6 українських музичних каналів, за якими ми сумуємо
Колись музичні телеканали були не тільки фоном на великій плазмі (перших поколінь) у закладах громадського харчування. Нам хотілось дізнатись, що відбувається в музичному світі – як локальному, так і на західній сцені. Наприкінці дев’яностих і впродовж нульових можна було знайти собі телеканал для своїх жанрових вподобань: втикати на рок-кліпи на одному, або ж проникатись аренбі-шедеврами тих часів на іншому. Телеканал MTV дав назву цілому поколінню, але це не все, що пропонувало нам музичне телебачення в часи повільного інтернету. За якими каналами ми сумуємо більш за все?
Територія А
Коли говорять про «золоті часи» в українській поп-музиці, майже стовідсотково згадують про «Територію А», Анжеліку Рудницьку з її хіт-парадами та статусом кумира молоді. «Територія А» виходила на ICTV з 1995 до 2000 року, будучи одним з його найбільш авангардних сегментів. Бо в ефірі, з одного боку, були «Мертвий півень» та «Колежский ассесор», а з іншого – Ірина Білик та Олександр Пономарьов. Через «Територію» ми побачили розквіт євроденсу та його масову популярність – «Аква Віта» та «Фантом 2» з їхніми безсмертними хітами. До телеканалу було багато претензій з боку артистів, які з ним працювали: можна припустити, що він «сам себе з’їв», а Анжеліка Рудницька “зажралася”. А потім СТБ ще й «документалку» випустив, де ця ідея була лейтмотивом усіх її серій. Але за 5 років існування «Територія А» породила масивний архів самобутньої музики, яку спокійно можна проглянути на її ютуб-каналі. «Наша музична гордість», як то кажуть.
Biz-TV
Флагманський телеканал, культ свого сегмента в часи існування. Уперше з’явився в 1995 році як дочірній проект однойменного російського каналу і кочував поміж 7-м каналом, СТБ і ТЕТ як «музичний блок». Для Biz-TV не існувало жанрів не для ефіру, там намагались виховати неупередженого і відкритого до всього слухача – меломана (у часи, коли люди билися за жанри). З величезною точністю «вічні хіти» типу Бові йшли одразу за новомодним нью-металом зразка Linkin Park, але цей смисловий вінігрет мав свою структуру, як у хорошому радіо: «актуальне», «альтернатива» і «класика». У той час такий підхід виділяв його серед інших телеканалів, які в своїй більшості крутили в ефірі тільки нову поп-музику. Таким чином він вчив непідготовлених слухачів сприймати музику не як окремі пісні-хіти, а як цілу культуру, у якій постійно щось відбувається. І тому ефір був наповнений новинами про артистів, їхніми альбоми, подорожами в минуле музики. Таке навряд вдасться повторити ще раз.
MTV
“MTV Україна” з’явився в 2007 році: символічний запуск відбувся 24 серпня, у День незалежності, а ефір стартував з кліпу «Танці» групи «Воплі Відоплясова». Але до цього «офіційного запуску» іноземний MTV намагалися транслювати нелегально ще з середини 90-х. MTV Europe також показували на початку нульових (звичайно, що вночі), приблизно з 2002 до 2004 року. А в 2005-му ініціативу підхопив телеканал Enter-music, який пускав у свій ефір програмні сегменти з «MTV Росія»: так глядачі отримали доступ не тільки до найпопулярніших закордонних відеокліпів, а й до культових програм на кшталт скандальної «Сімейки Озборнів» або «Тачки на прокачку» з ведучим Xzibit’ом. Цю авантюру Enter-music довелось прикрити через деякий час, але вона справила відчутний ефект і стала великою подією для всіх тих, хто хоч трохи цікавився популярною культурою і сучасною музикою.
Загалом, історія MTV в Україні кумедна і в чимось показова: його контрабандна і нерегулярна ретрансляція місцевими каналами була важливою і цінною, ковтком свіжого повітря. Але тільки для ентузіастів, для тих, кому це по-справжньому було необхідно. А коли MTV зайшов на ринок легально, великого сенсу в цьому не було. Контент був, так сказати, посереднім. “MTV Україна” проіснував шість років і закрився в 2013-му, але навряд чи це можна назвати втратою.
Старий M1
Це зараз M1 асоціюється переважно з низькопробною «попсою» (імена додумуйте самі). Але був світлий початок, великі часи, які змінили культурне тло країни. Перш за все, мова про «tvій формат» – програму, куди запрошували музикантів грати в найбільш щирому, акустичному форматі, без всяких педалей-примочок, фільтрів та ефектів.
На виході ми отримували виступи, зокрема, “Океану Ельзи” – музиканти потім зробили з нього акустичний альбом. У якомусь сенсі «tvій формат» – це така антологія сучасної української музики, за якою можна буде вивчати її історію та розвиток.
Іншим виграшним ходом від М1 була трансляція мультсеріалу «Сімпсони» з геніальним українським дубляжем від студії «Пілот», завдяки якій уся наша країна стала хоч трошки добрішою. Мульт був ранковою звичкою всіх школярів і студентів (або тих, хто тільки-но влаштувався на роботу). «Сімпсони» були чимось близькими українським реаліям нульових, а їх локалізація зробила з них культ.
Загалом, програмна політика М1 у перші роки була більш ніж адекватною. На одну чергову поп-сенсацію в бікіні була хоча б одна група Rammstein.
Enter-music
У квітні 2012 року Enter-music, головна цитадель «альтернативного», закрилася після одинадцяти років мовлення – натомість з’явився дитячий «Піксель». Ця подія не викликала ріки сліз та тонни горя. Було тільки декілька постів-ностальгій і сумних зітхань у соцмережі. І ця байдужість виглядала не менше як злочин, зважаючи на те, яку «виховну роботу» провів телеканал у свої найбільш активні часи.
Enter-music був принциповим: туди з поганим музлом за гроші не потрапиш, а, крім того, редактори максимально підтримували українську музичну сцену. Особливо тих, хто гордо носить на собі клеймо «індепендент». Канал був настільки «антипоп», що в ефірі з’являлись екстремальні металісти типу Cradle of Filth і «Важкий понеділок» (хіт-парад важкої музики) – і на це ніхто інший наважитись не міг.
Незрозуміло, як усупереч будь-якій фінансовій логіці телеканал зміг проіснувати цілих 11 років. Це був осередок альтруїзму. А також ком’юніті: в смс-чаті можна було познайомитись і поспілкуватись з кимось, хто знає про існування групи Queen чи що таке «бісайди». А також чудове ранкове шоу «RUNощu», куди приходили «свої рібята» від Вакарчука до Росави. А по «непопсі» 70−80-их можна було пройтись завдяки екскурсу програми «Re: ставрація».
Старий OTV
Вийшов у ефірні сітки у 1998 році і завжди орієнтувався на молодь. У перші роки ефіру це означало, що глядачі могли побачити новий кліп Торі Еймос (м’ягко кажучи, не найбільш «очевидної» поп-співачки) одразу після гучного кліпу якихось Limp Bizkit. Однак з часом «махрова попса» пішла в наступ, а свою молодіжність телеканал проміняв на інтерактив – смс-чат внизу екрана, замовлення кліпів з каталогу з мобільника.
З тих пір на OTV «нічого такого» не відбувалось, він досі в ефірі – й поповнює типові хіт-паради передачами про зірок, кіно, кулінарію – як хороший і невибагливий глянець. Зараз ідея «музичного ТВ» вже здається абсурдом – але у OTV, здається, усе гаразд.
