Cпецпроекты

Наречена з доставкою: як і для чого працюють шлюбні агентства

Люди
Автор: bit.ua

2 1312 37
Віра Толкова — про роботу в шлюбному агентстві, «кидання» іноземців на гроші та Кримінальний кодекс України.

Якщо ви знаходитесь у ресторані, середній розмір чека якого складає більше п’ятдесяти доларів з особи, то маєте великий шанс зустріти трійцю ЖМЖ: явно нетутешній чоловік і дві дівчини. Характерно: одна з них буде вдягнена відверто, яскраво, навіть кричуще, інколи на межі пристойності, інколи доволі стримано; друга, скоріше за все, виглядатиме і поводитиметься скромніше. Обидві на роботі, об’єктом тієї роботи є чоловік, який, втім, про це не здогадується. Одна з дівчат — перекладачка, інша — «потенційна наречена».

Так працюють більшість агенцій «міжнародних знайомств», деякі при цьому називають себе шлюбними агенціями, проте реальних шлюбів укладається настільки мало, що вони можуть вважатися виключенням, в межах статистичної похибки.

Дівчата, зареєстровані на таких сайтах, отримали від американок презирливе прізвисько mail-order bride — наречена, яку замовляють за каталогом з доставкою додому. «Шлюбна» агенція забезпечує функціонування центрального механізму цієї системи: веб-сайту, де, зареєструвавшись та оплативши членство, громадянин Штатів, Великобританії, Канади чи якоїсь іншої держави «першого світу» отримує доступ до бази даних українських жінок і дівчат, які бажають познайомитись для серйозних стосунків або навіть створення родини. Агенції бувають спеціалізовані за географічною ознакою, а бувають такі, що намагаються охопити якомога більше «женихів».

Переписка на сайті з дівчатами — задоволення платне, обмінюватись контактними даними, аби продовжити спілкування в соціальних мережах чи месенджерах, суворо заборонено. Цікаво, що сказали б ці чоловіки, дізнавшись, що палкі послання, які вони отримують від чергової Оксани чи Анжели, що спокусливо вигинається на аватарці, насправді клепає лівою задньою лапою якийсь студент чи студентка, паралельно дивлячись серіали та наминаючи перед ноутом бутерброди? Стандартна фраза, яку пишуть на початку спілкування: «Пробач, любий (так, він «любий» вже з початку переписки, «каждый, кто не первый — тот у нас второй»), я не дуже добре володію мовою, тому мені допомагає з перекладом подружка, ти не проти?»

Перекладачі в таких агенціях набираються часто-густо зі студентів (звісно, без офіційного трудового контракту) та поділяються на письмових та усних. Перші позмінно строчать чоловікам однотипні повідомлення від імені дівчат, другі беруться до справи, коли процес переходить до іншої, цікавішої стадії — особистої зустрічі.

Приблизно половина чоловіків після нетривалої переписки приймають рішення навідатись до України, аби особисто зустрітися з тією, хто йому сподобався. Часто стараються влаштувати свої рандеву так, щоб за один приїзд зустрітись із якомога більшою кількістю дівчат, аби мати вибір. Стандартний маршрут відвідин такий: два-три дні в Києві, потім десь три — в Одесі, і перед поверненням додому знову Київ. Часом трапляється Дніпропетровськ.

Перед зустріччю чоловіку пишуть: «Любий, я буду з перекладачкою, добре?» «Звісно», — відповідає він. Послуги перекладачки коштують 25 доларів на годину, і тут причаївся головний факт, що міг би розкрити «жениху» очі на все, що відбувається: ці гроші діляться між самою перекладачкою (10 доларів), агенцією (5 доларів) та дівчиною, яка йде на побачення (10 доларів). Тобто частіше за все чолов’яга їй до лампочки. Спільна задача дівчини та перекладачки — якомога сильніше затягти час зустрічі. Для цього часто обирають в якості місця зустрічі ресторани, що знаходяться за містом, на Новообухівській трасі, наприклад. Окрім того, що туди потрібно дістатися (а час поїздки оплачується додатково), там менша вірогідність зустріти когось зі знайомих. За негласним правилом перекладачка має виглядати скромно і не перетягувати на себе увагу чоловіка, в той же час слугуючи буфером між ним і дівчиною, якщо він захоче продовження зустрічі в більш інтимних умовах.

Таке буває досить часто. Тут треба зазначити: багато чоловіків прозоро натякають на «продовження бенкету» в номері його готелю просто за принципом «моя справа — запропонувати, її справа — розглянути пропозицію». Ні так ні, нічого страшного.

Дівчата ж, зі свого боку, наодинці з перекладачкою не приховують своєї позиції щодо цього заробітку та чітко кажуть, що розраховують «динамити» чоловіків якомога довше та ефективніше, при цьому всіма способами уникаючи будь-якої фізичної близькості чи проявів приязні. Є віртуозні динамщиці, які за тиждень здатні змусити претендента на її принади купити ноутбук, телефон та «дещо з взуття» у магазинах київського Пасажу. Плюс майже щоденні вечері у зовсім недешевих ресторанах — на трьох. Перекладачці за неписаними правилами рекомендується небагато замовляти, не пити алкоголю і тим паче не просити кальянів та караоке. Дівчину-«наречену» ж, навпаки, заохочують не відмовляти собі у веселощах. Уже навіть тим, хто приїздить до України вперше, відома особлива любов наших дівчат до «трійці» — кальян, караоке, суші. Ви й самі знаєте багато закладів, де ці радощі життя об’єднані під одним дахом. І чхати, що провідні ресторатори презирливо кривляться на «відсутність концепції», тут концепція полягає в тому, щоб не дати гостеві піти звідси з повним гаманцем.

Чому така шлюбна карусель — це погано? Не заздріть, скаже хтось, що такого в тому, що деякі жінки вміють викликати настільки яскраві емоції у протилежної статі, що на них готові витрачати чималі кошти, навіть не маючи впевненості у тому, чи «світить» щось щедрому покупцеві. Справа в тому, що, коли дівчина «забуває» повідомити своєму візаві про те, що вона теж в долі, та отримує гроші з його кишені, це прямо підпадає під положення статті 190 Кримінального кодексу України — «Шахрайство»: заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Довести факт обману дуже складно, практично неможливо, навіть якщо чоловік почав щось підозрювати. От і виходить, що ця діяльність — на совісті «нареченої» та перекладачки.

Ще одна сторона цієї справи — мабуть, найогидніша — це особливо безсовісні дівчата, які в гонитві за грішми переходять межі моралі. Наприклад, дехто розігрує спектакль на тему «у мене вкрали телефон» або «мою квартиру обчистили злодії» в останній день перед відльотом чоловіка додому. Все це робиться настільки виразно та відчайдушно, що треба бути останньою скотиною, аби не допомогти нещасній дівчині. Знову з кишень мужика витікає кеш. Деякі дівчата доходять до брехні на кшталт «у мене дуже хворіє мама, потрібні гроші на операцію», причому просять допомогти готівкою, аби рух фінансів ніяк не можна було б відслідкувати. На цьому фоні найменш кримінальним виглядає спроба вициганити в чоловіка гроші буцімто «на курси іноземної мови»: я ж повинна розуміти тебе, любчику! Я роблю це для тебе! Йой, страшенно дорогі курси англійської у нас тут, одна година занять з репетитором — 100 доларів! Є, звісно, у столиці такі репетитори, але сумніваюся, що всі ці дівчата оббивають їхні пороги.

 

Фото: Gabriela Herman

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.

2 комментария

сначала новые
по рейтингу сначала новые по хронологии
1

Также есть заведения, где существует договорённость между "брачным агентством" и этими самыми заведениями (бары, рестораны, бутики) о том, что агенства ведут туда своих женихов, они тратят там свои деньги, а агенству процент. Также там есть меню, специальное для иностранцев, где цены в несколько раз выше

2

Много заказов таких от иностранцев, находим скамеров http://detectives-ukraine.com

Рекомендуемое

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: