Чому ми старіємо? Коротко і доступно – про механізм старіння та можливість його змінити
– У нас, — пояснила Аліса, ледь переводячи дух, – коли отак довго мчиш, мов ошпарений, то зазвичай опиняєшся в іншому місці.
– Яка повільна країна! – зауважила Королева. – А в нас, як бачиш, біжиш, мов ошпарений, аби тільки втриматися на місці. А хочеш дістатися куди-інде – біжиш принаймні вдвічі шпаркіше!
Льюїс Керрол, «Аліса в Задзеркаллі» (пер. В. Корнієнка)
Згідно з грецьким мітом корабель Арго, на якому Тесей повернувся зі свого походу до Атен, протягом століть зберігали як пам’ять. Згодом він почав застарівати, і в ньому змінювали дошки. Це тривало доти, доки не виникла підозра, що автентичних складових у кораблі не лишилося, хоча зовні він майже не змінився.
Серед філософів виникла суперечка: вважати споруду справжнім Арго чи це вже абсолютно новий корабель. Цю дилему почали називати парадоксом корабля Тесея, і вона досі не вирішена.
Паралелі із заміною можна проводити і з людським організмом: кожні сім років клітини оновлюються, і питання, чи залишаємося ми тими самими, чи стаємо зовсім іншими, також відкрите. Та те, що «старі дошки» варто замінювати для нормального функціонування, безперечно.
У нашому організмі цими «дошками» є органи та клітини.
Механізм старіння на клітинному рівні
Органи старіють не цілком і не одразу. Спочатку відмирають окремі клітини органів. Це відбувається з різних причин: запущеного механізму самознищення, повного зношування або «допомоги» зовнішніх чинників.
Клітини, які відмирають, негативно впливають і на сусідні за допомогою молекулярних сигналів SASP (Senescence-Associated Secretory Phenotype). Цей набір сигналів схожий на запалення, яке повільно розвивається.
Хороша новина: сигнали діють тільки на невеликій відстані і можуть впливати лише на сусідні клітини. Погана: поки що вчені не мають протиотрути цьому молекулярному коктейлю. Та розпізнавати клітини, які продукують SASP, вже можливо. А деякі експерименти доводять – можна запустити механізм, який вбиватиме клітини, що запускають SASP та знищують сусідні.
Американські дослідники проводили експерименти на мишах та вивели речовину AP20187, яка вбиває застаріли клітини, не даючи їм руйнувати інші. AP20187 і не шкідливий, і не корисний, його дія спрямована саме на клітини, які незабаром мають відмерти повністю, а до цього провокують руйнівні процеси у здорових сусідніх. Такий підхід справді працює: миші, яким вводили AP20187, прожили довше – навіть ті, у яких діагностували рак.
Залишилося дочекатися масштабніших випробувань дії AP20187 – уже на людях. Можливо, в найближчі десятиліття сенолітики – ліки, які вбивають застарілі клітини – стануть такими ж звичними, як пігулки від головного болю.
Що ще варто знати про старіння?
Наразі ні дослідники, ні ті, хто не має вченого ступеня, не знають усіх правил біологічної гри. Щоб жити за ними та мати змогу ці правила змінювати під свої інтереси, варто докладати чималих зусиль – досліджувати та постійно дізнаватися нове.
На онлайн-курсі «(Без)предел старения» вчать аналізувати різні аспекти цього процесу: генетичний, історичний, культурний та економічний. Курс буде першим кроком у розумінні механізмів старіння, який дозволить розмовляти про вік науковою мовою та дивитися в майбутнє без страху.
Докладніше про курс: https://naukroom.com.ua/bezpredelage
Джерела, використані під час підготовки матеріалу:
http://longevityreporter.org/blog/2016/2/4/eliminating-senescent-cells-increases-lifespan
https://www.nature.com/nature/articles
Zhu, Yi; Tchkonia, T; Fuhrmann-Stroissnigg, H; Dai, HM; Ling, YY; Stout, MB; Pirtskhalava, T; Giorgadze, N; Johnson, KO; Giles, CB; Wren, JD; Niedernhofer, LJ; Robbins, PD; Kirkland, JL (2015). “Identification of a Novel Senolytic Agent, Navitoclax, Targeting the Bcl-2 Family of Anti-Apoptotic Factors”. Aging Cell.
