Згадати все. Як працює наш мозок і чому ми втрачаємо спогади?
Спогади – нематеріальний еквівалент речей, наша «валізка», яку всюди тягаємо за собою. Різниця тільки в тому, що вміст цієї валізки не так просто змінити самотужки: як іноді не хотілося б, поганий спогад не виходить викинути з голови, ніби набридлу сорочку із шафи. А деякі моменти, які зберегти якраз хотілося б, вперто не бажають відкладатися в пам’яті.
Чому відбувається саме так і як мозок «відбирає» спогади, досі достеменно невідомо. Люди досліджують властивості мозку сотні років, та багато процесів, пов’язаних з його діяльністю, залишаються незрозумілими.
Неможливо напевне сказати, чому ми пам’ятаємо подробиці фільму, який подивилися десять років тому, та при цьому забуваємо, коли день народження в бабусі та рік закінчення Першої світової війни. І все ж вчені впритул наблизилися до розгадки діяльности мозку в тих чи тих обставинах.
Спогади та як їх згадати
Формування спогадів відбувається в такий спосіб: мозок записує епізодичні спогади в гіпокамп (частина лімбічної системи) та розподіляє їх за невеликою кількістю віддалених один від одної нервових клітин. Різні частини гіпокампу відповідають за різні спогади: активність дорсальної (верхньої) пов’язують із приємними спогадами, а вентральної (нижня) – з негативними.
Коли ви пригадуєте, що вам подарували на минулий Новий рік і скільки разів за все життя ви цілувалися з кимось, у мозку відбувається активний процес. Дослідження показують, що на появу кожного слова, яке було запам’ятовано раніше, реагує близько 100 тисяч нейронів. Збереження спогадів також не є автоматичним чи сталим: це відповідний процес, протікання якого впливає на те, наскільки епізоди/моменти тощо сильно «вріжуться» в нашу пам’ять.
Обидва процеси – і збереження, і вилучення спогадів – залежать від безлічі факторів. Серед них – очікування, особисті вподобання, загальний стан організму та ще сотні інших. Учені достеменно не можуть перерахувати все те, що впливає на запам’ятовування, та деякі з механізмів вони дослідили і загалом пояснили принцип роботи мозку в таких ситуаціях.
Концентрація та хімічні процеси. Якісь речі, що мозок з певних причин вважає неважливими, у пам’яті можуть не відкладатися. Також людина може забувати, що трапилося, якщо вона перебувала у стресовій ситуації або її увага була привернута до чогось іншого. Мозок концентрується на вирішенні однієї проблеми та відмежовує все інше. При сильному стресі (потрапляння у ДТП, переломі кінцівки тощо) мозок спогади «викреслює». Такий самий механізм може діяти і в менш страшних ситуаціях: якщо ви розійшлися з коханою людиною і ще не оговталися від розриву, можете зовсім не запам’ятати теплі слова від друзів або сюжет неймовірного фільму, який ви переглянули для розслаблення. А ще стрес погіршує білковий та ліпідний обмін і негативно впливає на здібність запам’ятовувати щось довготривало.
Повторення. Учені припускають, що досвід, який згадується рідше, також згодом забувається значно швидше, ніж постійно «прокручувані» в пам’яті події. Спогади освіжають інформацію та закріплюють її, в той час як інформація, яку майже не згадують, потихеньку стирається з пам’яті.
Сон/бадьорість. Деякі спогади мозок може стирати й уві сні. Під час фази швидкого сну частина накопиченої інформації відкладається у довготривалій пам’яті, а іншу частину не настільки важливих епізодів мозок просто відфільтровує. Тож «ранок мудріший від вечора» – фраза, що виникла не на порожньому місці.
Хибні спогади. Іноді мозок здатен формувати фальшиві спогади, змушуючи нас вірити в події, яких у нашому житті не було. Ці спогади можуть виникати через розповіді інших людей – тому вам здається, що ви пам’ятаєте якісь картинки з раннього дитинства, навіть той епізод, коли щойно з’явилися на світ. Ледь не половина таких спогадів виявляються хибними: обговорюючи події із життя з близькими, люди починають фіксувати це як спогади справжні. Почувши про те, як ви в молодшій школі проводили час з батьками на річці біля дачі, ви можете уявити цю картинку настільки яскраво, що вона відкладеться у свідомості як реальні спогади.
Оновлення клітин мозку. Також не варто забувати про такий серйозний фактор, як нейрогенез – процес утворення нових мозкових клітин. Створення нових нейронів, що допоможуть запам’ятовувати нову інформацію в майбутньому, на думку вчених, може стирати деяку інформацію про минуле.
Алкоголь і наркотики. На хибні спогади здатні впливати і наркотики. Марихуана та інші речовини, що містять тетрагідроканабінол (ТГК), можуть брати участь у створенні фальшивих згадок. Наразі вчені до кінця не з’ясували, як саме ТГК діє на спогади, та точно відомо, що на пам’ять він однозначно впливає не найкращим чином. Як і алкоголь та недосип: ваша звичка ввечері розслаблятися з пивом та спати по п’ять годин на добу може «стерти» деякі важливі спогади чи сплутати їх.
Чи можна самостійно регулювати спогади
Хотілося б, як Джоел з «Вічного сяйва чистого розуму», стерти частину власних спогадів, які приносять біль або навіть просто неприємні емоції. Та, на жаль (чи на щастя), поки в нашій реальності пристроїв для корегування пам’яті, які були б доступні всім, немає. Однозначних інструкцій зі збереження чи стирання спогадів – теж.
Можна назвати лише загальні рекомендації: привчати себе до запам’ятовування певної інформації, яку вважаєте корисною, звертаючи на неї більше уваги; час від часу повертатися до спогадів, які не хочеться втрачати; тренувати пам’ять, обравши для себе нескладні вправи. Ну і звісно, не налягати на алкоголь та марихуану – на пам’ять, як ми вже з’ясували, вони впливають не найкращим чином.
