Cпецпроекти

Що робити, якщо ви стали свідком насильства? Поради для різних ситуацій


Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий! 

Коли йдеться про насилля, зазвичай обговорюють дві постаті: насильника та постраждалої особи. Однак часто є ще одна фігура, про яку забувають, – свідок. У нас у всіх є шанс (і неабиякий) стати свідком насилля. Ці ситуації зазвичай непередбачувані, тож у момент злочину дехто може не зорієнтуватися, як саме правильно вчинити. Тож краще мати план дій заздалегідь, щоб згодом не картати себе за бездіяльність або байдужість.

Якщо ви побачили насильницькі дії в публічному місці

Постраждалі від насилля часто згадують, що навіть у людних місцях їм ніхто не приходив на допомогу: перехожі або витріщалися здалеку, або навпаки – вдавали, що нічого не відбувається. Це доволі типова реакція: у натовпі починають з’являтися думки на кшталт «Якщо ніхто не реагує, то може, все й нормально» або «Нехай хтось інший допоможе». Отже, відбувається або нормалізація насилля (в першому випадку), або ж перекладання відповідальности на інших.

Попри те, що це природна поведінка натовпу, у себе варто відстежувати такі реакції ступору та відсторонення від насилля. Люди навколо можуть не реагувати на крики чи фізичну агресію не через прийнятність ситуації, а через таке ж заціпеніння. 

Перше, що потрібно зробити, – викликати поліцію. Для цього зателефонуйте за номером 102, стисло опишіть ситуацію та надайте точні дані, де та хто саме скоює правопорушення. Зафіксуйте час звернення. Якщо патрулю довго немає – повторіть дзвінок. Якщо можете, залишайтеся неподалік до приїзду правоохоронців. 

Якщо злочинні дії (катування, побиття, погрози розправою тощо) вчиняє безпосередньо поліція, звертатися потрібно до Державного бюро розслідувань. На їхньому сайті можна подати як анонімне, так і звичайне повідомлення про кримінальне правопорушення.

На жаль, часто на поліцію доводиться чекати доволі довго – інколи цього часу вистачає, щоб кривдник завдав суттєвої шкоди. Якщо ви відчуваєте, що втрутитися необхідно терміново, проаналізуйте ситуацію та свої можливості.

Спочатку варто оцінити власні сили: насильник здатен завдати шкоди вам, тож фізично втручатися можна, тільки якщо ви впевнені, що самі не постраждаєте. Передбачайте, що в злочинця може бути зброя. 

Також важливо не перевищити межі необхідної самооборони. Враховуйте, що навіть після фізичного втручання вам все одно потрібно попіклуватися про постраждалу особу, адже згодом агресія проти неї може тільки посилитися через ваші (добрі) наміри.

В інших випадках потрібно спробувати відволікти насильника, зауваживши кількість людей навколо. Спробуйте підійти до перехожих, які звернули увагу на акт насилля, але нічого не роблять – вони можуть так само не розуміти, як саме потрібно діяти в цій ситуації. Попросіть людей про допомогу, запропонуйте згуртуватися та підійти до насильника, щоб відволікти його. Суспільний інтерес часто відлякує агресорів.

Якщо ж люди навколо не зголошуються на жодні дії або ж їх надто мало, самостійно ви можете спробувати таке:

  • Одразу викликати швидку допомогу, якщо життю чи здоров’ю постраждалої особи загрожує небезпека. Швидка може приїхати швидше за поліцію та врятувати життя на місці.
  • Зняти все на камеру. Це може стати матеріалом для слідства і для ЗМІ чи соцмереж, щоб висвітлити там ситуацію  (важливо: якщо цього захоче постраждала особа). Зйомка буде найкращим доказом.
  • Вдати, що ви знаєте особу, яка зазнає насильства, та підійти до неї. Сказати, що навчалися разом у школі та раді її бачити зараз. Звертайтеся тільки до постраждалої/-ого, не розпочинайте діалог із насильником – це може погіршити ситуацію. Якщо з’явиться можливість відвести потерпілого/-лу до іншого місця (наприклад, кав’ярні чи магазину) – скористайтеся нею. Якщо ні, спробуйте потягнути розмову до приїзду поліції, яку завчасно викликали.

Якщо кривдник пішов – запропонуйте допомогу особі, яка зазнала насильства. Спитайте, чи хоче він/вона викликати поліцію або звернутися до лікарні. Якщо потерпілий/-ла наполегливо відмовляються від цього, запропонуйте зателефонувати друзям або рідним. У разі повторної відмови розкажіть, куди саме може звернутися особа, яка зазнала насилля, якщо змінить свою думку. 

Корисні номери:

1547 – Урядова лінія з протидії домашньому насильству (працює у тестовому режимі) 

0 800 500 335 (безкоштовний номер для стаціонарного телефону) / 116 123 (безкоштовно з мобільного) – Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству 

0 800 500 225 / 116 111 – Національна дитяча гаряча лінія 

0 800 213 100 – Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

 

Якщо ви підозрюєте домашнє насильство в іншій родині

Не завжди зрозуміло, що робити, якщо регулярно чуєш крики чи гуркіт у сусідів або бачиш людину із синцями чи травмами. Зазвичай особи, які зазнали насильства, бояться говорити при кривдникові, також часто соромляться розповідати про насилля через страх осуду чи перекладання на них вини. 

Коли ви чуєте крики чи звуки побиття в сусідів, телефонуйте на 102 або гарячі лінії 0 800 500 335 / 116 123. Навіть якщо патруль не приїде на виклик (таке не рідкість), все одно ваше звернення зафіксують – це може допомогти постраждалій особі, коли вона вирішить звернутися до правоохоронців. 

Якщо ви хочете переконатися, що у ваших сусідів усе добре, спробуйте зайти до них під будь-яким приводом. Якщо розумієте, що потенційна постраждала особа може бути не одна, почніть розмову здалеку: спитайте, чи працює в них інтернет, чи не підтоплюють їх сусіди згори або ж попросіть про допомогу з чимось. Після цього обережно запитайте про стан людини та запропонуйте свою допомогу, якщо відповідь викликає сумніви.

Пам’ятайте, що особи, які зазнали насильства, можуть довго відмовлятися від допомоги. Вважається, що потерпілий/-ла від домашнього аб’юзу можуть намагатися вирватися із цих стосунків близько семи разів, аж доки не наважиться остаточно. Не варто додатково тиснути на постраждалу чи звинувачувати її: краще продемонструвати свою підтримку, дати зрозуміти, що насилля не є нормою та запропонувати план дій. І бути готовим/-ою до того, що допомогу не приймуть одразу ж, та все ж ваша турбота стане важливим етапом на цьому шляху звільнення від аб’юзу. 

У випадках, коли особою, яка зазнає насильства може бути дитина, необхідно негайно телефонувати в поліцію або на дитячу гарячу лінію (0 800 500 225 / 116 111). За останніми номерами вас зможуть вичерпно проконсультувати, що саме варто зробити в конкретній ситуації. 

Які ресурси варто почитати?

http://www.la-strada.org.ua/

http://www.pobach.info/

https://rozirvykolo.org/

https://nonviolence.ed-era.com/

https://www.stopvawnow.org/uk

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: