Всесвітній день соціальної справедливости. Що означає та на що впливає
Якщо ви маєте офіційне працевлаштування, нормований робочий день та стабільні виплати – вам вже пощастило більше від сотень мільйонів людей.
Здавалося б, рівень безробіття щороку зменшується. Та, наприклад, з 2008 року він скорочується вкрай низькими темпами: на 0,1% за рік. Для порівняння: з 2000 по 2007 рівень безробіття знижувався на 0,9%. Минулого року кількість безробітних у світі взагалі зросла від 201 до 212 мільйонів.
Людей, які не підписали договори про офіційне працевлаштування, понад 60%. Проблема полягає в тому, що ці люди не мають гарантій і не можуть застрахуватися від раптового звільнення, перепрацьовок, ненормованого робочого дня та інших ситуацій, вирішення яких передбачене Трудовим кодексом кожної країни. А ще кожна п’ята людина у світі, яка має роботу, живе в умовах помірних або крайніх злиднів.
Ці дані можна знайти на офіційних сайтах Міжнародної організації праці та офіційному сайті ООН.
Всесвітня Організація Об’єднаних Націй постійно піднімає важливе питання нерівности в різних її аспектах. Різна оплата праці чоловікам та жінкам, нерівні вигоди від економічного зростання, нерівність країн, безробіття тощо – все це можна об’єднати в категорію соціальної нерівности.
День соціальної справедливости:
що це таке й коли його відзначають
День соціальної справедливости відзначаєть у всьому світі 20 лютого.
Усе почалося з резолюції Асамблеї ООН у 2007 році. На засіданні йшлося про очевидне щорічне зростання економіки завдяки торгівлі, інвестиціям, технологічним досягненням, яке при цьому супроводжується серйозними проблемами: злидні людей у всьому світі, небезпека, відчуження, нерівність як у самих спільнотах, так і між ними.
На засіданні намагалися вирішити, як не тільки покращити економічну ситуацію у світі, але й гарантувати рівність, яку було визнано однією з найголовніших цінностей.
У 2007 році в цей день Генеральна асамблея ООН визнала соціальний розвиток та соціальну справедливість необхідними явищами в нашому світі. Прагнення до соцсправедливости ООН затвердила як одну з основних своїх місій. Цього ж року було обрано дату Всесвітнього дня соціальної справедливости. Його відзначають з 2009 року – вже 11 разів.
Щороку Всесвітній день має свою тему, яка допомагає зосередитися на конкретній проблемі та її вирішенні. На засіданні обговорють, які дії допоможуть позбутися цієї проблеми та зробити ще один крок до соціальної справедливости.
У 2008 році Міжнародна організація праці прийняла Декларацію про соціальну справедливість. У ній йдеться про гідну оплату праці, максимально комфортні робочі умови, офіційне працевлаштування, створення нових робочих місць, програми з боротьби з безробіттям та злиднями – словом, все те, до чого мають прагнути всі працедавці. Звісно, Декларація не може забезпечити вирішення всіх актуальних проблем – це всього лише документ. Та при цьому важливість цієї теми й привернення уваги до несправедливого розподілу ресурсів принижувати не варто.
Чому День соціальної справедливости важливий
Якщо бути скептиком, можна сказати, що конкретно 20 лютого нічого не змінюється, і навіть всесвітні організації не можуть забезпечити повне рівноправ’я.
На жаль, це поки так: маємо безліч проблем у світі, з якими доведеться боротися у кращому випадку ще десятки років. Та саме подібні дні, обговорення ситуацій і навіть маленькі кроки для її вирішення – соціальні програми, інвестиції, ком’юніті небайдужих, які мріють змінити світ на краще, – ведуть нас до омріяної справедливости. Нехай результати зусиль ми не завжди можемо побачити одразу, та вони обов’язково дадуть свої плоди в майбутньому.
Щороку маємо день, коли до питання нерівности, несправедливости, поганих умов праці і маленької оплати праці повертаємося. Не найприємніша тема для обговорення. Та в ідеальному світі настане момент, коли цей день буде міжнародним святом, а не приводом для спогадів про минуле, в якому було місце нерівности.
І за традицією нагадуємо – зміни залежать від кожного з нас, від наших маленьких кроків.
Що конкретно ми можемо зробити? Поважати один одного. Допомагати за можливістю, адже разом ми – сила. Вивчати трудове законодавство країни, аби розуміти свої права та обов’язки та знати права та обов’язки працедавця. Не порушувати закони та не боятися говорити із працедавцем про несправедливі умови та їхню зміну, підвищення на роботі та подібні речі. Розповідати друзям, близьким і знайомим про особливості офіційного працевлаштування, розповсюджувати інформацію про це у своїх соцмережах, щоби якомога більше людей могли дізнатися. Боротися з гендерними стереотипами та відмовлятися від сексистських жартиків.
Усі ці прості кроки потрохи наближають нас до того рівня життя, за якого просто неможливо буде сказати «Чому все так несправедливо?»
