Cпецпроекти

Від електронної трубки до артоб’єкту: як еволюціонував телевізор


Пам’ятаєте пузаті телевізори, які ще в дитинстві були нашими чи не найліпшими друзями? Коли ми не хотіли читати книжки, саме вони розповідали нам історії з усього світу, а коли ми виросли, вони навчилися перетворювати будь-який інтер’єр у галерею мистецтв. 

Разом із Samsung пригадуємо, як флуоресцентний екран і механічний диск у дірочку за 130 років перетворювалися на телевізор зі 100% колірним охопленням, що замінює похід у музей. 

 

Усе почалося з трубки і диска

 

 

Сучасний телевізор став можливий насамперед завдяки двом німецьким ученим. Двоє фізиків майже одночасно в 19 столітті винайшли пристрої для сканування: один розробив електричний прототип, а другий – механічний.

Прототип електричного сканера, тобто кінескоп, у 1897 році створив німецький винахідник Карл Фердинанд Браун. Це були трубки з флуоресцентним екраном, від розрядів струму вони випромінювали світло у вигляді зображень.  

Інший німець, Паул Ніпков, у цей час розробив щось на кшталт механічного екрана-сканера. Це бву диск із дірочками по спіралі. Пристрій розкручували між об’єктивом камери і фотоелементом, який перетворював частки світла у струм і таким чином на відстані зображував усе, що потрапляло в рамки об’єктива. Диском Ніпкова вчені послуговувалися кілька десятиліть.

 

Перший механічний телевізор

 

За тридцять років, удосконаливши винахід Ніпкова, британець Джон Лоджі Берд презентував першу у світі механічну телевізійну систему, що працювала завдяки кільком дискам і кабелю. Так він продемонстрував телевізійне зображення двох манекенів, а у 1928 році картинку вдалося передати з Лондона в Нью-Йорк. Саме Берд запропонував технологію, яку можна було продати звичайним людям, – і до 1932 року його системами користувалися вже 10 тисяч домогосподарств.

Однак система Барда мала невисоку роздільну здатність – максимально 240 ліній проти більше ніж 600 ліній у сучасних телевізорах – і обмежену швидкість зміни кадру за секунду. Берд намагався це виправити.

 

Перший електронний телевізор

 

Поки вдосконалювали механічний телевізор, підліток Філо Фарнсуорт розумів, що цілком електронна система буде ефективніша за систему з механічними елементами. Тож він удосконалював кінескоп Фердинанда Брауна, поки не створив те, що називається дисектором і завдяки чому зображення на екрані з’являлося майже моментально. У 1927 році винахідник вперше передав зображення лінії з однієї кімнати в іншу, а за два роки представив систему взагалі без механічних елементів. Через війну розробки Фарнсуорта так і не поставили на конвеєр, але ними продовжили користуватися. 

До 1939 року електронні телевізори цілком витіснили механічне телебачення.

 

Перші кольорові телевізори

 

Та повернімося до механічного телебачення. Технологію кольорового телевізора вже згаданий Джон Лоджі Берд продемонстрував у 1928 році, і зробив він це за допомогою модифікованого диска Ніпкова. Тепер він мав три спіралі, кожна з яких зображувала один базовий колір: червоний, зелений або синій. У 1940 році дослідники телерадіомережі CBS використали ці розробки у створенні механічного телевізора, який відтворював кольори з об’єктива камери.

Після Другої світової війни Комітет національної телевізійної системи розробляв систему, за допомогою якої можна було б транслювати кольорову картинку на чорно-білих телевізорах. У 1953-му дослідники отримали дозвіл, а за рік компанія NBC провела перший кольоровий етер з Параду троянд. 

За десять років технологію застосують у масовому виробництві, а ще за десять кольорові телевізори стануть популярнішими за чорно-білі. 

 

Телевізори як артоб’єкти

За 130 років людство звикло і до кабельного телебачення, і до кольорової картинки, і до 4к-екранів. До чого воно не звикло – так до того, що телевізор не тільки показує деталізований кіноконтент, а й виконує роль артоб’єкту в житлі. Що це ми маємо на увазі?

У 2019 році у Samsung вийшли дві особливі моделі дизайнерських телевізорів – The Frame i The Serif. Обидві у вимкненому стані показують не сумний чорний екран, а витвори мистецтва або ж улюблені фотографії. 

У телевізорі The Frame, наприклад, можна ввімкнути режим «Мистецтво» – і вимкнений екран на ваш вибір показуватиме одну з 1200 картин та фотографій найвідоміших галерей і музеїв світу. Це, зокрема, експонати музеїв Прадо, Альбертіна, Тейт, Уффіці, Лувру, музею Вікторії і Альберта, фотоагенції Magnum Photos і галереї LUMAS. Він також має чотири знімні рамки – їх можна припасувати до будь-якої палітри кольорів вашого дому.

01/5

А в телевізорі моделі The Serif на будь-яке зображення можна накласти візерунок: або мінімалістичного зеленого листя, або текстурної тканини. А вимкнений режим цієї моделі можна підлаштувати взагалі до будь-яких потреб: хочете, розглядайте сімейні та художні фото, а хочете, вмикайте годинник і більше не чіпайте телефон, щоб перевірити час.

Очевидно, що моделі з акцентом на візуальній насолоді мають бути оснащені потужними технологіями – за це дякуємо екранам з технологією QLED, зі 100% -вим колірним охопленням в обох моделях. Тому якщо ви фанатієте від серіалу Dark, то на екранах The Frame i The Serif роздивитесь усі відтінки його атомної темряви.

То що вмикаємо: Дем’єна Герста, ваші дитячі фото чи Ван Гога?

 

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: