Спецпроєкти

«Океан Ельзи» чи «Скрябін»: хто головна група незалежної України


30 років тому, в містечку Новояворівськ, був заснований гурт Скрябін. А через 3 десятка років інший претендент на звання головного музиканта країни і засновник гурту «Океан Ельзи» зібрався змінювати країну шляхом балотування до парламенту.

Але так як це мало відноситься до музики, ми вирішили провести справедливий і ґрунтовний аналіз-порівняння «Океанів» та «Скрябіна», щоб зрозуміти, хто з них головна група незалежної України. І щоб обійтися без абстракцій, ми проведемо аналіз за чіткими критеріями.

Мелодійність

Обидві групи стануть найлегшим лотом у «Вгадай мелодію», так як мелодії їх хітів можна дізнатися за пару секунд. А якщо ви поверхнево знайомі з творчістю цих груп, то відразу ж дізнаєтеся неповторні тембри Кузьми або Вакарчука. Хоча, з «Скрябінами» грати в цю гру складніше, тому що вони експериментували зі звуком, як ніхто інший.

«Майже весна» або «Танець пінгвіна» першими приходять в голову як композиції з ідеальною мелодією. Це і логічно – мало у кого вийшло писати погану музику і стати кумирами мільйонів. Навіть влаштувавши мелодійний баттл між Дімою Шуровим і Шурою Герою, переможця буде складно вибрати через те, що обидва незрівнянні музиканти. Але в мелодійності все-таки віддамо перевагу гурту «Океан Ельзи».

Океан Ельзи – Скрябін 1:0

Краса слова

У Вакарчука є пісні, щоб на 145% висловити свої почуття, при цьому не кажучи ні слова. А в треках Кузьми немає відповідей на важливі питання, але є усвідомлення того, що у інших такі ж проблеми, як і в тебе. Навіть якщо ти олігарх.

Поки «Океан Ельзи» використовували всі ніжні слова в українській мові, «Скрябіни» відійшли від літературних норм і спілкувалися зі слухачами простіше, на більш злободенні теми. Такий полігон у тематиці текстів грає на руку колективу Андрія Кузьменка, адже якщо уявити світ з пісень «Океан Ельзи», то створюється враження, що у Всесвіті є тільки щаслива або ні любов, і все.

Поки Вакарчук, ніби Мессі у Барселоні, шукає для себе нові теми у відносинах Його і Її, нові виклики в побитих темах, Кузьма, як Кріштіану Роналду, успішно грає на кількох фронтах по черзі. Якби критерієм в цьому списку була доброта, теплота або добродушність текстів, то «Скрябін» б випередив будь-кого. А так, у ОЕ хоча і нереалістична, але більш красива історія в піснях.

Океан Ельзи – Скрябін 2:0

Перформанси

Святослав Вакарчук на сцені виглядає, як напівсвята істота, від якої можна відірвати очі лише для того, щоб включити камеру на телефоні. А ось Кузьма був сусідом, який вибрався на сцену і вирішив «дати вогню». Тому на концертах групи «Океан Ельзи» пари в обнімку уважно стежать за тим, куди і як піде Святослав Іванович, в той час як на концертах «Скрябіна» можна було пострибати, покричати, повеселитися і відірватися по рок-н-рольному. За великим рахунком, на те він і концерт.

Від концертів в підтримку «Партії регіонів», проектів «Озимих людей» і до реклами «Ланоса» – Андрій Кузьменко знав толк в акціонізмі.

Океан Ельзи – Скрябін 2:1

Меметичність

Обидва персонажа давно стали мемами в українській культурі. Лише Кузьма жартував сам, а Вакарчук ставав об’єктом художньої самодіяльності творців смішних картинок. Чого тільки варте «Шоу без назви», в якому глядачі змогли насолодитися Кузьмою, як артистом розмовного жанру повною мірою. А не частинами, як у «Шансі» з Наталією Могилевською.

Було б дивним, якби майбутній парламентар поводився, як батін товариш по службі, який приїхав до вас погостювати на тиждень. А Андрій Кузьменко міг собі таке дозволити.

Океан Ельзи – Скрябін 2:2

Відеороботи

Автор цих рядків своїм дитячим мозком не міг зрозуміти, чому один чоловік заліз в холодильник, а інші танцюють на шаховій дошці. Якщо чесно, незрозуміло це і зараз. Але образи з цих відеоробіт залишаться в пам’яті назавжди. І на нові кліпи ми будемо дивитися з культурним багажем від перших кліпів ОЕ і «Скрябіна». Це, як музичне шоу Антона Мухарського на телеканалі «Інтер» – не добре і не погано.

Як і слід було очікувати, лірик Вакарчук надавав кліпам особливе значення, створюючи чуттєві і плавні роботи з красивими планами. А рок-н-рольник Кузьма міг хоч в маршрутці знімати, хоч на лавочці на тлі недорогої графіки. Навіть ніжна «Мам» виглядає простою і близькою, ніби це кумам твоїх батьків подарували діти зворушливе відео на річницю.

Ні, звичайно, у «Скрябінів» в запасі є пара милих відео, як «Квінти» або «Шампанські очі», але частіше карнавал, як в «Порш пана мера».

Океан Ельзи – Скрябін 3:2

Трушність

У попередньому пункті ми побіжно згадали про сутність артистів, яка проявляється в їх музиці і кліпах. Але крім цього, величезним пластом у формуванні образу музиканта є його життя «поза музикою». Хоча позамузична активність у Кузьми і Вакарчука різна. Поки другий збирав аудиторію, щоб в певний день стати найпопулярнішим українцем в мережі, перший їздив по країні і знімав соціальні ролики.

Але навіть до навколополітичних військових влогів Кузьма залишався самим собою перед будь-якою камерою. Найяскравіше це помітно в «Шоу Без назви» з Максом Бахматовим, де не всю програму вдавалося розбірливо почути, так як левову частку глядач заливався сміхом від реплік Андрія. Він, як дядько з Черкас, якого влітку більше всіх чекаєш, тому що він найсмішніший з усіх родичів і жартує над старшими, чого ми собі дозволити не могли.

Однак і Вакарчук завжди дотримувався лінії «Львівського романтика» в акуратному пальто з шарфиком або в атласній сорочці. Йому віриш і хочеш запитати «Як сподобатися дівчині?» або «Як організувати перше побачення, щоб все вийшло суперклас?».

Океан Ельзи – Скрябін 3:3

Спадщина

Слава (не співачка і навіть не Вакарчук) зіграла з музикантами гурту «Океан Ельзи» злий жарт. Адже вони швидко стали мегапопулярними, зайняли пост «Гурт №1 України», музичні експерименти і творче новаторство закінчилися швидко, артисти видихалися. Навіть зміна учасників бенду не надто змінила розклад, адже нові музиканти приходили в відмінно злагоджений механізм, який був кращим в країні. «Океан Ельзи» стали музичними небожителями, з року в рік популяризуючи свій рафінований адаптований варіант рок-гурту, підлаштовуючись «під Радіохед».

А ось «Скрябін» не міг похвалитися ні популярністю, ні стабільністю в звучанні. Дискографія колективу більше схожа на анотацію, яка приходить на редакційну скриньку музичного видання від нової групи. Молоді хлопці хочуть грати музику, схожу на ту, від якої фанатіють, але не хочуть, щоб це виглядало схожим на тих, на кого рівняються. Тому від таких молодіжних гуртів можна цілком очікувати якийсь різнобій на перших альбомах.

Тільки от різниця між пошуками себе і «Скрябіним» в тому, що Кузьма органічно звучав хоч під «діпіш модівські» синти, хоч під сумні гітарні перебори на баладах. Важко уявити, як так вдавалося, але слова «Скрябінів» лягали однаково хоч на сінті-поп, хоч на «естрадщину», хоч на жваві фолкденси «а-ля Андрій Миколайчук».

Тому в культурологічному розрізі розглядати спадщину групи «Скрябін» цікавіше, а якась андеграундність, відсутність всенародної любові і рок-н-рольність групи робить дослідження цінніше.

Океан Ельзи – Скрябін 3:4

Під кого приємніше випити

Надмірне вживання алкоголю може нашкодити вашому здоров’ю, а ось «трохи і в хорошій компанії» може обернутися користю. Головне, не варто нехтувати саундтреком до дружніх посиденьок. Адже ці дві групи ідеально підійдуть до різних вечірок, головне, зрозуміти, що тобі треба, і не переплутати.

Якщо пити під «Океан Ельзи», то тебе відразу тягне на «журбу», роздуми про буття, ниття про проблеми, рефлексію над помилками, які не виправити. Після таких посиденьок ми прокидаємося з усвідомленням своїх проблем, а може, навіть і з рішенням. Ми помічаємо те, чого не бачили раніше, і трохи шкодуємо про скоєне. І так, прокидаємося ми з похміллям.

А ось пити під «Скрябіна» – кататися на американських гірках, де настрій змінюється від веселого смутку до просто безтурботних танців. Такі пісні в розумній мірі допомагають відчути весь емоційний спектр, посумувати і посміятися над нестерпною легкістю буття. І як плюс – на ранок у тебе світла голова, скільки б не вжив вчора.

Океан Ельзи – Скрябін 3:5

Персоніфікація

Українці схильні ідеалізувати людей і часто знаходяться в пошуках кумирів. Розчаруватися можна в кожному, якщо не пам’ятати, що всі ми люди і не потрібно поспішно когось обожнювати. Якщо це тільки не Вакарчук і не Кузьма.

Але якщо серйозно, то Святослава досить швидко підняло народне кохання «над нами усіма». І він успішно справляється з цією роллю, коли мільйони українців з придихом чекають кожного його слова. Він, як хороший керівник або декан, – розумний, красивий, успішний, з ним хочеться поспілкуватися і бути на нього схожим.

А ось Кузьма завжди був своїм хлопцем, завжди знаходив потрібні слова і, як любили говорити у дворі, «не понтується, не кіпішує, рівний пацанчик». Він не хапав з неба зірок і підкуповував своєю справжньою щирістю, відмінним почуттям гумору і простотою. Якщо на Вакарчука ми б хотіли бути схожими, то Кузьма і є ми. І взагалі він Батя.

Океан Ельзи – Скрябін 4:6

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь