Спецпроєкти

«Детектор брехні» бреше: чому наука не довіряє поліграфу


«Детектор брехні» досить часто використовують у кіно, серіалах і на телебаченні. Може здатися, що це чарівний апарат, який дійсно фіксує брехню й правду.

Проте це не так. «Детектор брехні» насправді не реєструє ні брехню, ні правду. Він реєструє фізичну реакцію на запитання. А те, чи бреше людина, визначає спеціаліст-поліграфолог.

Детектор у житті працює не так, як у кіно. Водночас багато спеціалістів стверджують, що він не працює взагалі.

Що таке поліграф?

Термін «детектор брехні» ми намагатимемося більше не використовувати, бо він не науковий. Насправді апарат називається поліграф.

Він фіксує фізичні реакції тіла: серцебиття, дихання, піт, рух, скорочення м’язів. Це основні фізичні реакції, але перелік не вичерпний.

Головне завдання поліграфолога – створити дизайн процедури:

  • ознайомити піддослідного з процедурою;
  • виміряти показники до початку основних запитань;
  • попросити очевидно збрехати й очевидно сказати правду;
  • підготувати й поставити основні запитання;
  • наприкінці написати висновок.

Немає єдиної фізіологічної реакції, яка відповідала б за брехню

Наприклад, після конкретного запитання фіксується підвищена фізична реакція. Це може означати брехню, а може означати, що запитання дуже важливе для людини. Можливо, у респондента/-ки були яскраві спогади, або ж він/вона просто злякався/-лася.

Що саме викликає фізичну реакцію – сказати однозначно не можна.

У коментарях для BBC психологи зазначали, що тестування на поліграфі саме собою є стресом. Тому будь-які запитання можуть викликати підвищену реакцію.

Також вони додають, що не можна тестувати людей, які пережили насилля, на поліграфі. Кожне запитання повертатиме їх у момент насильства та провокуватиме підвищені реакції.

Дослідження американської психологічної асоціації підтверджують цю думку. У висновках вона пише: «Ідея про те, що ми можемо виявити правдивість людини, відстежуючи психофізіологічні зміни, є радше міфом, ніж реальністю».

Ми взяли коментар в українського поліграфолога Ігоря Іщука. Він підтвердив, що єдиної фізіологічної реакції на брехню не існує. Але в цьому проявляється майстерність поліграфолога – виконати дослідження максимально коректно, щоб відокремити брехню від інших реакцій.

Поліграф науково перевіряли, результати суперечливі

Великий огляд Національної дослідницької ради США у 2003 заявив:

«Загальна якість доказів оцінки достовірності поліграфа відносно низька… Поліграф може відрізняти брехню від правди за швидкістю набагато вище від випадковості, хоча значно нижче за досконалість».

Інакше кажучи, людина з поліграфом ефективніша за людину без поліграфу. Але показники апарата можна сміливо «ділити на два».

Американська асоціація поліграфологів у своїх дослідженнях дійшла показника 80-90% ефективності. Проте жодне незалежне дослідження таких високих показників не називало.

Дослідження університету Кенту у 2020 році виявило, що правопорушники та підозрювані з поліграфом частіше розповідали потрібну інформацію.

Такого ж висновку дійшло дослідження Міністерства юстиції Великої Британії у 2012 році. Але ці дослідження не наводять відсотків.

Існує дослідження британських сексуальних злочинців. Вони розкривали додаткову інформацію про свої злочини у 75% тестів на поліграфі. Без поліграфа розкривали у 51%. Щоправда дослідники не можуть точно сказати, правду їм говорили підозрювані чи брехали.

Якщо резюмувати, то наука не може сказати, наскільки поліграф ефективний. Детектор ефективніший за випадковість, але не настільки точний, щоб йому довіряти.

Людський фактор

Поліграфолог Ігор Іщук розповів нам, що в Україні інколи використовують поліграфи, які автоматично видають висновки.

Такі послуги визнано неточними навіть серед поліграфологів. Окрім цього, секрет успіху процедури не в апараті, а в самому спеціалісті. А це відкриває поле для помилок й упередженості.

У Crime Psychology Review у 2015 році вийшла стаття, де дослідники заявили, що оператори поліграфа мають бути хорошими слідчими. Річ не в тому, що поліграф – це гарна технологія. Річ у його операторах.

Також вони заявили, що якщо поліграфолог активно намагається виявити брехню, то він може підтасувати показники так, як йому вигідно.

Висновки

  1.  Поліграфолог важливіший за поліграф. Досвідчений слідчий, який вміє «розколювати» людей, з поліграфом стане ефективніший, ніж без нього. Так само упереджений, некомпетентний поліграфолог зробить тільки гірше.
  2. Неможливо встановити відсоток ефективності поліграфа. Він ефективніший за підкидання монетки, але гірший за абсолютну істину. Саме тому не можна покладатися на цей пристрій.
  3. Якщо єдиний доказ – висновок поліграфа, то у вас немає доказів. З цим твердженням також погодився пан Іщук. Для доведення провини потрібні вагоміші докази.

Нашу повну розмову з поліграфологом дивіться на YouTube:

#bit.ua
Читайте нас в
Telegram
Мы в Телеграме
подписывайтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 😎