Соцмережа Parler, яку називають «твітером для праворадикалів», відновлює роботу. Ми поговорили з керівником відділу розробки ПЗ – про блокування платформи, свободу слова і «російський слід»
Parler з’явився ще у 2018-му та відомим у нас став наприкінці 2020-го. Поштовхом до цього було кілька події: штурм Капітолія, загибель кількох людей і блокування акаунтів Трампа у Facebook і Twitter через можливе провокування насильства. Ще до цих подій до соцмережі активно долучалися праворадикали, яких заблокували в інших соцмережах, – внаслідок чого її і асоціюють з правими та консерваторами.
Про саму платформу, особливості її модерування, українців серед співробітників і свободу слова bit.ua поговорив з Владиславом Вчерашнім – керівником відділу розробки клієнтського застосунку для iOS у Parler.
Трохи про Parler
Про власників та інвесторів платформи відомо не так багато. Засновниками соцмережі є Джон Матце і Джаред Томпсон, а однією з інвесторок – Ребекка Мерсер, яка підтримує Республіканську партію. Ходять чутки про «російський слід» на платформі, бо Матце одружений з громадянкою Росії Аліною Мухутдіновою.
Наприкінці минулого року кількість зареєстрованих у соцмережі значно зросла. На початку 2021-го Parler став недоступним. Цьому передував уже згаданий штурм Капітолія, після якого Apple вилучив застосунок з App Store. Так само вчинив і Google.
11 січня Amazon відмовив Parler у хостингу, і платформа стала недоступною для користувачів. Тоді ж соцмережа подала на Amazon до суду. Адвокат Parler Девід Гросбек звинуватив компанію у порушенні антимонопольного законодавства та підігруванні Twitter, який вважається одним з головних конкурентів мережі. У відповідь компанія повідомила, що попереджувала Parler про недостатню модерацію постів, які могли розпалювати ненависть і підбурювати до насильства. Відомо, що співробітник Amazon надсилав контактній особі мережі скріни расистських постів і матеріалів, які пропагують насильство, – заклики до зґвалтування і вбивства політичних лідерів і поліцейських.
Є інформація, що до припинення роботи платформи хакери змогли завантажити і заархівувати 70 терабайтів даних про користувачів. Це були відкриті дані зареєстрованих на платформі осіб: їхні фото, відео, геолокації тощо. Завдяки цьому вдалося створити інтерактивну карту подій, які відбувалися в день штурму Капітолія, у хронологічному порядку. Також з’явився сайт Faces of the Riot, де опубліковано кілька тисяч світлин людей – тих, хто був біля держустанови того дня. Засновник сайту вважав за потрібне викласти ці фото, щоб усіх порушників закону було покарано. Світлини теж вдалося здобути після витоку інформації з Parler.
Нещодавно платформа відновила роботу – щоправда, поки не працює повноцінно. І знову виникло питання «російського сліду»: стало відомо, що соцмережа отримала хостинг від DDoS-Guard – фірми, керівниками якої є росіяни Олексій Лихачов та Євген Марченко. Серед клієнтів DDoS-Guard – Міноборони РФ, деякі російські ЗМІ, зокрема «Эхо Москвы» і «Аргументы и Факты».
Трошки про Влада
Владислав майже 10 років працює в галузі розробки додатків для iPhone. Завдяки його активній діяльності – виступах на конференціях, участі в конкурсах і хакатонах, зокрема в міжнародних, статтям в наукових журналах – на нього звернули увагу за кордоном.
«Ви ж розумієте, що в тому ж hr-відділі і Amazon, і умовного Facebook також працюють українці, тобто вони бачать і наш ринок, і бачать місцевий ринок. Таким чином я вийшов у публічний простір, зі мною почав зв’язуватися Facebook, активно стукався Amazon, Microsoft і LinkedIn. За 2020-й я від роботи на Facebook, здається, чотири рази чи п’ять разів відмовлявся, тобто вони за минулий рік стукалися до мене сильно активно», – розповідає він.
На момент, коли Parler покликав його у свою команду, він вже мав зуб на Facebook: соцмережа забанила його сторінку на добу за невинний допис про неприбране сміття біля його будинку. Тож коли запропонували альтернативу, яка хоче стати конкурентом наявним соцмережам, він одразу погодився.
«Як виявилося, щоб на тебе почали звертати увагу компанії світового рівня, потрібно щонайменше бути активним в ІТ-спільноті, наприклад, виступати спікером на конференціях, публікуватися в наукових журналах або активно вести блог на технічні теми і, якщо претендуєш на високу посаду, мати серйозний досвід роботи з відомими та успішними компаніями (принаймні мені це допомогло). До речі, дійсно серйозних спеціалістів треба шукати по всьому світові, а не лише в одній країні. Я переконаний, що це розуміють в США також. Україна – не виняток, за останні роки наші спеціалісти зарекомендували себе з гарного боку, я особисто, наприклад, знаю купу людей, які були запрошені з України в Apple, Facebook та Amazon декілька років тому і працюють там донині».
Про відновлення роботи
Ситуація навколо Parler доволі дивна: відколи сайт заблокували, в ЗМІ з’являється інформація про відновлення роботи ресурсу, але сайт все ще не працює.
«Ми працюємо над відновленням роботи сервісу в повному обсязі. На сьогодні, якщо відкрити сайт Parler, там вже є перший пост після блокування від засновника соцмережі в такому сатиричному форматі. Ми докладемо максимум зусиль для того, щоб відновити роботу. У нас занадто велика кількість користувачів і занадто багато людей нам довірилося, щоб ми просто це все залишили і перестали для них старатися», – сказав Владислав і додав, що в даркнет переходити не планують, оскільки не робили і не роблять нічого незаконного.
Проте нині ніхто з американських або європейських компаній не погодився співпрацювати з Parler у галузі відновлення роботи сайту.
«Наскільки я розумію, вони просто бояться, що їм закрутять гайки так само, як і нам. Amazon контролює там умовно 90% інтернету, все лежить на їхніх серверах. Тобто, відключивши нас, вони показали бік, у який вони дивляться. І якщо хтось захоче нам допомогти, немає гарантії, що Amazon не вчинить з ними так само. Власне, про це здається уже не один раз Джон (один із засновників Parler Джон Матце, – прим.ред.) говорив: сервіси просто не хочуть співпрацювати з нами через страх, що ситуація повториться», – пояснює Владислав.
Про поширення шкідливого контенту та інформації
Дотичні до Parler люди неодноразово висловлювалися щодо поширення у соцмережі дитячого порно. Мовляв, це погано і такого на майданчику немає або принаймні за таке банять.
За словами Владислава, банять не тільки за дитяче порно, але й за будь-який контент, який порушує американське законодавство.
«Fox News писав про те, що у нас є волонтери і, якщо користувач бачить якийсь контент, що заборонений, він робить репорт на нього, волонтер помічає цей контент і далі приймає рішення, що робити: заблокувати, вилучити чи лишити, нічого не робити. По суті, так у всьому світі працюють соцмережі: в тренди Twitter дивишся, а там голова Трампа відрізана. Чомусь такий контент там не блокують».
Процес блокування соцмережі розпочався після чуток про організацію та координацію штурму Капітолія у ній. Amazon, а згодом і Apple та Googlе відмовилися від співпраці з Parler: перший забрав у соцмережі вебхостинг, останні два вилучили додаток зі своїх магазинів.
На це засновник Джон Матце заявив, що всі дописи, які порушують закон, вони вилучають, проте претензії техногігантів спрямовані також на дописи користувачів з образами тих чи тих політиків або навіть верств населення. Однак ці дописи не порушують законодавства, а тому не їх не вилучають.
Сьогодні пости про державний переворот дійсно недоступні – через те, що повноцінного доступу до стрічки Parler взагалі немає. Чи вилучені вони насправді — перевірити неможливо, допоки сервіс не повернеться до звичної роботи.
Активістка та адвокатка Малаіка Джабалі 12 січня розповіла в колонці для The Guardian про досвід перебування на платформі. Вона стверджує – інформаційне поле всередині майданчика переповнене расистськими мемами, які в жартівливій манері закликають до насильства і навіть вбивства темношкірих. Також серед користувачів спостерігається «розквіт романтизації громадянської війни».
«Наприкінці листопада на сайті було 10 000 дописів із хештегом #civilwar і його варіаціями. Людина, яка написала “Громадянська війна наближається”, відповідала на повідомлення Уейна Рута, консервативного медійного діяча з понад 100 000 підписників».
Та, на думку Джабалі, не всіх дописувачів Parler можна назвати екстремістами:
«Те, що ми називаємо екстремізмом, є спільною американською традицією. Мільйони американців, якщо вони активно не підтримують насильство, мовчки погоджуються з ним. Вони голосують за це. Вони вдягають це в такі слова, як “традиція” і “свобода слова”».
Що стосується антивакцинаторів, COVID-дисидентів та прихильників теорій змов, які поширюють інформацію, що може нашкодити іншим – їх також не блокують, а їхні пости не вилучають, оскільки вони не порушують законодавства.
«Моя персональна думка, вона не є думкою компанії (згідно з цією думкою не приймаються жодні рішення): я не прихильник таких теорій, але ж вони, по суті, то нічого не порушують. Хтось там придумав теорію змови про Білла Гейтса чи про чіпування, чи про 5G — ну це ваше право, говоріть. Мені, наприклад, дуже не подобається ця тема, як її розкрутили за останні пів року–рік, але ж ну свобода слова — є свобода слова», – сказав на це Владислав.
Про мотиви Parler
За Parler міцно закріпився ярлик «соцмережі для консерваторів та правих». Проте, за словами Владислава, від самого початку такої мети не було і зараз її нібито не існує. Однак соцмережа була розроблена як free speech-платформа для того, щоб кожен міг висловити свою думку, незалежно від політичних уподобань.
Ситуація з розподілом політичних прихильностей на платформі зумовлена зокрема тим, що прихильників правих ідей заблокували у Twitter та Facebook за порушення політик цих соцмереж. Владислав Вчерашній стверджує, що не знає, чи пов’язані якось ці дві події.
«У нас є слоган, у нас є девіз: free speech для всіх. Це основна мета, головна ідея соціальної мережі, і вона була створена на противагу тому, що ми маємо зараз, – монополістів Facebook та Twitter, у яких немає альтернативи, які диктують власні правила і крутять ними, хто як хоче. Вони роблять те, що їм вигідно. Зараз перемогли демократи, завтра переможуть республіканці – вони підлаштуються під них і будуть крутити ринком як хочуть, тому що немає конкуренції. Якщо все буде чесно, якщо робити по-чесному, в умовах здорової конкуренції, в умовах врівноваженого ринку соцмережі не повинні ставати на чийсь бік, на якусь сторону, тобто в цьому плані має бути нейтралітет. Власне, для цього і створювалася наша соцмережа».
Утім, є інформація, що в соцмережі все ж можуть забанити деяких користувачів – і не за порушення чинного законодавства США. Ще влітку минулого року у Twitter з’являлися повідомлення про блокування Parler людей з лівими поглядами.
«Практично всі мої друзі-“ліваки” долучилися до Parler, щоб сваритися з чуваками MAGA (Make America Great Again – лозунг, яким користувався Трамп у передвиборчій кампанії, – прим. ред.), і всіх їх забанили менш ніж за добу, бо консерватори справді люблять свободу слова», – написав у червні 2020-го користувач Respectable Lawyer.
Pretty much all of my leftist friends joined Parler to screw with MAGA folks, and every last one of them was banned in less than 24 hours because conservatives truly love free speech.
— Respectable Lawyer (@RespectableLaw) June 26, 2020
На питання, чи є у Parler бажання перемогти наявних айті-гігантів за кількістю підписників, Влад відповів:
«Я не знаю, які плани у керівництва, але я не хотів би, щоб Parler ставав монополістом на ринку, тому що в мене є життєва позиція, яка не змінюється: здорова конкуренція має бути всюди. Тому я і пішов у Parler працювати — щоб ця конкуренція створилася врешті-решт, тому що за останні роки не було ніякої рівної соцмережі, а тут от минулого року почала активно розвиватися».
Про російський слід
Соцмережу пов’язують з Росією, зокрема через Джона Матце, який, як ми вже згадували, одружений з росіянкою.
So let’s talk about Parler. Where did it come from? Founder John Matze met his now wife, Alina Mukhutdinova, in May 15, 2016 in Las Vegas. Alina is from Kazan, Russia. She was on a two week road trip “vacation” across the USA with a friend.
— Dave Troy (@davetroy) November 13, 2020
«Усі говорять про те, що в Parler поширюють теорії змови, а при цьому я не знаю, чи це не помічається, чи це умисне не акцентується увага на теорії змови навколо Parler і фінансування з боку ФСБ. До того ж інвестори не приховують себе. Люди, які не зовсім обізнані із ситуацією навколо айтівців, вони не знають, наскільки багато росіян чи українців працюють у тому ж Facebook та інших айті-гігантах. Тобто притягнути можна куди завгодно російський слід, власне, як і український уже притягнули до Parler».
Наступного дня після нашого інтерв’ю з Владиславом в мережі з’явилася інформація про те, що сайт Parler отримав хостинг від російської компанії DDoS-Guard. The NY Times пише – якщо Parler направить свій вебтрафік через DDoS-Guard, коли його сайт цілком повернеться, російське законодавство може дозволити російському уряду контролювати користувачів Parler.
Джеффрі Верник, головний операційний директор Parler, зазначив – побоювання перебільшені, бо DDoS-Guard підтримує тільки тимчасову вебсторінку для Parler. Він додав, що Parler спробує знайти інші компанії, які б використовували всю свою соціальну мережу.
Про Parler в Україні
Достеменно невідомо, скільки саме українців зареєстровані та активно користуються Parler. Владислав каже, що вони є і їх чимало:
«Десь декілька місяців тому заходжу у свій аккаунт і бачу сповіщення, починаю читати, а виявилося, що мене знайшов мій колишній одногрупник з університету, з яким ми навчалися всього пів року десь, мабуть, у 2015 році. І він мені під один з моїх постів лишив комент “О, Владе, привіт, якщо не помиляюся, ми з тобою, здається, навчалися в університеті”. Я був вражений, тобто українська спільнота там є».
За два роки існування сервісу в нас про нього активно заговорили саме на тлі скандалів з організацією штурму Капітолія та судових позовів до Amazon (засновники Parler подали до суду). Ймовірно, в нас соцмережа не користується попитом, оскільки є російські альтернативи для тих, кого банять – Vkontakte та Однокласники через VPN, де слабка система блокування та бану (якщо не йдеться про критику російської влади).
Водночас українці все ж працюють над Parler. Однак жодної змови тут, за словами Влада, немає:
«Дехто бачить паралелі між наявністю українця в компанії і тим, що вся компанія пишеться українцями. Усе банально просто. Відкриваєте сторінку компанії в LinkedIn – дивитеся кількість співробітників, відкриваєте сторінку Вікіпедії – дивитеся кількість співробітників, і в тому ж LinkedIn дивитесь співробітників за країною. Там два українці в компанії, один з яких – я».
Про алгоритми Parler
Попри те, що Влад працює на проєкті, він називає себе «не надто активним користувачем» соцмереж. Здебільшого у своєму акаунті він постить щось кілька разів на тиждень. Його пости збирають по 200-400 переглядів та реакцій. Якщо порівнювати з алгоритмами того ж Facebook, система поширення контенту на Parler набагато простіша: публікуєш допис – його показують у стрічці твоїм підписникам, якщо хтось з них відповідає – допис з’явиться і у стрічках його підписників.
Авторки: Поліна Вернигор і Анастасія Ампілогова
