектив розвитку всередині компанії.
- Командна взаємодія – здоровий клімат і нетоксична атмосфера.
Саме ці фактори утримують людей у компанії довше, ніж просто зарплата.
Вважаю за потрібне окремий пункт статті присвятити темі стресостійкості кандидатів, яку важливо виявляти ще на початку співбесіди. Бо навіть якщо людина супер експерт, але має слабкий емоційний інтелект та низький рівень стресостійкості ― велика ймовірність, що надовго її не вистачить і вона звільниться при першому відчутті дискомфорту та емоційному перевантаженні.
Стресостійкість – критичний фактор для ефективної роботи
Сучасні виклики, швидкий темп роботи та високі вимоги до співробітників роблять стресостійкість однією з ключових якостей для будь-якого фахівця. Людина, яка вміє справлятися зі стресом, залишається продуктивною, приймає зважені рішення та не вигорає.
Як оцінити рівень стресостійкості кандидата ще на етапі співбесіди?
HR-фахівці можуть ще на етапі співбесіди виявити, наскільки кандидат здатний працювати під тиском. Ось кілька підходів:
Поведінкові питання:
- Розкажіть про ситуацію, коли вам довелося працювати в умовах жорстких дедлайнів. Як ви з цим впоралися?
- Як ви дієте, коли відчуваєте сильний стрес?
- Що допомагає вам відновлюватися після складного періоду на роботі?
Моделювання стресових ситуацій:
- Дати кандидату задачу з коротким дедлайном і подивитися, як він її вирішує.
- Запропонувати ситуацію, коли потрібно швидко знайти вихід із конфлікту або нестандартної проблеми
Аналіз минулого досвіду:
- Запитати про проєкти, в яких була висока інтенсивність роботи, та з’ясувати, як людина справлялася з навантаженням.
Чому це важливо?
Якщо співробітник не вміє керувати своїм стресом, це швидко призводить до вигорання, погіршення якості роботи та навіть звільнення. Компаніям важливо не просто знайти професіонала, а й оцінити, чи зможе він ефективно працювати в складних умовах.
Як компанії можуть адаптуватися до нових реалій?
Щоб зберегти ефективність бізнесу та водночас задовольнити запити кандидатів, компаніям варто змінювати підхід до управління персоналом. Замість того, щоб просто підвищувати зарплати, ефективніше працюють:
- Гнучкий графік і можливість віддаленої роботи.
- Програми підтримки ментального здоров’я (психологічні консультації, корпоративні відпустки тощо).
- Бонусні системи та страхування.
- Навчання та кар’єрне зростання всередині компанії.
Окремо варто зазначити роль HR у наймі персоналу. Важливо не просто закривати вакансії, а знаходити саме тих людей, які поділяють цінності компанії. Якщо людина на своєму місці – вона сприймає роботу не лише як заробіток, а як частину власної самореалізації. Саме цей момент “розмиває” кордони в балансі між роботою та життям. Якщо людина любить те що робить, в неї не виникає негативних питань стосовно перепрацювань чи динамічної роботи, бо робота надихає і є частиною її життя.
Резюмуючи
Work-Life Balance і зарплата – не конкуренти, а доповнюючі фактори. Гроші потрібні, щоб забезпечити якість життя, але без гармонії між роботою та особистим простором навіть висока зарплата не зробить людину щасливою та ефективною.
Сучасний ринок праці диктує нові правила: кандидати шукають не просто роботу, а місце, де вони можуть зростати, відчувати себе потрібними та зберігати баланс між кар’єрою та особистим життям. І ті компанії, які зможуть запропонувати такий формат, отримають не просто працівників, а відданих командних гравців на довгі роки.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.