Cпецпроекти

Чому постійно почуватися щасливими – шкідливо? Ось п’ять експериментів, які це пояснюють


Наші емоції змінюються, щоб допомогти нам вижити. Злість допомагає битися, страх – тікати, а от щастя і сум… Виявляється, щасливіші люди програють сумнішим у глибині своїх переконань, у навичках маніпуляції, людяності та об’єктивності суджень. Ось п’ять наукових досліджень, які пояснюють це на прикладах. 

Люди в дуже гарному настрої нехтують загрозами

Дослідниця Єльського університету Джун Грубер написала наукову статтю про те, як нас засліплює ейфорія. Під час експерименту з грою в диктатора учасники розподіляли дефіцитні ресурси між собою та іншими. На піку позитивних емоцій вони залишали собі всього з надлишком. Дослідниця каже, що за таким принципом люди нехтують загрозами і зловживають їжею, алкоголем та забороненими речовинами в реальному житті. Виходить, що не все розтринькується у відчаї.

Щасливіші менше заробляють

Психолог Едвард Дінер з колегами проаналізував безліч досліджень, у яких взяли участь 16 тисяч людей. Виявилось, що у тих, хто на початку експерименту почувався щасливо, дохід з роками був помітно нижчий за дохід сумніших респондентів. 

У дослідженні взяла участь група першокурсників з американських коледжів, які у 1976 році стверджували, що почуваються дуже щасливими. Коли їм було вже під тридцять, їхній дохід становив у середньому на 3500 доларів менше, ніж у сумніших однолітків. На думку Дінера, причина в тому, що щасливіші люди зазвичай менш стурбовані кар’єрними зрушеннями. Вони радше залишаються на стабільній роботі з невеликою зарплатою і скромним набором навичок. А сумніші гірше переносять стабільність, тому охочіше вчаться та «йдуть по головах».

Щасливіші люди частіше мислять стереотипами

Такого висновку дійшов професор психології з Університету Південного Уельсу в Австралії Джо Форгас. Він розділив студентів на групи більш і менш радісних та попросив усіх прочитати філософське есе вигаданого автора на ім’я Робін Тейлор. 

Усі отримали й фото ймовірного автора: комусь трапилась світлина жінки, а комусь – чоловіка. У результаті щасливіші власники оцінювали роботу «чоловіка» більш компетентно, ніж роботу «жінки». 

А група тих студентів, чий настрій перед експериментом не покращували, однаково компетентно оцінила і «чоловічу», і «жіночу» роботи.

Постійне задоволення життям заважає мати чітку власну думку

Люди в поганому настрої наводять чіткіші аргументи та загалом висловлюються більш переконливо – про це свідчить дослідження 2006 року.

Учені провели кілька експериментів. У першому та другому сумніші учасники однаково краще захищали свої непопулярні та популярні позиції, ніж їхні веселіші опоненти. У третьому експерименті досліджували, чиї аргументи сильніше змінюють думку наївних слухачів, – і знову сумніші впоралися краще. 

Пишуть, що сум допомагає вибудовувати кращі стратегії впливу одне на одного. Тому триста разів подумайте, перш ніж починати суперечку із сумною людиною.

Серед щасливіших більше егоїстів, ніж серед сумних

Такого висновку вчені дійшли під час дослідження, в якому людей попросили пограти в диктаторів, тобто розподілити між іншими дефіцитні ресурси. 

Учасники в доброму настрої поводилися егоїстичніше, а учасники в поганому – справедливіше. І що менше справедливости відчували учасники, то яскравіше настрій впливав на егоїзм. Можна спробувати такий експеримент: під час застілля дати найщасливішому гостеві найменший шматок тортика і зачекати на реакції.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: