Спецпроєкти

Карантин та книжки: кого читають та що обговорюють у соцмережах українці


Карантин не міг не вплинути на читацьку поведінку українців. На початку березня соцмережі буквально заполонили підбірки книжок: художніх, професійних, психологічних тощо. Український інститут книги дослідив, про що та як говорили читачі в соцмережах у період від 1 січня по 31 липня 2020 року.

‎Чим зайнятися під час карантину‎ – один із популярних карантинних меседжів соцмереж. Стрічки на початку карантину були заповнені порадами щодо того, що читати, дивитися та вивчати. Здавалося, рівень читання книжок під час карантину мав би побити всі рекорди. Проте після травневого піку показники кількости згадувань книжок та читання в соцмережах знову повернулися на рівень січня-лютого.

Дослідники вважають, що ймовірною причиною спаду є загальний рівень занепокоєння українців через карантинні обмеження та економічну кризу. Водночас мережі заполонив величезний масив безкоштовного контенту: численні фахові вебінари, навчальні відеокурси, доступи до іноземних музеїв, екскурсії онлайн, концерти тощо.

Книжка – елемент стилю

Результати проведеного дослідження говорять про те, що книга залишається модним атрибутом стилю. Слоган «читати модно» не здається штучним, навпаки, в різних варіаціях він повторюється в думках багатьох опініонмейкерів. У свідомості користувачів соцмереж глибоко вкорінений меседж про книжки як можливості для розвитку.

Друковані книжки залишаються абсолютним лідером серед типів споживання, і незадоволення таким форматом ніхто в дослідницькій вибірці не висловлював. Утім, кількість згадувань, у яких паперові книги напряму схвалюються, теж доволі невелика для цілого масиву. Автори таких дописів емоційно відзначають кінестетичне задоволення, запах сторінок або наводять перелік переваг саме «паперового» читання (зір, сприйняття цінности книги, можливість більшого занурення тощо).

До електронних видань – полярніше ставлення читачів. З одного боку, вони не задоволені  цінами на електронні версії (недостатньо нижчі, порівняно з паперовим аналогом), а з іншого, читачі раділи можливості отримувати їх під час карантину безкоштовно.

Аудіокниги сприймаються як даність, людина просто побіжно згадує про цей тип споживання книжки. Незалежно від статі, користувачі соцмереж читають переважно друковані видання, менше – електронні (жінки роблять це в 11% згадувань, чоловіки – в 9%), і майже не слухають аудіокнижки (відповідно 3% і 4% згадувань).

Якщо говорити про найпопулярніший жанр, то це – нонфікшн. Саме до цього жанру належить більшість масової літератури, яка обговорюється у соцмережах. Жанрова художня література, що була особливо популярна понад десятиліття тому, як показують результати дослідження, зараз витіснена в середовище нішевих спільнот.

Патріоти, бізнесмени та віруючі – хто такий український читач?

Під час дослідження було вивчено профілі користувачів соцмереж і створено типологію читачів, серед яких виокремили такі групи:

  • самовдосконалювачі,
  • патріоти,
  • гравці у класику,
  • віруючі,
  • бізнесмени,
  • митці,
  • традиційна гендерна роль.

Перша група, відповідно, сприймає книжку як засіб для самовдосконалення, друга читає патріотичну літературу, третя – адепти класики тощо.

Люди, що читають книжки, чітко діляться на сегменти за різними аспектами споживання книжкового контенту. Так, Західна Україна є оплотом найтрадиційнішого книжкового споживання: там найбільше помітна відданість друкованій книзі, користуванню бібліотеками тощо. В Одесі активно згадували про книжки для подарунків. Схід звертає дещо більшу, ніж в інших регіонах, увагу на аудіокнижки.

Гендерні стереотипи в читанні

Дослідження підтвердило одні гендерні стереотипи і спростувало інші. Наприклад, результати показали, що бібліотеками користується переважно жіноча половина читацької авдиторії, проте вона ж здається більш фінансово незалежною: жінки частіше купують книжки самі, ніж отримують у подарунок.

Водночас, хоча й чоловіки загалом пишуть про читання менше, однак помітною є різниця у споживчій поведінці: жінки вдвічі частіше книги купують, чоловіки дещо частіше отримують їх у подарунок.

Про кого говорять найбільше?

Відомі письменники частіше згадуються в соцмережах, але водночас у «бульбашці» випадкових, неолітературених користувачів значно більше охоплення мають випадкові автори, які часто мають одну книжку, видану для статусу. Чи то онкохвора дівчинка, чи то б’ютіблогерка, чи то учасник АТО, не кажучи вже про Євгена Комаровського або Михайла Поплавського – короткостроковий резонанс довкола їхніх творів буває набагато гучніший за визнаних авторів. Утім, чимало таких короткострокових «зірок» не стають впізнаваними серед широких кіл.

До ТОП 20 сучасних українських авторів увійшли: Оксана Забужко, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Макс Кідрук, Андрій Кокотюха, Софія Андрухович, Василь Шкляр, Люко Дашвар, Юрій Андрухович, Галина Вдовиченко, Ірен Роздобудько, Володимир Лис, Іздрик, Юрій Винничук, Ірена Карпа, Андрій Курков, Марина Гримич, Роман Зіненко, Яніна Соколова, Ольга Купріян.

Мова читання

У вибірці знайдено лише позитив щодо читання українською та англійською мовами, а також негатив щодо читання російською. Здебільшого негативні згадки були спровоковані скандалами в медіа.

Українською найбільше читають дитячу літературу та історичні романи, російською – популярну психологію, книжки про саморозвиток та гармонізацію особистости.

Раніше ми розповідали, що книгарня «Є» планує збільшити кількість російськомовної літератури у своїй мережі. Про це представники книгарні написали у сторінці на фейсбуці. За словами представників книгарні, з початку відкриття першого магазину вони робили акцент на продажу книг українських видавництв, хоча тоді багатьом це здавалося абсурдним.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐