Боюся, що в мене всі хвороби світу: як визначити іпохондрію і що з нею робити
У багатьох з нас є історії, як доводилося йти до школи з кашлем і нежитем (а іноді навіть з невисокою температурою), бо батьки сварили за пропущені заняття. За останні 10-15 років ставлення до здоров’я змінилося: інформація про захворювання та лікування стала доступнішою, а закликів не нехтувати тривожними дзвіночками від організму та вчасно йти до лікаря значно побільшало. Через це з’явилася зворотня тенденція: на проблеми зі здоров’ям звертають іноді навіть забагато уваги.
Величезний обсяг доступної інформації та можливість самостійно контролювати функцію свого організму за допомогою гаджетів (фітнес-трекери тощо) зіграв з нами злий жарт. Так, у Journal of Clinical Sleep Medicine вийшов матеріал про новий розлад – зацикленість на здоровому сні, або ортосомнія. Цей розлад діагностують у людей, які користуються трекерами і маніакально відстежують фізіологічні показники та самостійно ставлять собі діагнози. Деякі з тих, хто потерпає від ортосомнії, стає залежним від трекерів і потребує допомоги лікарів.
Ортосомнія може бути різновидом іпохондрії – розладу, внаслідок якого людина будь-який сигнал організму сприймає як тривожний та діагностує в себе серйозні захворювання. Лікарі ці діагнози не підтверджують, та іпохондрик все одно твердо вірить, що він невиліковно хворий.
Іпохондриків стає все більше, бо зараз не треба йти до бібліотеки за медичною енциклопедією або вступати до профільного вишу, аби мати уявлення про симптоми більшости хвороб. До речі, студенти медвишів часто страждають від іпохондрії, починаючи мимохіть знаходити в себе симптоми багатьох хвороб, про які дізнаються під час навчання. Чимало людей обирає погуглити свою недугу замість звернутися до лікаря. Ідеальні умови для іпохондрії. До речі, ставлення собі діагнозів через інтернет має назву кіберхондрія – як підвид іпохондрії.
Є кілька крайнощів іпохондрії. Один варіант – коли людина постійно ходить до лікарів, навіть якщо в неї звичайний нежить або кілька разів заболіло коліно під час фізичних вправ. Такі люди охоче і вперто здають мільйони аналізів, тому вони – справжній скарб для недобросовісних лікарів, які все ж потім вимушені визнати, що у стривоженого пацієнта насправді немає проблем зі здоров’ям, а якщо і є, то ці проблеми незначні.
Інша категорія іпохондриків уникає лікарів як вогню через страх, що їм справді діагностують невиліковне захворювання. Ці люди мучають себе до останнього, придумуючи хвороби і не маючи сил сходити до спеціаліста задля встановлення точних діагнозів. З інтернетом поставити собі діагноз не проблема – самі спробуйте погуглили, симптомом яких хвороб є головний біль та перевтома. Ми готові побитися об заклад, що лише за цими симптомами можна собі поставити близько десяти діагнозів.
Як дізнатися, що у вас іпохондрія
Іпохондрію можна сплутати зі звичайною стурбованістю своїм здоров’ям. Наприклад, якщо ви розглядаєте велику родимку в себе на грудях та замислюєтеся, що потенційно вона може бути небезпечною – це ще не означає, що ви іпохондрик.
Ознаки, за якими можна відрізнити іпохондрію:
- ви постійно вивчаєте своє тіло, розглядаєте кожне нове висипання або цятку та підозрюєте найгірші варіанти хвороби;
- часто шукаєте інформацію про захворювання в інтернеті та ставите діагнози самі собі;
- ви або постійно ходите до лікарів (які не знаходять у вас патологій), або навпаки – підозрюєте в себе купу хвороб, та медиків уникаєте до останнього.
Найголовніша ознака іпохондрії – це надмірна увага до будь-яких сигналів тіла та трактування невеликих проблем як ознак небезпечної хвороби. Закололо в грудях – це інсульт або інфаркт, а може, вада серця. Болить голова – у кращому випадку мігрень, яку ніколи не вилікую, у гіршому – пухлина мозку. Впав на коліно – точно тріщина в кістках, через яку я отримаю інвалідність або помру. Кашляю – запалення або рак легенів.
Якщо ловите себе на подібних думках та біжите до лікаря з банальною застудою – велика ймовірність, що ви іпохондрик.
Що робити з іпохондрією?
Як правило, іпохондриків надважко запевнити в тому, що в них зі здоров’ям все нормально. Вони до останнього ладні обходити всіх лікарів, шукаючи того, хто «нарешті поставить їм правильний діагноз». Якщо традиційна медицина не допомагає, в хід ідуть консультації в народних цілителів і ворожок, гомеопатія та самолікування. Тож змусити себе визнати проблему буває справді складно.
Та якщо ви підозрюєте, що у вас іпохондрія, і хочете з’ясувати її причини – варто звернутися до психотерапевта. Звісно, потрібно і звичайного терапевта відвідати, адже у вас справді можуть бути проблеми зі здоров’ям. Якщо їх немає або вони в межах норми, а ви все продовжуєте думати, що у вас всі хвороби світу, це варто обговорити із психотерапевтом. Він визначить причини вашого стану: бажання максимально контролювати своє життя, родичі, які в дитинстві або ігнорували ваші проблемі зі здоров’ям, або навпаки – переживали через кожний пчих тощо. Знаючи витоки проблеми, її легше буде вирішити.
Просимо не впадати в іншу крайність – ігнорувати проблеми, доки відкладати візит до лікаря вже буде неможливо. До сигналів організму важливо прислуховуватися, як і проходити профілактичні огляди принаймні раз на рік. Якщо вас щось хвилює, варто звертатися до лікаря.
P.S. Любий читачу, ми хочемо познайомитися з тобою ближче. Можеш, будь ласка, відповісти на кілька запитань? А ще там знайдеш інфо, як долучитися до секретного клубу з подарунками від наших партнерів ;) Let’s talk!
Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий!
