Дослідження: як суспільство і бренди відреагували на скандал із «Голодною тусою»
Cкандальна «Голодна туса» у День пам’яті жертв голодоморів — з однієї сторони стала викликом для української блогерської спільноти і показала, що популярність і мільйонна аудиторія мінливі й здатні працювати як «за тебе», так і «проти тебе». З іншої сторони — це прецедент, який показує, що в Україні таки розвивається інститут репутації, і брендам не байдуже, як і з ким працювати.
Скандал ще й досі «не покрився пилом» і обростає новими віхами розвитку (смерть директора Будинку вчених у Львові, чергова порція вибачень від блогерів, госпіталізація іменника О. Залізка). Pозберемо реакцію інформаційного простору на ситуацію, яка склалася на прикладі медіааналітики LOOQME.
Затишшя перед бурею: передісторія скандалу
Поки значна частина українців 27 листопада запалювала свічки в знак скорботи, інстаграм-профілі блогерів активно поповнювалися відвертими та провокаційними фото та сторізами з Дня народження чернівецького блогера О.Залізка. Більшість скандального контенту на сьогодні видалена з особистих блогерських профілів, а уціліла частина активно розшерена скриншотами у різних ЗМІ та соцмережах.
Фатальною точкою стала сторіз ведучого свята В. Остапчука з тією самою фразою, яку швидко підхопили медіа та соцмережі і яка фактично стала авторським неологізмом до блогерського скандалу.
Як розвивався скандал у перші два дні
На початковому етапі скандалу у традиційних медіа вийшло 65 публікацій зі згадками про «голодну тусу». Цим матеріалам вдалося привернути увагу 23 337 аудиторії. 89% публікацій мали нейтральний характер. Рівень негативу був відносно низьким і становить лише 11%. Звернемо увагу, що позитивних матеріалів щодо цієї теми за перших два дні взагалі немає в медіа.
У соцмережах активність щодо «голодної туси» в перші два дні набагато вища ніж в медіа. Кількість згадок більша приблизно у 30 разів. Рівень негативу у соцмережах також вищий на 10%, ніж у медіа. Те ж саме стосується і охоплення аудиторії, яке має покриття 15 840 189 контактів.
Facebook є найпопулярнішою мережею за кількістю публікацій про «голодну тусу». На нього припадає 65% згадок. У Twitter кількість згадувань приблизно у два рази менша, і маленька частка публікацій — 3,13% припадає на Telegram.
Незнання не звільняє від відповідальності
Більшість блогерів, які брали участь у святкуванні, намагалися згладити ситуацію вибаченням, але тільки лише після того, як великі українські бренди почали масово відмовлятися від рекламних контрактів з ними. Тобто після перших двох днів скандалу. Одним із перших вибачення у своєму інстаграмі опублікував Володимир Остапчук.
Реакції бізнесу також свідчать про те, що репутація для них цінніша, ніж рекламний контракт з блогерами. Такі бренди як Нова Пошта, Київстар, EVA, METRO, ROZETKA, NIVEA та інші за період скандалу активно реагували на запити користувачів й відкрито відмовлялися від подальшої співпраці із учасниками скандального святкування.
Реакції інформаційного поля в абсолютній більшості засуджують скандальну ситуацію. Це показує вплив медіаактивності скандального інфоприводу на формування ціннісної основи публічності не лише для блогерів, а й для брендів, які з ними співпрацювали.
