Темний бік мене: що означає наша поведінка напідпитку
Після вечора в алкогольному угарі та безсонної ночі боляче не лише фізично. Крім похмілля, яке сигналізує про отруєння організму етанолом, кепсько стає і через повільне згадування того, що наробив/-ла вчора напідпитку. Якщо пригадати не виходить (перебір з алкоголем може залишати пробіли в пам’яті), стає ще гірше.
Доволі часто дивні, непередбачувані або навіть моторошні вчинки списують на алкоголь. Каючись, друг/подруга, що вчора перебрав/-ла, каже: «Тверезим/-ою я ніколи такого не зробив/-ла б, однозначно». Здавалося б, алкоголь справді змінює людей, іноді навіть до невпізнаваности: найтихішого в компанії змушує витанцьовувати на столі та клеїтися до всіх дівчат у барі, суворого мачо – після кількох чарок пускати сльозу та скаржитися на несправедливе життя.
Звідки ж береться така непередбачувана поведінка і як саме алкоголь змушує нас ставати «іншими» – нумо дізнаватися разом із нами.
Як алкоголь впливає на мозок
У всіх алкогольних напоях міститься етиловий спирт, або етанол. Це депресант, який пригнічує центральну нервову систему людини. При цьому етанол знижує больовий поріг та змушує організм виділяти ендорфін. Це кілька причин, чому виникає звикання до алкоголю.
У довготривалій перспективі етанол може викликати пошкодження нейронів мозку.
Алкоголь напряму пов’язують із можливість розвитку депресії. Існує й інша проблема: люди, які вже перебувають у депресивному стані, можуть значно частіше братися за чарку, аби заглушити біль і забутися. Звісно, алкоголь не допомагає, як їм може здаватися, а тільки погіршує ситуацію.
Алкоголь здатний погіршувати запам’ятовування інформації (так і з’являються ті самі провали в пам’яті). Він має накопичувальний ефект: що більше часу людина п’є – наприклад, з підліткового віку, – то більша ймовірність погіршення роботи мозку та негативних змін у формуванні спогадів.
Ще в 60-х роках 20 століття з’ясувалося, що зі 100 людей, які мають алкогольну залежність, 60 регулярно забували про події зі свого життя. Сучасніші дослідження показують, що понад половина молодих людей мала провали в пам’яті, після того як перебрала з алкоголем.
«Я просто був/-ла напідпитку!»
Різниця між тверезою та п’яною людиною, звісно, є. Та грішити на алкоголь, звалюючи на нього всі біди, теж не варто. Виявилося, що він не настільки змінює поведінку, як думає більшість, і точно не може зробити з доброї людини монстра.
Досліджуючи вплив алкоголю на організм, винахідливі вчені давали добровольцям випити горілки та стежили, як їхні погляди змінюються у стані сп’яніння. До цього піддослідних розпитували про їхні етичні норми та переконання, наприклад, питали про «проблему вагонетки». Це завдання, яке потребує складного етичного вибору. Людині пропонують вирішити ситуацію: рельсами несеться важка вагонетка, яку неможливо зупинити, є тільки можливість перенаправити на котрийсь зі шляхів. На одному з них лежить п’ятеро людей, які не можуть утекти, на іншому – одна людина. Потрібно обрати, куди спрямувати вагонетку і чиїм/-ми життям/-ми пожертвувати.
Люди напідпитку своїм принципам не зраджували і робили такий самий вибір, як і на тверезу голову. Крім того, незмінними залишалися й інші моральні принципи: учасники/-ці експерименту зберігали власні етичні норми навіть у стані алкогольного сп’яніння.
Вчені наголошують: експеримент доводить, що не варто вважати п’яну людину «зовсім іншою». Певні особистісні характеристики в неї зберігаються, межа між «добром» та «злом» також нікуди не зникає. Інша справа в тому, що приховане у стані алкогольного сп’яніння може вилізти назовні: агресія, яку зазвичай приглушували, плаксивість, бажання висловитися, тяга до когось.
Контролювати себе напідпитку значно складніше, тому саме п’яні здатні вибовкати всі секрети, висловити все, що вони думають про неприємну їм людину, та навіть зізнатися в коханні. З цього погляду фраза «що у тверезого на умі, то у п’яного на язиці» цілком справедлива.
При цьому спиртне впливає на здатність співпереживати та зчитувати чужі емоції. У цьому ж експерименті людям напідпитку показували портрети інших, щоб вони вгадали їхні емоції. Що більше випив доброволець, то гірше він вгадував стан людини на світлині.
Алкоголь не змінює людину повністю, та частково змінює поведінку: люди зазвичай стають розкутішими й справді можуть піти на те, чого у тверезому стані від них ніхто не очікував. Та все ж не варто робити однозначних висновків щодо «темного боку»: все ж вплив спиртного на мозок досі не вивчений на 100%. Але й виправдовуватися фразою «я був/була напідпитку» не варто. Краще просто обмежити вживання алкоголю, щоб до ситуацій, коли потрібно виправдовутися, не доходило зовсім.
