5 трендів sharing economy і як вони впливають на державу, бізнес та економіку
Sharing Economy — це модель, у якій замість того придбання товарів чи послуг люди орендують їх або обмінюються одне з одним. Розповідаємо детальніше, як це працює і змінює життя і окремих осіб, і цілих держав.
Портрет sharing economy-споживача/-ки
За даними PwC, уже 19% усього дорослого населення США беруть участь у Sharing Economy. Люди, які скористалися шерінг-послугами й залишилися у захваті.
Серед тих, хто надає перевагу sharing economy:
- молодь у віці від 18 до 24 років;
- домогосподарства із річним доходом 50—75 тис. дол.;
- ті, хто проживає з дітьми, яким до 18 років.
До 2030 року драйвером спільного споживання буде покоління Z — народжені від середини 1990-х до середини 2000-х. Вони більш підприємливі, ніж попередні покоління, і водночас більш волелюбні та вільні від чужої думки.
Зумери менше зосереджені на накопиченні того, що в поколінь X і Y вважалося цінністю, тому послуги оренди для них актуальніші від придбання зайвого.
Тренди sharing economy
Каршерінг
У класичному варіанті каршерінг — це володіння автомобілем разом з іншою людиною або людьми. У більш поширеній моделі каршерінг — це оренда автомобіля у профільних компаній або приватних осіб (на будь-який термін і відстань поїздки — за домовленістю).
В Україні каршерінг — похвилинна оренда автомобіля, коли споживач послуги стає водієм.
Якщо у 2015 на частку каршерінгу припадало лише близько 4% від загальної відстані, яку проїхали автомобілі по всьому світі, то до 2030-го на «спільні поїздки», за оцінками Morgan Stanley, припадатиме вже 26% від цієї відстані.
Райдшерінг
Іншим способом спільного використання автомобіля стали платформні сервіси пошуку попутників. Наприклад, найбільший у світі агрегатор BlaBlaCar налічує більше 70 мільйонів користувачів. Аналогічне платформенне рішення, що надається компанією Uber і альтернативними сервісами (Lyft72), дозволяє переадресувати запит клієнта на послугу таксі приватним водіям, що встановили додаток. Для довідки: Uber працює в понад 250 містах по всьому світі, і станом на лютий 2015 року компанію оцінювали в 41 млрд дол., що перевищує ринкову капіталізацію таких компаній, як Delta Air Lines, American Airlines та United Continental.
Шерінг житла
Відомий приклад — майданчик Airbnb. Чисельність гостей Airbnb за ніч складає 425 тис., що дорівнює 155 млн відвідувачів щорічно, це на понад 20%60 вище, ніж Hilton Worldwide обслуговував у 2014 році. Оцінка вартості компанії Airbnb уже вище капіталізації мережі готелів Hilton.
Коворкінг
Мода на оренду робочого простору на обмежений час з’явилася серед фрілансерів і стартаперів. Згодом і компанії почали відмовлятися від традиційних офісів та знімати коворкінги. Це зазвичай дешевше, адже в оренду здаються повністю готові робочі місця, а не квадратні метри. Сьогодні така опція дуже ефективна для проєктних робіт.
За оцінками учасників ринку, на кінець 2019 року кількість коворкінгів у світі зросла до 22 40061 з 15 500 у 2017-му.
Шерінг речей та послуг
Ось невеликий перелік речей, які можна орендувати, та послуг, котрі можна замовити за моделлю sharing economy:
- Спортивний інвентар (Spinlister)
- Інструменти для ремонту
- Парасольки (у Китаї Sharing E Umbrella пропонує похвилинну оренду парасольок)
- Помічник (якщо треба щось відремонтувати, полагодити, з’їздити за покупками, доставити продукти тощо — Taskrabbit, Takl, Instacart, Shipt).
- Догляд за домашніми тваринами, вигул (Rover, Tailster, Or Org)
- «Працівник за запитом» (послуга для компаній і тих, хто шукає підробіток на кілька днів — Wonolo, Moonlighting).
- Поширення знань і навичок широкого профілю та вузькоспеціалізованих сегментів (Skillshare, Coursera, United Traders, Field Agent, Gigwalk).
86% респондентів дослідження PwC погодилися, що Sharing робить їхнє життя більш комфортним, 81% — що речі дешевше ділити, ніж володіти ними одноосібно.
Як це впливає на державу?
З боку Sharing Economy є великий виклик державі: використовувати м’яку силу або ввести жорсткий контроль. Наприклад, у Берліні й Барселоні міська влада заборонила короткочасну оренду житла — так уряди намагаються повернути в бюджет частину доходів від туризму, які почали йти «повз касу» з появою Airbnb і HomeAway. А у Франції та інших країнах таксисти влаштовують страйки проти Uber, який, як вони вважають, руйнує ринки низькими цінами.
У Китаї, наприклад, економіка спільного споживання підтримується соціальною державою, тому в країні розвинуті сервіси з оренди найрізноманітніших речей: велосипедів, парасольок, пральних і сушильних машин, м’ячів. Навіть були кейси з оренди індивідуальних місць для сну.
Як це впливає на бізнес?
Шерінгова економіка змінює класичні бізнес-моделі. Наприклад, Alibaba не веде власної торгівлі, Uber не володіє жодною машиною, Amazon не має фізичних магазинів. Замість найму співробітників у штат залучаються експерти на конкретні проєкти.
Як це впливає на економіку?
Світовий ринок спільного споживання, за оцінками PwC, до 2025 року може вирости в понад 20 разів — до 335 млрд дол. У Європі в найближчі десять років очікується зростання сегменту на 35% щорічно, у Китаї прогнозують зростання шерінгових сервісів до 10% ВВП вже у 2020-му.
Ще більше кейсів відповідального споживання в Україна та світі — у книжці “Кінець епохи потре*лядства”