Не такий страшний VR, як його малюють: розвінчуємо міти про віртуальну реальність
«Віртуальна реальність — це щось фантастичне і нове»
«Це тільки для тих, хто грає в комп’ютерні ігри»
«Це дуже складно»
«Нічого серйозного, просто дитячі забавки»
Ці помилкові твердження про VR не так уже й рідко трапляються, хоча й досить далекі від реальности. Розвінчуємо найпоширеніші міти про віртуальну реальність.
Технологія віртуальної реальности — винахід відносно новий
Правда в тому, що віртуальна реальність не є сучасним винаходом. Однозначно, якщо взяти індустрію віртуальної реальности, то вона стрімко зростає, особливо в останнє десятиліття. Однак, якщо ми говоримо про історію віртуальної реальности, її можна простежити набагато раніше.
Технологію створив винахідник Чарльз Вітстон ще 1837 року. Звичайно, це була не та технологія, яку ми знаємо сьогодні. У тодішнього технічного оснащення мало схожостей із сучасною VR-гарнітурою. Проте тоді розробили саму ідею та принципи її роботи. Малоймовірно, що сер Чарльз Вітстон міг точно уявити, як розвиватиметься його винахід, але є ймовірність, що він був би приємно здивований, дізнавшись, що нині, майже два століття потому, його ідея досі жива й широко використовується.
Що стосується сучасної історії віртуальної реальности, то вона починається в 60-х роках XX століття й пов’язана з розробками Майрона Крюґера в цій галузі. Айвен Сазерленд розробив перший прототип VR-гарнітури 1967 року. Що стосується терміна «віртуальна реальність», який нині використовують для опису цієї галузі та пов’язаних із нею розробок, він був придуманий Джарон Ланье 1989 року.
VR — це завжди дорого
Твердження про дороговизну віртуальної реальности з’явилися не випадково і мають право на існування. Було б наївно думати й переконувати когось у тому, що віртуальна реальність – це дуже дешево. Однак було б також неправильно думати, що технології та пристрої, які для цього потрібні, недоступні «простим смертним». Але про все за порядком.
Індустрія віртуальної реальности – це високотехнологічна галузь, що вимагає спеціальних знань і фахівців, які можуть її підтримати. Вам знадобиться спеціальне обладнання, щоб використовувати цю технологію. Та якщо ще донедавна віртуальна реальність була доступна досить вузькому колу споживачів, тепер ситуація кардинально змінилася. Сьогодні буквально кожна людина може підібрати собі пристрій відповідно до своїх потреб, тому що, крім дорогих зразків, є безліч дешевих аналогів.
Сьогодні на ринку є значна кількість виробників, які змагаються не тільки за якість зображення, зручність використання та інші технічні характеристики, але й за доступність для потенційного покупця. Технології VR використовуються в дедалі більшій кількості галузей, тому розумна ціна – це не просто про перевагу, а про ключовий аргумент на користь придбання VR-окулярів.
VR — це складно і страшно
Використовувати технології віртуальної реальности не складніше, ніж ноутбук, смартфон або ігрову приставку. Основна проблема в тому, що, як і до будь-якого іншого незнайомого пристрою, до них потрібно звикнути. Нас не лякає незнайомий інтерфейс або функціонал у новому мобільному телефоні, ми абсолютно не проти того, щоб іноді вчитися використовувати нові комп’ютерні програми – це все тому, що вони більш інтегровані в наше повсякденне життя.
Складною віртуальна реальність здається тим користувачам, у кого досвід використання технології перший. І це абсолютно природно, бо ми, по суті, повністю позбавлені об’єктивного сприйняття реальности, основаного тільки на одному з п’яти почуттів – зорі. Навіть більше, якби нам зав’язали очі, ми інстинктивно почали б покладатися на інші органи чуття.
Коли ми користуємося окулярами віртуальної реальности, ми «сліпі» до всього, що стосується нашого оточення. Замість цього ми «бачимо» тільки запрограмовану реальність. І хоча ми добре усвідомлюємо той факт, що цієї миті носимо гарнітуру VR, наш мозок інтерпретує те, що він бачить і чує, як реальні речі, і наше тіло реагує відповідним чином. Ми інстинктивно боїмося прірви під ногами, якої навіть не існує, намагаємось ухилитися від речей, які також нереальні й, очевидно, не можуть нас ударити.
Фактично ми могли б випробовувати щось подібне уві сні, якби природа не подбала про нашу безпеку й не від’єднала наше тіло і мозок. Саме тому під час першого досвіду занурення у віртуальну реальність краще стояти на ногах.
Віртуальна реальність — це тільки про ігри
Більшість людей під час згадки віртуальної реальности думають про геймерів. І справді, ця технологія широко використовується в ігровій індустрії. Але було б помилкою думати, що VR – це тільки ігри та розваги.
Однією з перших розробок стало віртуальне середовище: тренажер, призначений для навчання пілотів. Тому історія віртуальної реальности взагалі починається не з ігор.
Відтоді технологія VR не тільки просунулася технічно, а й розширила галузь її використання. Зокрема, ігри, як і раніше, займають левову частку в індустрії. Занурення в тривимірний світ – це справді цікаво й відкриває нові можливості для розробників. Ба більше, виробники тепер пропонують не тільки гарнітури та джойстики, а й костюми віртуальної реальности, які дають змогу випробувати тактильні, температурні та вібраційні відчуття. І якщо звуковий супровід давно став частиною віртуальних турів та ігор, то синтез й інтеграція запахів уже перебувають на стадії розроблення, а деінде й тестування.
VR використовують не так часто
Цей факт багато в чому аналогічний до попереднього твердження. І поки ви думали, що віртуальна реальність – це просто ще одна іграшка, вона поширилася далеко за межі ігрової індустрії.
Використання технології зараз як ніколи актуально для медичної галузі. Спочатку це були навчальні програми, нині галузь виробляє високоточні симулятори для хірургічної підготовки, які допомагають знизити стрес і підвищити рівень майстерности. Віртуальна реальність також корисна в реабілітації пацієнтів, які перенесли інсульт або посттравматичний стресовий розлад. Завдяки віртуальній реальності люди, які страждають на певні фобії, успішно їх долають.
Під час пандемії віртуальна реальність стала рятівною паличкою для тих, кому доводилося залишатися в межах чотирьох стін. Наприклад, для всесвітньо відомих музеїв, які надали доступ до своїх галерей усьому світу. Водночас VR уже досить давно використовується в освіті, а ще для навчання професійних спортсменів.
Поки особисті зустрічі неможливі, середовище VR стало місцем для організації конференцій і ділових зустрічей. А для деяких галузей, таких як продаж нерухомости, VR-тури стали новим маркетинговим інструментом.
І якщо раніше віртуальна реальність розглядалася швидше як додатковий бонус у певній галузі, то тепер вона стала повністю автономним інструментом.
Отже, використання технологій давно вийшло за межі наукової фантастики – віртуальна реальність стала нашою реальністю.
Про це та багато іншого ми поговорили із експертом з віртуальної реальності Андрієм Кожиновим:
