Cпецпроекти

Як писати книжки? Поради від Стівена Кінга


21

Кінга не раз звинувачували у графоманстві й тому, що він може писати лише в «низькому жанрі» літературних жахів. Та, попри всі звинувачення, він продовжує залишатися одним з найпопулярніших авторів, його книжки екранізують (і успішно!), а наявність письменницького таланту не заперечує ніхто. 

Так, Кінг точно не філософ, зате вміє писати так, щоб читачі, як в дитинстві, до самого ранку не могли відірватися від книги. У його творах вистачає психологізму: як проявляються наслідки дитячих травм, чому жінки не можуть йти від аб’юзерів, до чого призводить надмірна батьківська опіка – Стівен не оминає цих проблем, які завжди актуальні, та напрочуд глибоко в них розбирається.

У добірці Кінга є книжка з порадами, як все ж потрібно писати книги. Принадність у тому, що це не сухий текст з описанням типових помилок, а жива історія, в якій Стівен згадує власне дитинство та кумедні ситуації, з ним пов’язані, шкільні роки, перші твори, мамину підтримку, без якою він, можливо, і не став би письменником, знайомство з дружиною та те, як швидко вона стала найголовнішою людиною в його житті. Та і порадам, безперечно, місце знайшлося. Розповідаємо про найголовніші:

  • Багато читайте та багато пишіть. Книжки розширюють словниковий запас, а практика відточує письменницьку майстерність. Сам Кінг пише щодня. Після усвідомлення цього факту ви вже не дивуватиметеся кількості написаного ним.
  • Вмійте викреслювати зайве. Якщо щось можна прибрати і гірше не стане, – прибирайте. Труситися над кожним словом – звичка новачка, який хворобливо закоханий у власні тексти. Сам Кінг свої тексти перечитує та може вирізати звідти цілі абзаци чи глави, які здаються йому нудними/недоречними.
  • Про перечитування – це обов’язково. Та між написанням та перечитуванням має пройти певний час. Відкладайте рукопис: згодом ви зможете свіжо на нього подивитися та викреслити/доповнити/переписати спірні моменти.
  • Уникайте дієприслівників, прислівників та довгих абзаців. Кінг вважає, що дієприслівниками і прислівниками вимощена дорога до пекла. На думку письменника, ці слова легко замінити та автоматично зробити фразу/речення значно кращою. Довгі ж абзаци сприймаються важко та суттєво впливають на хід розповіді, гальмуючи і розтягуючи його.
  • Менше пафосу. Саме пафос, за словами Кінга, може зіпсувати навіть найкращий твір. Письменник закликає не добирати спеціально розумні слова, не ускладнювати текст, не робити його надто претензійним. У простоти є свої чари, і вони діють на читача/-чку значно сильніше, ніж спроби автора/-рки показати власну освіченість та глибину.
  • Коли пишете, намагайтеся абстрагуватися від усього світу. Не відволікайтеся на соцмережі, смішні відео з кицями, дзвінки, раптовий потяг до прибирання тощо. Сам Кінг працює в окремій кімнаті за зачиненими дверима і стверджує, що для нього це найпродуктивніша методика.
  • Приділяйте найбільше уваги тому, про що писати найскладніше. Досліджуйте те, чому присвячуєте твір, аналізуйте власні почуття і почуття інших, знаходьте причини дивних вчинків. Важкі моменти мають бути детально пророблені.
  • Не намагайтеся догодити всім. Ви цього точно не зробите. Завжди будуть люди, які не вважатимуть вас талановитим/-ою і звинувачуватимуть у графоманстві та всіх смертних гріхах. Пам’ятайте: ви пишете насамперед для себе і тих, кому ваші твори подобаються.
  • Будьте готові до критики. Як обгрунтованої, так і безпідставної. Не ховайтеся від неї, водночас не приймайте все близько до серця. Критика може змусити почуватися невдахою, та не є приводом зупинятися. В ідеалі вона мотивує покращувати власні навички, ставати кращим/-ою та досягати вершин. Знову ж таки – передусім для себе, а не для доведення іншим своєї успішности.
  • Стежте за людьми, які вас оточують. Ні, йдеться в жодному разі не про сталкінг. Просто спостерігайте, звертайте увагу, як вони спілкуються один з одним, про що найчастіше говорять, що тривожить продавщицю магазина, а що – мільйонера. Діалоги у творах звучать природно, якщо письменник/-ця слухає різних людей навколо. Читач/-ка не впізнає в жодному з героїв/героїнь себе, або друга, або сусідку, – і все, він/вона вже цьому твору віритиме значно менше.
  • Робіть персонажів багатогранними. Не буває абсолютно добрих і абсолютно поганих. Якщо ви зробите так, що читач/-ка відчуватиме до героя/героїні одночасно любов та ненависть, – це вишка.
  • Розповідайте про реальне життя. Тут діє такий принцип, як і з героями: читач/-ка має впізнавати місця, події, враження, течії, атмосферу. Саме впізнаваність змушує зачитуватися твором до ранку, забуваючи про недосип, дедлайни та все на світі.

Якщо є жага писати – пишіть. Навіть у шухляду. Необов’язково прагнути всесвітнього визнання: врешті-решт, важливий сам процес написання і ваші відчуття від цього.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Тест. Який/-а ти герой/героїня з серіалів?
189
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ Екзистенційна криза. Як знайти своє місце в житті?
17

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: