7 найдовших фільмів в історії кіно
Розповідаємо про найдовші кінострічки усіх часів та народів – це ігрове, документальне та експериментальне кіно. З котримсь зі списку можна впоратись за вихідні, а на деякі інші – більше місяці. Загалом, якщо ви коли-небудь думали перевірити себе на міцність (або просто втикати кіно цілодобово) – ми допоможемо з вибором фільму.
Берлін-Александерплац / BERLIN ALEXANDERPLATZ (1980)
Тривалість: 15,5 годин
Формально цю стрічку набагато доречніше називати «багатосерійним телевізійним фільмом». Однак її автор, радикальний німецький режисер Райнер Вернер Фассбіндер наполягав, щоб ми дивились усе це за один раз – і не відриваючись від екрана. «Берлін-Александерплац» – скрупульозна екранізація однойменного роману Альфреда Дебліна про вантажника, який, відсидівши термін за ґратами за вбивство своєї нареченої, виходить на волю. Він намагається не звернути на хибний шлях, але в місті він часто зустрічає різних політичних активістів, злодіїв, шахраїв та осіб секс-бізнесу (одна з них стає його супутницею).
Не торкайся мене / OUT 1, NOLI ME TANGERE (1971)
Тривалість: 13 годин
Краща кінострічка Жака Ріветта, найбожевільнішого режисера французької «нової хвилі». Однією з сюжетних ліній є виснажливі театральній репетиції, під час них актори грають п’єси Есхіла на максимальній експресії: валяються підлогою, гавкають як собаки, тощо. Якщо пережити цей «театральний етап», далі сприймати усе буде набагато легше. Формально фільм складається з восьми частин, які, звісно, подекуди перетинаються, але не ваша задача пов’язувати побачене якоюсь логікою. Сюжетні теми виникають та раптово зникають, в кадрі з’являється улюблений актор Годара та Трюффо – Жан-П’єр Лео, а десь паризькими вулицями безтурботно шкандибають перехожі у звуках губної гармоніки.
Еволюція філіппінської сім’ї / EBOLUSYON NG ISANG PAMILYANG PILIPINO (2004)
Тривалість: 10,5 годин
Аж 630 чорно-білих повільних хвилин філіппінської історії 1971–1987 років продемонстрували через сімейні драми хліборобів Галлардос, які належать до найнижчої соціальної касти. Чоловіки тут похмурі, пригнічені та вразливі, вони весь час помиляються та наступають на ті ж граблі. А ось жінки – непохитні та сильні, з твердим характером та волею до життя. Ми усі мало знаємо про філіппінські реалії, а цей фільм, не зважаючи на виснажливу тривалість, не тільки заповнить цю білу пляму, а й (мабуть) запам’ятається на все життя.
Подорож / RESAN (1987)
Тривалість: 14,5 години
Любителі кіно у всіх його проявах більш обізнані з іншою роботою Пітера Воткінса – шестигодинною докудрамою «Комуна», яка присвячена Паризькій комуні 1871 року. У цьому фільмі режисер відтворив ключові етапи революції – пекло барикадних боїв, бруд пролетарських кварталів та розкіш палаців Версалю. А у «Подорожі» Воткінс зайшов ще далі – це гігантський антивоєнний документальний проєкт, який знімався у п’ятнадцяти країнах та фокусується на проблемах ядерної зброї, витрат на мілітаризацію та влади, яку беруть силою. Це кіно «не зрозуміли» ні на ТБ, ні серед пацифістів – до сих пір «Подорож» залишається страшно недооціненою стрічкою.
Логістика/ LOGISTICS (2008)
Тривалість: 857 годин
Це подорожнє кіно на тридцять сім днів. Не жартуємо, у сумі це 857 годин відзнятого матеріалу. Ідея така: режисери Еріка Маґнуссон та Деніел Андерсон захотіли відстежити весь процес створення та перевезення лічильника кроків, з’ясувавши, де він був створений. Вони проїхались від Швеції напряму до Китаю – проїхавши весь шлях одного гаджета. «Логістика» про це і розповідає – без будь-яких монтажних склейок, у режимі реального часу.
СПИ / SLEEP (1964)
Тривалість: 5 годин 21 хвилина
Порівнюючи з іншими фільмами списку, подумаєш, всього 5 з гаком годин. Проте «Спи» – це доволі важлива історія, перше кіно Енді Воргола, знятий на чорно-білу плівку без будь-якого звукового супроводу. Ми бачимо, як в кадрі спить поет Джон Джорно, близький друг режисері – і все, більш нічого не відбувається. Це перший «антифільм» Енді – уже потім той закохується у кінематограф серйозно, а його роботи сильно вплинуть на американський кіноандеґраунд, який підхопить ідею кіно як медитативної практики.
СІНЕМАТОН / CINÉMATON (1978 – 2019)
Тривалість: 203 години (на дату публікації тексту)
Французький режисер Жерар Куран створює цей фільм з 1978 року. Ідея така: «Сінематон» складається з декількох тисяч сценок-віньєток, у яких немає звуку, але героєм кожної віньєтки є якась окрема людина – й вона робить у кадрі усе, що їй заманеться. Як правило у Курана знімаються відомі особистості та митці. Наприклад, режисер Террі Гілліам у кадрі пожирає стофранкову банкноту, а Жан-Люк Годар (аякже) покурює цигарку.
