«Собі 17-річному я би сказав: «Більше працюй над собою!». Інтерв’ю з Женею Галичем
У новому проекті bit.ua і УАЛ «Найкращі шукають найкращих» люди, які досягли вершин у житті і професії, пояснюють, як іти до своєї мрії і вірити у свої сили, а також закликають 17-річних діяти.
Герой нового випуску — 34-річний Женя Галич, український рок-музикант, лідер рок-гурту O.Torvald, учасник Євробачення-2017 від України, а також відомий радіо- і телеведучий.
Якщо ти не вступив у виш, а пішов працювати, то на тобі одразу ставлять хрест. Я був жертвою пострадянських стереотипів, і, щоб зі мною такого не сталося, довелося йти вчитися. Оскільки мій тато військовий, я став студентом Полтавського військового інституту зв’язку. Насправді свій диплом я жодного разу не діставав, бо з чотирьох років займаюся музикою, і єдине, чого я хотів, це займатися нею все життя. Важливо йти до своєї мети і не піддаватися впливу чужої думки. Тільки це зробить тебе щасливим.
Хочеш чогось досягти — багато працюй. Пам’ятаю, як мріяв про першу машину і вже приглядів старенький Ford зеленого кольору. Прийшов до тата клянчити гроші і дуже на нього образився, коли він сказав: «Хочеш купити машину, то зароби на неї». Я знав, що у нього була можливість, але він цього не зробив. Сам заробив і купив, коли вже працював ведучим на телеканалі «М1». Мало прагнути і сильно хотіти, треба діяти. Тоді і цінуєш більше те, що маєш.
Ніколи не кажіть підлітку: «Ні, і все!» Якщо ви радикально забороняєте, то отримаєте таку ж радикальну реакцію. Важливо пояснювати та аргументувати. Діалог у стилі «Я сказав!» не працює. Батько давав мені повну свободу. Завдяки цьому я знаю, що значить нести відповідальність за свої рішення.
Я зрозумів, що важливіше бути потрібним, ніж популярним. Був період, коли я вів рейтингову передачу для підлітків «Чіпси, чікси, лавандос» на «М1» і розумів, що це була справжня жесть. І є інший приклад з часів Євробачення, коли я отримав листа від незнайомої дівчини-підлітка. В її родині ніколи не було спокою: тато завжди піднімав руку на маму, а з дочкою не спілкувався зовсім. Та коли почув інтерв’ю, де я розповідав про свого тата і нашу сім’ю, прийшов до неї, плакав і просив вибачення. Тепер вони живуть в мирі. І ось це для мене було найважливішим, що я зробив у своєму житті. Прочитати такий лист – це незрівнянно більше, ніж повні зали чи перемога в конкурсі.
Я хотів би знайти ліки від раку. Останнім часом дуже часто чую про цей страшний діагноз. Це несправедливо: люди не мають іти з життя через хвороби.
Справжні друзі швидко приводять до тями. Під час роботи на «М1» я піймав зірку. Хлопці заробляли 100 доларів, граючи у групі і паралельно працюючи менеджерами, а я – дві тисячі. Почав дивитися на всіх звисока. І якоїсь миті мій друг Ден приземлив мене. Сказав, що якщо я хочу залишитися без нього, то можу продовжувати у такому ж дусі. Я не хотів втрачати кращого друга і наставника. Ден, з яким ми граємо з 1994 року, завжди підтримує мене у кращому і є моєю совістю. Після однієї нашої розмови я навіть вирішив знайти дружину.
Найважливіше досягнення — це моя сім’я. Я виріс в ідеальній родині, і сімейні цінності завжди були у пріоритеті. Хоча зазвичай у всіх рок-музикантів улюблена історія про важке дитинство, бандитські райони, хтось крав, хтось сидів у в’язниці, хтось був драгдилером. У мене, на щастя, була показова родина: батьки зустрічаються зі школи, мама чекала тата з армії, переїжджала з ним з однієї військової частини в іншу.
Ми з братом чітко розуміли, що перед нами тато, який кохає і поважає маму. Він є нашим прикладом для наслідування. Я люблю свою дружину і пишаюся нашими дітьми. Вважаю, що в час, коли відбуваються війни і постійно хтось прагне до влади та грошей, єдине, що може врятувати цей світ, — це любов. Любов до своїх близьких, до своєї родини, до своїх дітей. Мої діти — це величезний стимул. Вони роблять мене кращим.
Собі 17-річному я би сказав: «Більше працюй над собою і не гай часу!» Вчи англійську, бо потім буде все важче знайти для цього час і сили. Займайся спортом більше, слухай більше музики, і не тільки рок. Напиши більше пісень, щоб потім, коли в тебе не буде натхнення, діставати із запасу по одній. Багато підлітків лінуються, так само і я лінувався свого часу. А деякі, навпаки, беруться за голову, розпочинають раніше, і у них швидше все виходить, ніж у тих, хто тягне до останнього. Головний меседж — роби зараз більше, ніж можеш!
***
Українська академія лідерства — 10-місячна освітня програма особистісного розвитку для випускників середніх шкіл, заснована на цінностях. Розвиток відбувається у трьох напрямках — фізичному, емоційному та інтелектуальному.
Мета академії — сформувати молодих лідерів, які матимуть вплив на українське суспільство. УАЛ діє у Києві, Львові, Миколаєві, Полтаві і Харкові. Випускники академії вступають у провідні заклади України і світу (Лондонський університет мистецтв, Варшавську школу економіки, Український католицький університет і Києво-Могилянську академію), створюють власні соціальні проекти, досягають вершин у спорті.
Додатковий набір студентів 19-20 років триватиме на сайті ual.org.ua за спеціальним промокодом #ual20182019bit. Або пишіть у приватні повідомлення на сторінці Української академії лідерства в Facebook.
