Електронні надгробки і Bluetooth: як зберегти життя після смерті
У міру того, як похоронна індустрія й далі йде в ногу з розвитком технологій, впроваджуються нові інструменти в похоронній і меморіальній індустрії.
Сьогодні розповідаємо, як виникли електронні надгробки та як цифрові технології зберігають пам’ять про загиблих людей.
Що таке цифрові могили
У кінці 2020 року японська компанія презентувала нові надгробки Hikari, які розташовані на кладовищі Ятійо Юкю-но Сато в префектурі Тіба.
У новітні пам’ятники вбудовано електронні екрани, які працюють завдяки технології BLE (Bluetooth Low Energy) й автоматично визначають, хто наближається до гробниці. Щоб розблокувати могилу й активувати зображення, члени сім’ї повинні принести спеціальний талісман.
Користувачі також можуть контролювати, яка інформація відображатиметься на екрані (наприклад, ім’я, дата смерті і світлина людини).
За замовчуванням на екрані зображено ієрогліф «світло».
Вартість такого електронного надгробка становить 290 000 єн (2 800 доларів), і це набагато дешевше, ніж середня ціна звичайного надгробка в Японії (7 млн єн, або близько 676 тис. доларів).
Вартість похорону й надгробка зазвичай є тягарем для більшості японських сімей. У світлі цього на кладовищі в Тібі було встановлено високотехнологічні надгробки, щоб дати людям практичний варіант похорону.
Як усе починалося
Цифрові технології почали впроваджуватись у похоронну індустрію ще тоді, коли на паризькому кладовищі Пер-Лашез встановили вебкамери. Похоронні процесії почали транслювати в мережу для того, щоб ті, хто не встиг на церемонію, могли попрощатися з померлим хоча б віртуально.
Цифрові надгробки також з’явилися ще 10 років тому. Перший патент було розроблено у 2010-му. Команда креативних дизайнерів Yanko Design створила макет могили E-TOMB з підтримкою Bluetooth і отримала нагороду Red Dot Award 2010. Надгробок оснащений сонячною панеллю та містить у собі прихований жорсткий диск, на якому зберігається інформація з профілів Facebook, Twitter і YouTube людини, що померла.
Ба більше, люди в скорботі зможуть навіть писати повідомлення цій людині.
Критики назвали E-TOMB «концептуальною могилою інформаційного століття». Така могила − це місце зустрічі й новий спосіб для родичів і друзів згадати про померлого, для чого досить тільки мати смартфон.
Розробники стверджують:
«Завдяки новим можливостям кладовище може стати більш позитивним місцем для спогадів, а також мінімізувати почуття горя і втрати за допомогою зображень життєвих історій.
Технологія також увічнює пам’ять про близьку людину й дає можливість майбутньому поколінню дізнатися більше про членів сім’ї, предків та історію їхнього життя.
Дані ваших близьких, світлини й історії з життя гарантовано будуть архівовані, збережені й завжди доступні. Отже, поки є інтернет, буде живою і пам’ять про людей, які вже померли».
Того ж 2010-го компанія Objecs презентувала Personal RosettaStones – кам’яні планшети розміром з iPod. У могили було вбудовано мітки RFID (радіочастотної ідентифікації), які можуть зберігати до 1 000 слів і зображення. Коли вони поруч із мобільним телефоном, інформація з мікрочипа передається прямо на його екран.
За словами представників Objecs, такі надгробки можуть прослужити до 3 200 років.
QR-коди та віртуальні кладовища
Ще однією сучасною технологією, яка оживляє спогади й робить пам’ятник інтерактивним, є QR-коди. Так люди намагаються розповісти про померлого набагато більше, ніж вмістилося б на пам’ятнику стандартним способом. У цьому випадку все, що потрібно зробити для отримання інформації про покійного, – це піднести смартфон до надгробка.
Запатентував технологію ізраїльський системний архітектор Йоав Медан після смерті своєї матері. Після цієї важкої події чоловік не міг вирішити, що варто написати на її надгробку раз і назавжди. Поговоривши із сім’єю, Медан вирішив прикріпити до могили QR-код, сканування якого веде людей на сайт, присвячений історії життя та фотографіям матері.
Такий QR-код являє собою лазерне гравіювання, заповнене чорною пастою, яка міститься за склом надгробної плити. Медан також розповідає, що досвідченому мулярові намалювати QR-код на кам’яній плиті не становить жодних труднощів. Для цього він використовує ті ж інструменти, що й для нанесення звичайних світлин.
А ось у Китаї популярні віртуальні кладовища. У національний день вшанування могил ті, хто не зміг відвідати могилу своїх предків, можуть замовити онлайн покладання квітів, відправлення записки й поминальну пісню.
Замість висновків
Нові могили унікальні тим, що поєднують у собі добре впізнаваний культурний і ритуальний символ із цифровими деталями, які швидко поглинають наше сучасне життя.
Багато традиційних надгробків потребує догляду, тому диджитал-надгробки можуть стати чудовим варіантом для людей, які не мали близьких і могили яких залишаються недоторканими протягом багатьох років. Онлайн-меморіали справді вимагають менше ресурсів для обслуговування і, напевно, можуть встановлюватися в будь-якому місці.
Отже, своїми діями ми закладаємо основу для так званого цифрового загробного життя. Виходить, ваша сьогоднішня онлайн-активність триватиме ще довго після вашої смерті.