Що не так із мотивацією і чому вона погано працює
Щоб грати в GTA, переписуватися з другом до ранку або влаштовувати суботній рейд барами, додаткова мотивація не потрібна: все це зазвичай робиться якось само собою. А от змусити себе вчасно дописати текст на замовлення, скласти привітання або винести нарешті цю купу сміття – куди важче.
Здавалося б, принаймні у роботі нас мають мотивувати гроші. Але насправді виходить так, що матеріальне винагородження стимулює працювати лише на перших етапах. Потім знадобляться більш вагомі причини задля підвищення робочої активності. Розбираємося, як насправді працює мотивація і якими способами не варто змушувати себе робити хоча б щось.
Що не так із мотивацією
Люди звикли, що потрібно себе примушувати щось робити. Згадувати про гроші, визнання, придумувати систему винагородження: сьогодні я завершу цей звіт і куплю собі літр темного крафтового. Деякі задля зайняття чимось самі готові платити: якщо купуєш місячний абонемент до тренажерки, доводеться ходити, бо шкода витрачених грошей. І це може працювати, але з перемінним успіхом.
А з загальноприйнятою мотивацією от що не так: гроші, визнання, всесвітня слава – це вторинне. Вони не змусять тебе щось робити, якщо ти не отримуєш від цього жодного задоволення. Так, усе настільки просто. Ти навряд чи полюбиш робити звіти або мити гори посуду, якщо за це обіцяють непогано або навіть супербагато заплатити. Але, якщо кайфуєш від заповнення комірок у Excel або начищення чашок і тарілок до ідеального блиску, не доведеться скуповувати мотиваційні книжки чи чекати на премію – все виходитиме класно і без цього.
Фішка діючої мотивації не у примусі, а у любові до своєї справи. Тому від загальноприйнятих закликів “працюй, і станеш мільярдером” або “успіх до лінивих не приходить”, які нібито мають надихати, час позбутися.
Як “налаштувати” мотивацію
Почати варто зі зміни цілі: якщо переформувати її з “я хочу вивчити англійську, щоб знайти класну роботу” на “я хочу вивчити англійську, щоб дивитися серіали Netflix в оригіналі і чути справжні голоси персонажів”, буде вже цікавіше. Бо у першому випадку знову застосовується грошова мотивація, яка діє гірше, аніж власні інтереси. До речі, про прості та приємні способи вивчити іноземну мову ми також писали – про Netflix там теж трошки є.
Не стверджуємо, що грошова мотивація або мотивація успіхом не діють: вони цілком можуть надихати на нові звершення. Проте зацікавленість – це куди потужніший мотиватор.
Згадай, як у дитинстві ти буквально ковтав/ла книжки одну за іншою, батьки не встигали їх купувати, а в місцевій бібліотеці всі бібліотекарші впізнавали тебе на 300 метрів. Тепер, коли тобі далеко не десять років, і велику частину вільного часу займає навчання/робота/мільйон важливих справ, книжки даються не так легко. Проте змушувати себе читати, бо “так треба” – поганий варіант. Це не принесе жодного задоволення і сприйматиметься мозком не краще, аніж домашні завдання у школі. Але повернути звичку читати куди легше, якщо серйозно захопишся якоюсь книгою і прочитаєш її за вечір – як у старі добрі часи.
Ідеальна мотивація – це не світлини з багатими і успішними людьми в ділових костюмах, не примус, не обіцянка винагороди за дії. Ідеальна мотивація – це щире зацікавлення і любов.
Любіть те, що робите.
