«Зроблю це після перемоги». Як подолати синдром відкладеного життя під час війни
Повномасштабне вторгнення в різній мірі вплинуло на ментальне здоровʼя кожного українця. Людська психіка реагує на стрес і у спробах знизити емоційний тиск та адаптуватися до теперішніх умов вселяє надію в якнайшвидше настання світлого майбутнього. Таким чином деформується сприйняття реальності, щоб ми не відчували переживань щодо марнування часу.
Саме це і може перерости в синдром відкладеного життя. Що це за синдром, як формується і чи можливо з ним боротися – пояснюємо в матеріалі.
Синдром відкладеного життя – що це і як виникає?
Це стан людини в очікуванні кращого моменту для щасливого життя, реалізації планів та здійсненні мрій.
З 24 лютого люди поділилися на три типи:
- ті, хто мають сили та бажання продовжувати своє життя попри ситуацію в країні,
- ті, хто перевели своє життя в режим очікування – перестали усвідомлювати себе в моменті «тут і зараз», переживаючи лише про те, як складеться їхнє життя після закінчення війни,
- ті, хто знаходяться посередині.
У другого та третього типу може виникати періодичне почуття провини та синдром відкладеного життя. Людина в цьому стані вважає, що життя настане після поворотного моменту, який змінить все на краще – після закінчення війни. А до цього моменту дні не мають особливого значення, адже це просто час, який треба прожити до «мирного майбутнього».
Як виявити синдром відкладеного життя?
Синдром може мати наступні прояви:
Постійне очікування кращого моменту. Кожен день ви чекаєте чогось – закінчення війни, повернення додому тощо. За цими думками ви не помічаєте, як проходять ваші дні та чим вони наповнені. Ви не починаєте нових справ, не спілкуєтеся з новими знайомими, не знаходите хобі – загалом не наповнюєте своє чимось новим. Для кроку вперед вам постійно чогось бракує.
Заборона насолоджуватися життям. Ви не дозволяєте собі радіти позитивним моментам. Навіть за звичайну рутину – випити кави, сходити на манікюр чи у кіно, прогулятися з друзями – ви відчуваєте провину.
Спостереження за світом з позиції глядача. Ви дивитеся на власне життя ніби збоку. Не ототожнюєте себе з подіями, які відбуваються навколо вас. Наче все це відбувається не з вами та настане момент, коли можна буде прокинутися від страшного сну.
Ми підготували для вас прості ефективні поради, як впоратися із синдромом відкладеного життя:
- Почніть діяти маленькими кроками. Розпочніть планувати поступово. Для початку – рутинні, побутові справи. Далі переходьте до освоєння нових навичок або розвитку хобі.
- Підтримуйте себе. Хваліть себе навіть за наймерші кроки та пам’ятайте, що ви можете на себе покластися. Не знецінюйте ваші старання та дії.
- Орієнтуйтеся на власні потреби. Не звертайте увагу на те, як проживають життя інші люди. Задовольняйте свої потреби, дозвольте собі мріяти та не сприймайте на свій рахунок, якщо вас хтось буде засуджувати. Для інших – це найпростіший спосіб випустити свою агресію.
- Поверніть у життя фізичну активність. Вона допомагає знизити емоційне напруження та врегулювати внутрішній стан.
- Не нехтуйте підтримкою інших. Не тримайте переживання в середині, говоріть з тими, хто вас розуміє.
- Дозвольте собі жити далі. Спитайте себе «Як надалі складеться моє життя, якщо я буду забороняти собі жити “тут і тепер?”».
- Зверніться до спеціаліста. Не нехтуйте своїм станом. Разом зі спеціалістом – наприклад, психологом чи психотерапевтом – ви безпечно та з турботою про себе пройдете цей шлях.
Також пропоную послухати добірку подкастів, які надихають насолоджуватися моментом та не відкладати життя на потім:
І пам’ятайте – немає найкращого часу для життя, ніж зараз. Час – ресурс, який не можна відновити. Тому не втрачайте шансів та можливостей, які вам трапляються. Основна мета кожного з нас – піклуватися про себе і своє майбутнє, зберегти себе та знову навчитися жити щасливим життя.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторки колонки.