Спецпроєкти

10 ознак, що ти витрачаєш час не на тих людей


Друзі і просто хороші знайомі роблять наше не завжди безтурботне життя хоча б трохи кращим. Це в ідеалі. Але часто буває, що після спілкування з ними чомусь стає лише гірше. Якщо відчуваєш, що з оточенням щось не так – ось тобі перелік ознак, які наштовхнуть на роздуми про доцільність вашого спілкування.

Тобі постійно нудно. Куди б ви не йшли і про що б не спілкувалися. Якщо у тебе не депресія і ти не алкоголік – скоріш за все, ця компанія просто не твоя. В оточенні можуть бути класні люди, просто у вас не співпадають інтереси/погляди на життя/енергетичні поля, тому на сумісних тусах така тухла атмосфера.

Тебе не слухають. Що би ти не почав/ла розповідати, тебе завжди перебивають і, захлинаючись, розказують власні історії. А ще ти не раз помічав/ла, що в оточенні просто ігнорують твої репліки, можуть почати розмовляти між собою під час твого спічу та просто забувають все, що ти казав/ла. Бо ці люди, яких ти чомусь називаєш друзями, пропускають все повз вуха.

Ти не довіряєш друзям. Якщо у житті щось сталося – хороше чи погане – ти до останнього намагаєшся приховати це від оточення і ладний/а навіть брехати, щоб друзі/знайомі ні про що не дізналися. Є варіант, що у тебе паранойя. Але більш вірогідний розклад – у тебе так собі друзі, якщо ти їм настільки не довіряєш.
За тебе не радіють. Друзі насправді пізнаються не у біді, а у радості. Якщо у тебе все класно і ти щасливий/а як ніхто, а оточення лише кривиться і тихенько заздрить, замість того, щоб привітати і розділити твій успіх – це не те оточення, на яке ти заслуговуєш.

Про тебе пліткують. Ти сам/а не раз і не два чув/ла, як друзі обговорюють твої справи амурні або стосунки із батьками. Або, у гіршому випадку, транслюють твої таємниці стороннім людям. Таку поведінку можна вибачити учням молодших класів, а дорослим людям – аж ніяк.

Тобі ніколи не телефонують і не пишуть. Ти завжди першим/ою дзвониш та маякуєш у месенджерах, і назва роману Маркеса вже не здається кумедною.

Ти вигадуєш відмовки від прогулянок. Ловиш себе на думці, що вкотре розказуєш небилиці про головний біль, завал на роботі і термінові справи у бабусі на дачі. Може, простіше зізнатися (і собі теж), що не хочеш бачитися з цими людьми?

Над тобою постійно сміються. Дружні жарти у нас не забороняються. А спроби самоствердитися за твій рахунок – це табу. Знову ж таки, постійні знущання і прикриття фразами “ну я ж просто жартую, ми друзі” можна виправдати, якщо ви школярі. Діти зазвичай переростають таку поведінку і стають нормальними (або найгіршими у світі друзями).

Ти завжди відчуваєш дискомфорт. Неприємне відчуття важко пояснити раціонально – на тусах тобі просто незручно, нудно, хочеться втекти додому і побути на самоті. Якщо це не черговий період сезонної хандри – задумайся про зміну оточення.

Ти не раз замислювався/лася, що ти забув/ла з цими людьми. Ви давно не маєте спільних інтересів і залишаєтеся в одній компанії, скоріш, за звичкою – бо треба з кимось вибиратися погуляти після роботи і на вихідних. Але прогулянки стануть куди приємнішими, якщо поруч споріднені душі, а не давні знайомі, яких ти, насправді, вже бачити не можеш.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь