«Значно цікавіше відкривати нові імена». Святослав Роман – про Lviv Acoustic Fest
Організація фестивалю – завжди ризикований крок. Тим більше, коли в лайн-апі переважають нові імені, яких у Львові (за винятком 1-2 гуртів) майже не знають. В якому настрої перебуваєте за два дні до початку фестивалю?
Настрій… Сьогодні настрій хороший (Святослава перебиває пісня Can’t Stop – він швидко вимикає телефон – О. Д.). Багато речей, через які ми переживали, які були недопрацьовані, вже вирішені. Десь виникали логістичні питання, десь не було квитків або з’являлись труднощі з бронюванням готелів, оскільки у місті великий наплив туристів. Зараз я вже спокійний.
Скажу відверто, є відчуття певної несправедливості – все-таки квиточків станом на зараз хотілося б продати більше. Ми розуміємо, що за рівнем продажу квитків цей фестиваль мав би відбуватися просто в клубі. Наприклад, у FESTrepublic. club чи навіть Picasso.
Але тим не менше цей проект для нас є дуже особливим. Саме у ньому ми бачимо місію з відкриття нових гуртів, яким згодом можна організувати вже сольний концерт у Львові. Правда, це теж проблематично, бо невеликих залів, де можна було б вмістити сто людей, у місті майже немає.
А Fredra.61?
Це андеграунд. Панк, хардкор, електронна музика – супер. Сам туди часто заходжу. Але коли хочеться певного рівня, аби концерт виглядав більш якісно – зробити щось на «Фредра» складно. Тому нові імена ми вирішили привозити саме на фестиваль.
Минулої осені ви відкривали не тільки нові колективи, але й новий концертний майданчик – покинутий кінотеатр «Львів» у Стрийському парку. Було проведено частину робіт з відновлення цієї будівлі. Чому змінили локацію?
Мушу визнати, ця ідея провалилася. Чому? Ми взяли на себе нелегку ношу – провести у кінотеатрі велику подію. Думали, що нашу ініціативу підтримають і впродовж року у цьому залі відбудеться ще декілька заходів. Мовляв, клас, ви зробили підлогу, ми зробимо це, а ми – ось це. І таким чином збільшимо шанси відвоювати це приміщення для культурного середовища Львова. Але цього не сталося.
У кінотеатрі «Львів» не відбулося жодної події після Lviv Acoustic Fest. Керівництво закладу, наскільки мені відомо, не змінилося. Є певні розмови, але жодних конкретних кроків для того, аби кінотеатр став культурним осередком міста, ніхто робити наразі не збирається.
В чому причина? У відсутності бажання в організаторів проводити заходи у цьому приміщенні чи апатичне керівництво кінотеатру?
Перше – наслідок другого. Підтримки і звичайного розуміння з боку керівництва не відчувається. Кінотеатр «Львів» перебуває на балансі обласної ради. Ми вклали багато зусиль і коштів у цей зал – і своїх, і спонсорських. Але жодна людина ні з облради, ні з міського управління не прийшла навіть подивитись, як цей зал виглядає, що було зроблено. Я не говорю про фінансування чи якусь особливу підтримку. Ми про все домовлялись самі – від пожежників і до інших служб.
Чиновникам настільки байдуже це приміщення?
Мабуть, їм соромно у нього заходити – воно страшне. Чекають, поки будівля розвалиться, або думають, як її продати, щоб збудувати там ресторан чи якийсь розважальний центр.
Ви навіть не робили спроб провести фестиваль у кінотеатрі в цьому році?
Ми вирішили дочекатись певних змін. Якщо б змінився директор кінотеатру, з яким було складно співпрацювати, або знайшлась хоча б одна людина в облраді чи адміністрації, яка б погодилась допомагати, – ми б на це пішли. В держструктурах працює багато людей, які відправляють тебе з одного кабінету в інший. І немає жодної людини, конкретного чиновника, який би вірив у цей проект. Ніхто не наважився допомогти нам у тому, аби вдихнути життя в цю будівлю.
"Нам не сидиться на місці, завжди хочеться чогось нового"
Святослав Роман на території “10 корпусу”, де буде розміщено головну фестивальну сцену.
Цього року фестиваль відбуватиметься на території !FESTrepublic. Яким буде розташування сцен? Що чекає на відвідувачів?
Головна сцена буде у «10-му корпусі». У цьому приміщенні вже відбувались електронні вечірки, але сцену там монтуватимуть вперше. Її оформлення, а також світло, думаю, зіграють свою роль. Спробуємо зробити зал затишним.
Лайн-ап формували за особистими вподобаннями. Нас в команді – троє. І 2/3 учасників подобається кожному з нас. Звісно, у кожного свої фаворити. Але загалом мені цікаво почути і побачити кожного артиста з нашої програми – як з першого, так і з другого фестивального дня.
Ще одне нововведення – нічна сцена, яка діятиме у клубі FESTrepublic. club. Там, зокрема, виступлять «Брудні». Я дуже шкодую, що не мав можливості побувати на культовій у 90-х «Червоній руті» – на цьому фестивалі сто тисяч відвідувачів слухали такий «завернутий» музон, який зараз не зібрав би у клубі навіть тридцяти людей. Так от коли я слухаю «Брудні» – уявляю себе на цьому фестивалі. Цей гурт я вперше відкрив для себе на Koza Music Battle у Тернополі, де був у складі журі.
Також на нічну сцену вийдуть OY Sound System, яких ми вже привозили до Львова. І треті – Kurs Valüt. Про цей колектив я дізнався від Ярослава Качмарського, одного з організаторів Koza Music Battle. Він написав у своєму Facebook, що це найкраще, що могло статись з українською музикою. Знаючи смак Ярослава, я відразу подумав: це має бути щось цікаве. На нічній сцені також буде відеосупровід – спробуємо приємно здивувати.
Ще один класний бонус підготували наші партнери з компанії Uber. За промокодом, який буде надруковано на фестивальних браслетах, можна здійснити безкоштовну поїздку до 60 гривень.
На Сихів не заїдеш…
Може, безкоштовно не вдасться. Але суттєва знижка все ж буде.
На фестивалі можна почути групи, які приїжджають до Львова вперше. Тобто ви витрачаєте кошти спершу на промоцію самих колективів, а вже потім – на промоцію самого фестивалю?
Так. Фінансово це рішення успішним не назвеш. Але, можливо, через певний час це дасть свій результат. І фінансовий – також. Навіщо ми цим займаємось? Не знаю. Нам не сидиться на місці, завжди хочеться чогось нового. Можна штампувати звичайні концерти в таких залах, як Picasso, Malevich чи FESTrepublic. club – і вони дадуть зиск, бо люди прийдуть. Але це нецікаво. Ми завжди намагаємося знайти нову групу або нову локацію для концерту. Хочеться дивувати відвідувача.
Сміливо.
В Україні є схожий фестиваль за підбором артистів – київський Hedonism. Звісно, там лайн-ап дещо сильніший, є гості з-за кордону. Але фест незвичайний – там немає чітко виражених хедлайнерів.
Sevdaliza не була хедлайнером?
Можливо, але я відкрив для себе її творчість вже на фестивалі. І в цьому кайф! Значно цікавіше піти на Hedonism, де з десяти гуртів у лайн-апі ти знаєш два, ніж, скажімо, на Atlas Weekend. Я довіряю смаку організаторів – якщо на Hedonism запросили якусь групу, це означає, що вона варта уваги.
Мабуть, ви мрієте про такого відвідувача Lviv Acoustic Fest, який, не знаючи імен у програмі, прийде їх послухати.
Власне! Але зараз таких небагато. Напевно, це реальність і її треба прийняти. Настрій від цього не псується. Звісно, ми були б щасливі, якби станом на зараз було продано тисячу квитків на два дні, але ми готуємося і надіємося, що люди ще прийдуть на «вхід».
"Сумніваюсь, що хоча б один з активістів, які блокували концерт, прийде на фестиваль, у програмі якого є 15 молодих українських гуртів"
Після інтерв’ю організатор зізнався, що Lviv Acoustic Fest стане однією з останній подій у “10 корпусі” — згодом тут будуватимуть пивоварню.
Минулого року ви придбали цей фестиваль у концертної агенції Lafest Production, чим відверто здивували. Що змусило зробити такий крок?
Це було певне емоційне рішення. Нашій компанії завжди бракувало регулярної події. І ми постійно думали, якою вона мала б бути, з якою концепцією. І коли Єгор Грушин звернувся з пропозицією стати організатором цього фестивалю, я подумав: чому б ні? Мені сподобалася його ідея. Ми вже працювали на Lviv Acoustic Fest як технічні партнери. Це значно допомогло нам домовитись з Єгором.
Інша справа – коли ми взялись організацію, то вирішили змінити його формат. Дивно вийшло, взяти фестиваль з певною концепцією і кардинально її змінити (усміхається – О. Д.). Але мені подобається таке позиціонування. Нас досі запитують: а чому акустик, якщо ніхто в акустиці не грає?
Думав, таке запитання вже є моветоном.
Ну, це не такий відомий фестиваль, як Свято сиру і вина чи «На каву до Львова», наприклад. Але на одеському Koktebel Jazz теж не завжди джаз звучить.
Минулого тижня компанія Sviat promo організовувала львівський концерт Сергія Бабкіна, який так і не відбувся. Організатори бойкоту оголошували ваше ім’я через гучномовець мало не як найбільшого зрадника. Рівно через тиждень після цього відбудеться Lviv Acoustic Fest – важлива подія для розвитку нової української музики. І навряд чи пікетувальники знають, хто вкладає у неї свої зусилля. Одне запитання: вам не образливо?
Відверту скажу, образливо. Я не збираюсь комусь доводити, хто ми є і що ми робимо. Не бачу в цьому сенсу. Не вірю, що можна переконати людей, які, абсолютно тебе не знаючи, обливають брудом. Не вірю. Розповідати, що ми 10 років організовуємо концерти українських колективів? Що за останні два роки це понад дві сотні концертів? Так, я сумніваюся, що хоча б один з активістів, які блокували концерт, прийде на фестиваль, у програмі якого є 15 молодих українських гуртів. Не знаю, що тут сказати… Запитуєте, чи образливо? Образливо.
Фото автора.
