«Червоний»: особиста боротьба
Про героїчну історію знімати фільми зараз модно й актуально – це ще не до кінця проговорена тема, та й публіка піде “на українське”. Цього року вже презентували фільми про історію минулого століття: “Жива” (про УПА) та “Гіркі жнива” (про Голодомор). Данило Червоний, який був воїном УПА, потрапив у табір ГУЛАГу і підняв там повстання, міг би також стати ще одним уособленням героїчної боротьби та протистояння ворожій системі.
Але режисер розповів цю історію по-іншому: він показав війну, яка відбувалась всередині людини.
Фільм зняли за три місяці весни 2016 року, зйомки відбувались у шахті біля Кривого Рогу. Хоча ніщо не видає той факт, що стрічку зняли за такий короткий час.
Локацій у фільмі декілька: шахта, де працюють ув’язнені, бараки, в яких вони живуть, і територія табору. А навколо них суцільний степ, до найближчого села потрібно йти декілька днів пішки. Але у фільмі, на відміну від книжки, недостатньо зрозуміло, що герої знаходяться так далеко від цивілізації. Лише зі слів одного з них – “злодія в законі” Колі Тайги – глядач може це зрозуміти: “…бежать-то некуда”. Домислюється метафора: зовнішньо обмежений простір не обмежує внутрішньої свободи головного героя.
Режисер розповів цю історію по-іншому: він показав війну, яка відбувалась всередині людини.
Обличчя Данила Червоного, роль якого виконав Микола Береза, прикрашає і афішу, і обкладинку книжки Андрія Кокотюхи. Така централізація і визначення головного героя є більш виправдані у паперовому варіанті.
У фільмі ж Зази Буадзе історія вояка із позивним Остап насправді стає фоновою для особистої історії його ворогів. Данило однозначний чи то однобокий герой, впевнений в собі, знає точно, що робить, не має жодних сумнівів і героїчно, без жодного страху протистоїть і навіть змагається з радянською системою.
Данило Червоний разом із земляками – воїнами УПА розмовляють у фільмі українською мовою, всі інші персонажі – російською. Від того мова Миколи Берези звучить дуже рафіновано, чисто і театрально, а кожна його фраза – готова цитата. У цьому Червоному є щось супергеройське.
Натомість номінувати головним героєм, попри назву фільму, можна персонажа радянського льотчика Віктора Гурова. Його на екрані втілює актор дніпровського театру Олег Шульга. Цей герой найбільш драматичний, саме йому потрібно зробити найбільше важливих виборів, які вирішують і змінюють його долю.
У фільмі є три сили: українці, які воюють за незалежність – це Остап із побратимами, радянська влада в обличчі майора Абрамова, який таку країну не визнає, бо «…есть один Советский Союз», і українці, які воюють за радянську Україну – це і є Віктор Гуров. Радянський льотчик вагається і бореться із сумнівами та страхами, бо має зрозуміти, чи потрібна йому така радянська Україна… Він має обрати, наприклад, за яку команду грати: чи співпрацювати з начальником в’язниці і мати привілеї, чи боротись проти. Усі вагання, страхи і переживання Гурова видно на екрані, вони зрозумілі і цікаві глядачу.
Не меншою є і особиста трагедія майора Абрамова, начальника табору, якого дуже переконливо зіграв Олександр Мавріц. Він ще один невільний в’язень, який просто має право керувати іншими. Усі його цінності – це новий «Мерседес», що залишився від німців. Він вже не зможе бути вільним, навіть якщо б захотів. Один з останніх кадрів, зрештою, ще раз метафорично це підтверджує.
Усі його цінності – це новий «Мерседес», що залишився від німців. Він вже не зможе бути вільним, навіть якщо б захотів
Єдиний жіночий персонаж у “чоловічому фільмі” – це лікарка Таміла. У ній також є своя загадка-драма, що стає відомою глядачеві наприкінці. Актриса Любов Тищенко протягом усього фільму веде внутрішню боротьбу, але не ідеологічну, а людську. Наприклад, змушує себе бути коханкою майора, бо так їй потрібно…
Найколоритніший персонаж фільму – Коля Тайга, роль якого виконує Ігор Колтовський. Він «злодій в законі», кримінальний авторитет. Актор вживався в роль, читаючи літературу про кримінальників. Якщо не знати декілька фраз із «зонівського» жаргону, то інформацію з діалогів між деякими героями важко зрозуміти.
Ще одним героєм у фільмі є… музика. Її написав італійський композитор Франко Еко. Це наче окремий мистецький витвір, який вдало поєднали зі стрічкою. Музика створює і дотягує атмосферу та напругу певних сцен, розкриває настрій, заражає глядача внутрішніми переживаннями героя.
Фільм динамічний і напружений. Попри те, що триває дві години. Заза Буадзе не створив героїчної оди. Натомість ми бачимо глибоку внутрішню боротьбу тих, до кого можна було б ставитись зневажливо, та особисту драму людини на тлі історичних подій у супроводі неймовірної музики.
