13 українських мобільних операторів, про які ми забули
Українському мобільному зв’язку уже більше 25 років. За цей час балачки мобільниками, які могли собі дозволити тільки обрані, перетворились у масове явище, доступне практично кожному. Деякі естети й зовсім перейшли у переписки, щоб зайвий раз не знімати слухавку. Сфера пережила багато перетворень – від якості зв’язку (та його ціни) до способів, якими бренди залучали народ до зручного спілкування. Реклама на телебаченні, промоутери зі стартовими пакетами, акції, скасування «плати за з’єднання»… Але найбільшими експериментами було створення дочірніх брендів – для того чи іншого вікового сегменту. Так ми отримали операторів суто для бабусь-дідусів, і в той же час для прогресивної молоді. Що це були за компанії? Що з ними трапилось – і яким був ринок до останнього перетворення МТС у Vodafone і life :) у Lifecell?
Флагман мобільних операторів, UMC – перший на території незалежної України, заснували у 1992 як спільну компанію «Укртелекому», німецького Deutsche Telecom, датського TDC та голандського Royal KPN N.V. В «прокат» мережа пішла уже наступного року.
У назві UMC зашифрований «Український мобільний зв’язок». У 2007 МТС викупила 100% акцій компанії, UMC трансформувався «та ставав кращим для нас» під іменем материнського бренду.
SIM-SIM з’вився як перший передплатний тариф (бренд) у UMC – в той час, коли мобільний зв’язок переставав бути елітарною річчю і повільно вливався у маси. «Сім-сім від юемсі, найдешевший мобільний старт!» – зі всіх ящиків чути рекламу бренду, який до моменту закриття у 2007 (того ж «ребрендингу») UMC налічував більше 9 мільйонів користувачів.
А Jeans – суббренд UMC для молодої аудиторії. Запустився у 2003, і, крім звичного коду 8050 отримав свій, 8066. До 2007 абонентів «Джинсу» було майже 10 мільйонів, і, після приходу МТС, його злили з материнським брендом.
МТС запустила Ecotel на території України як «оператора для економних користувачів» у 2007. Після переходу UMC в МТС бренд не виводили з ринку – до 2009, коли абонентів перевели на тарифний план «МТС Передоплата».
Також мамонтом українського мобільного зв’язку був Utel, який проіснував навіть довше UMC (і був заснований у тому ж 1992 році). Одним із засновників був американський мобільний бренд AT&T. У 2002 «Укртелеком» викупив компанію, а у 2007 на базі Utel почав роздавати 3G-послуги. З часом «Ого! Мобильный» став більш пріоритетним проектом компанії-власника, тому у 2011 Utel перейменувався у ТриМоб та став окремим брендом.
DCC – мобільний оператор, заснований у Донецьку в 1995 році. Перша компанія незалежної України, яка пропонувала абонентам цифровий зв’язок стандарту TDMA (в той же час UMC працював на аналоговому стандарті NMT). На початку нульових акціонери компанії почали розвивати інший проект – «Астелит» під брендом life :) У 2006 DCC був ліквідований на користь останнього.
«Київстар» існує й досі, а його першим передплатним тарифом став Ace&Base. Він дава можливість користуватись мобільним зв’язком без необхідності паспортного підтвердження та ідентифікації абонента. Згодом до передплатної форми звикли настільки, що материнська компанія вирішила сфокусуватись виключно на своїх комерційних пропозиціях. А людям буде простіше, якщо суббрендів стане менше. Тому Ace&Base у 2006 почав злиття з «Київстар», і через рік його існування припинилось.
Така ж історія спіткала і молодіжний djuice, запущений у 2004 від «Київстару». Бренд проіснував до 2013 року та був переведений на материнський з продовженням підтримки існуючих абонентів.
Першим брендом «Українських радіосистем» був WellCOM, послуга для контрактних абонентів. У 2004 був запущений Mobi, однак за рік російський «Вымпелком» викупив компанію, і у 2006 вирішив запустити бренд яскравої сторони життя – Beeline. WellCOM і Mobi перестали існувати, а Beeline у 2010 викупив «Київстар».
«Мобілич» – суббренд «Київстар» з найбільш дотепною рекламою на ТБ мав єдину ціль – заповнити ринок мобільного зв’язку для старшого покоління. Їм це вдалось всього за два роки існування (2007-2009) – після цього абонентів «Мобілича» перевели на базові тарифи «Київстару».
CDMA Ukraine – бренд компанії ITC для послуг CDMA-зв’язку. Заснована у 1996 році, але перші «бази» були запущені тільки на початку нульових. Після періоду лихорадок всередині компанії (2010-2011) було прийнято рішення піти з українського ринку, а частоти і абонентів віддати конкуренту – компанії «Інтертелеком». У 2013 році компанія остаточно обанкротилась.
