Яка різниця між екофрендлі, «sustainable» та органічним?
Тренд на екологічність змушує нас знатися на термінах, якими маркуються продукти, речі та навіть способи ведення бізнесу. Поняття «екологічний» є занадто загальним, тож для позначення характеристик використовують вужчі терміни. Серед найпопулярніших такі: Green (зелений), Sustainable (стійкий, сталий), Eco-Friendly (екофрендлі, екодружній), Ethical (етичний), Сruelty-free (не тестований на тваринах), Organic (органічний).
Усі ці поняття об’єднані спільною темою ставлення людини до довкілля. Розповідаємо про відмінності між ними, а також даємо поради, як мінімізувати власний шкідливий вплив на планету без докладання неймовірних зусиль.
Різниця між зеленим, екофрендлі та стійким
«Зелений» – це колір, який позначає користь для природи. Переважно його використовують для позначення певних масштабних рухів, наприклад, загального всесвітнього руху за збереження екології.
«Екофрендлі» – це вужче поняття, яке фактично можна тлумачити як «безпечно для екології» і яке охоплює відмову від пластику чи мінімізацію його використання, перехід на багаторазові торбинки та посуд, відмову від продуктів та товарів тваринного походження (м’яса, молока та його похідних, одягу та взуття зі шкіри/хутра тощо). Косметику – доглядову та декоративну – вважають екофрендлі, якщо її не тестують на тваринах.
Поняття «sustainable» підкреслює зведення до мінімуму шкідливого впливу чогось на стан екології. Стійкими можна вважати, наприклад, речі, які не лише виготовляються з відновлюваних ресурсів, але й на їхнє виробництво витрачається мінімальна кількість енергії (або принаймні менша порівняно із суміжними галузями) та їх можна правильно утилізувати.
Речей та галузей, що точно є сталими, не так багато. Припустімо, бавовна є безпечною для людини під час носіння: не викликає алергічних реакцій, поглинає піт та дає шкірі можливість дихати. Також вона швидше розкладається, ніж синтетичні матеріали. А ще бавовна може перероблятися, що теж неабиякий плюс. При цьому ваша улюблена бавовняна футболка аж ніяк не «sustainable», адже на її виробництво витрачається безліч ресурсів. Під час вирощування поля обробляють величезною кількістю пестицидів та добрив, що спричиняє викид парникових газів. На полив витрачаються й водні ресурси: ваша футболка потребувала понад 2,5 тисяч літрів води. Тож якщо бавовну екофрендлі ще вважати можна – завдяки безпечності для людини та розкладанню, – то до сталості вона, на жаль, не дотягує.
Використання штучної шкіри та хутра замість натуральних можна назвати «sustainable». На виробництво шкіро- та хутрозамінників використовується набагато менше ресурсів, ніж на шкіряну промисловість. Заради створення натурального шкіряного взуття витрачається значно більше води, їжі для худоби, а також це спричинює викиди парникових газів (як ми пам’ятаємо, тваринництво – одна з найшкідливіших для екології галузей). Крім того, є й етичний бік питання: під час виробництва штучної шкіри свині та алігатори аж ніяк не страждають. Через високі стандарти до «sustainable» належить не так багато речей/явищ у цьому світі. Тому частіше термін «сталий» використовують доволі відносно.
Етичне та сruelty-free
Епітетом «етичний/-а» найчастіше характеризують косметику та одяг. Етичною називають ту декоративну чи доглядову косметику, яка не тестувалася на тваринах і не має в складі компонентів тваринного походження.
Не тестоване на тваринах – це «сruelty-free». Іноді у складі таких товарів можна побачити, наприклад, мед чи бджолиний віск. Фактично, якщо крем з бджолиним воском не тестувався на тваринах, він – «сruelty-free», але етичним його, скоріш за все, називати не можна. Принаймні вегани такою косметикою після вивчення складу користуватися не будуть.
Із запам’ятовуванням марок, які не тестують свою продукцію на тваринах, зазвичай купа проблем, та й знайти адекватні бюджетні замінники не завжди вдається. Радимо перевіряти потенційну покупку на наявність у списку етичних брендів. І при цьому пам’ятати: косметика, що зараз позиціонується як сruelty-free, може створюватися на основі компонентів та поєднань, що колись тестувалися на тваринах. Також деякі компанії, які не тестують свою продукцію, є дочірніми у великій корпорації, яка не має нічого проти тестування на тваринах. Бойкотувати такі бренди чи ні, вирішувати вам.
Щодо інших термінів: косметика, яка не тестується на тваринах, не може називатися сталою, якщо вона продається у тарі, що в природі довго розкладається. Якщо не тестована на тваринах декоративна косметика («сruelty-free») має в складі, наприклад, глітер, вона теж не є сталою чи екофрендлі: глітер – це мікропластик, що теж не розкладається та забруднює Світовий океан. Його знаходять у шлунках риб, і відповідно – цей мікропластик може потрапити й до організму людини, яка їсть рибу.
Органічне
У супермаркетах є окремі полиці, де вся продукція маркована як органічна. Органічні крупи, овочі, м’ясні вироби, спеції, солодощі. Популярністю користується й органічна косметика: вважається, що вона натуральна й точно не містить компонентів, які шкодять організму. При цьому не так багато людей можуть пояснити, що таке «органічне» й чи справді воно корисне.
Почнімо з того, що «organic» – це не просто красиве слово, а чіткий термін. Органічною можна вважати продукцію, яка пройшла перевірки, отримала сертифікат та заслужила на відповідне маркування. Є спеціальне загальне маркування органічної продукції. На жаль, те, що можна знайти на наших полицях, іноді підписано органічним лише тому, що виробники захотіли заробити більше.
Про економічну вигоду «органічного» можна почитати статтю від британського економіста Роджера Коена, яку він написав спеціально для NY Times. Коен доступно пояснює причини хайпу навколо всього органічного та розвінчує найпоширеніші міфи. Крім того, вчені наголошують на тому, що органічні продукти не мають якихось особливих переваг: вони не містять більше вітамінів чи менше токсинів, а коштують іноді значно дорожче. Виробники вловлюють попит споживача на здорову та корисну їжу та користуються цим. Тож важливо не втрачати голову, полюючи на «органічне», а читати більше матеріалів, піддавати сумніву написи на етикетках та прислуховуватися до власних відчуттів від їжі.
Екопоради
Якщо ви поки не маєте сил/бажання розбиратися в тонкощах та термінах, а просто хочете мінімізувати шкідливий вплив на екологію, то можете скористатися нашими простими порадами. Про використання багаторазових торбинок та посуду, відмову від пластику вже всі знають. Тож ми розкажемо про менш очевидні корисні звички.
- Якомога менше проводити час в душі. Так, у холоди іноді єдине, чого хочеться, – стояти пів години під струменями майже окропу. А от у теплу пору року економити водні ресурси значно легше. Не варто зловживати й ваннами: це приємно, але занадто ресурсомістко.
- Замість губок для миття посуду купити спеціальну щітку. Вона прослужить довше і скоротить кількість викинутого вами сміття. Також мити посуд можна люфою, яка продається у відділах товарів для лазні, коштує недорого та легко компостується.
- Користуватися сухим шампунем та твердим милом, загорнутим у картон або папір.
- Для дівчат – екологічною (та корисною) альтернативою прокладкам і тампонам, що погано розкладаються, є менструальна чаша. Вона виготовляється з гіпоалергенного силікону, зводить ризик протікать до мінімуму, підходить для плавання в басейні чи фізичних вправ. Виливати її треба кілька разів на добу, а прослужить вона 3-5 років. Єдиний мінус: не всі одразу пристосовуються до користування чашею, і перші рази не вміють її правильно вставляти/витягати. Та все приходить з досвідом.
- Якщо не можете/не хочете відмовлятися від м’яса повністю, спробувати влаштовувати «понеділки без м’яса». Звісно, будь-який інший день теж підійде. Просто «понеділки без м’яса» вже стали традиційними серед багатьох людей, які хочуть зменшити власний шкідливий вплив на екологію.
- Їсти сезонні овочі. Щоб виростити ті ж помідори у несприятливий для цього сезон, використовують теплиці, де витрачається багато ресурсів. Можна також власноруч консервувати і заморожувати овочі.
- Рідше купувати одяг. На жаль, ми оновлюємо гардероб не лише тоді, коли це справді потрібно. Через бажання різноманіття у наших шафах осідає купа речей, деякі з них ми майже не носимо. Тож добре подумайте перед покупкою десятого светра. Щоб зрозуміти, скільки зайвого купують люди, прочитайте, скільки речей щомісячно віддають у благодійний магазин «Ласка».
- Віддавати перевагу секондам чи свопам. Повторно використовуючи вживану річ, ми зменшуємо кількість текстильного сміття. Звісно, нижню білизну та шкарпетки у секондах краще не брати, а от футболки, джинси, верхній одяг тощо – чому б ні? А свопи (вечори з обміном одягу) – ідеальний шанс обміняти набридлі кеди на омріяний світшот, при цьому не витративши ні копійки та не засмічуючи природу.
- Не викидати старий одяг і такий, що набрид. Якщо свопвечірки влаштувати не вдається, одяг та взуття можна віддавати у спеціалізовані точки. Перелік таких у Києві ми зібрали тут. У деякі з пунктів прийому можна відносити книжки, платівки, іграшки тощо.
- Рідше прати одяг. По-перше, так ви зменшите кількість водних ресурсів, необхідних для цього. По-друге, збережете його: він матиме нормальний вигляд і прослужить значно довше, якщо не кидати його до пральної машинки після того, як одягли один раз. Плями можна запрати окремо, для цього не обов’язково прати річ повністю.
- Не використовувати фосфатні пральні засоби.
- Замість паперових серветок користуватися рушниками або хустинками. Вологі серветки можна замінити на антисептик у багаторазовій тарі.
- Під час чистки зубів наливати воду для полоскання до склянки, не тримайте її постійно відкритою.
- Не забувати вимикати воду та світло, коли вам вони не потрібні (для тих, хто любить залишати електроприлади ввімкненими до розетки на всю ніч).
- Просто не смітіти на вулиці. Недопалки, пляшки, жуйки та обгортки від цукерок не так важко донести до смітника. На природі збирайте все, що принесли, із собою. Ці прості дії з боку кожного – запорука того, що ми не будемо жахатися, розглядаючи купи сміття в лісі чи біля берегів водойм.
