Український офшор для ІТ: що змінить проєкт Дія Сity?
Улітку минулого року Мінцифри запустило ініціативу та сайт Дія City – проєкт, який покликаний створити спеціальні юридичні та податкові умови для ІТ-компаній, що працюють в Україні. Менш ніж за рік його встигли порівняти з білоруським Парком високих технологій, назвати вітчизняним «офшором для ІТ» та віртуальною вільною економічною зоною.
bit.ua розповідає, чому ІТ-компанії хвилюються про те, що Дія City може стати державним регулятором. І чому це не так.
Що таке Дія City?
Дія City об’єднає ІТ-компанії України та створить їм особливі умови роботи. По-перше, це спеціальний правовий режим. Він поширюватиметься на компанії, які отримують статус резидентів Дія City. Для цього потрібно відповідати певним вимогам. По-друге, зменшення ставок оподаткування.
Ініціатори Дія City наголошують, що приєднання до ініціативи – добровільна альтернатива та не скасовує чинних умов роботи. Резидентом Дія City може бути тільки юридична особа, зареєстрована за законодавством України. Але ніхто не забороняє іноземній компанії зареєструвати в Україні юридичну особу.
Що дасть резиденту членство?
Дія City, за словами ініціаторів проєкту, створюється саме для того, щоб й українським, й іноземним компаніям було комфортно та вигідно працювати в Україні. Окрім вигідних податкових умов, запроваджуються додаткові механізми захисту власности та прав резидентів, такі як: захист інтелектуальної власности, запровадження елементів англійського права (convertible loan, option liquidation preferences, liquidated damages, warranties & indemnities) тощо.
Спецрежим запроваджується щонайменше на 15 років. Він не буде обмежений територією, а діятиме в будь-якому куточку країни. Важливим аспектом іще є те, що вхід у Дія City абсолютно добровільний. Якщо компанія не зацікавлена у вступі до проєкту, вона може працювати на тих умовах, на яких і працювала. Для неї нічого не змінюється.
Які умови резидентства в Дія City?
Серед найголовніших — середня зарплата працівника компанії має становити 1200 євро. Інша умова — компанія повинна мати не менше ніж 9 працівників.
Оподаткування резидентів Дія City буде регулюватись окремим законом, але передбачається, що буде збережено теперішній для ФОПів рівень податкового навантаження плюс військовий збір.
Станом на кінець 2019 року сектор ІТ формував близько 4% ВВП країни, а експорт послуг галузі перевищив 4 млрд доларів, що вивело її в лідери разом із АПК та металургією. Водночас більшість працівників галузі зареєстровані як ФОП на спрощеній системі оподаткування, а це означає, що максимальна ставка податку для них — 5%. Завдяки Дія City доходи IT-галузі в Україні до 2025 року можуть зрости до $16,5 млрд.
Як ініціатори ставляться до петиції «Стоп Дія City»?
Керівник проєкту Дія City Олександр Борняков коментує:
«Міністерство цифрової трансформації не регулятор і не має на меті ним стати. Базовим проєктом закону функції Мінцифри обмежуються фактично до нуля — міністерство зможе тільки звіряти відповідність критеріям вступу в Дія City. Водночас проєкт запроваджує норми, які впроваджують механізми правового захисту бізнесу.
Це не нова регуляція, а створення спеціального режиму, який є більш простим і сприятливим за вже наявний для юридичних осіб.
Вступ у Дія City буде декларативним і добровільним. Буде створено такі правові та податкові умови, щоб компанії були зацікавлені працювати в межах спецрежиму. Згодом ми хотіли б, щоб позитивний досвід Дія City був використаний в інших сферах економіки.
Компанії поза Дія City працюватимуть точнісінько так само, як вони працювали».
Чому Дія City не білоруський Парк високих технологій?
Багато критики на адресу ініціативи лунає в контексті порівняння з Парком високих технологій Білорусі. Втім, Олександр Борняков наводить факти суттєвих відмінностей між проєктами: «У ПВТ діють такі податки: соціальні видатки — 34% від середньої зарплати, податок на зарплату (аналог ПДФО — 13%), 5% — податок на доходи іноземних організацій.
Дія City пропонує встановити для його резидентів: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати та 9% податок на виведений капітал.
Дія City створить найбільш привабливі податкові умови для розвитку ІТ-компаній, а згодом і для розвитку всієї економіки України».
Чи обговорюють проєкт в українській ІТ-спільноті?
«Ми працюємо з представниками ІТ-спільноти із самого початку роботи над законодавчою базою проєкту. Вона триває і досі, — кажуть у Міністерстві цифрової трансформації. — Для нас важливо створити для бізнесу найсприятливіші умови, тому ми дослухаємося до його думки.
Автори законопроєкту №4303 отримали колосальний фідбек від бізнесу. Більшість побажань була врахована у доопрацьованому проєкті закону №4303-д, який уже зареєстровано в парламенті. Перед тим як вносити документ до Верховної Ради, команда Дія City провела велику кількість робочих зустрічей із представниками ІТ-спільноти».
Юрій Антонюк, EPAM:
«Завдяки ефективній співпраці з бізнесом українська ІТ-галузь стала приносити 5 мільярдів прибутку. Але наші сусіди розвиваються, і нині в нас є можливість в Україні створити новий проєкт для ІТ-галузі та ІТ-освіти зокрема. Як і багато моїх колег, я підтримую цю ініціативу. Відбувалися складні дискусії в ІТ-ком’юніті, тому треба далі обговорювати цю ініціативу. У малих компаній є побоювання щодо додаткових аудитів і щодо штатних працівників.»
Олександр Конотопський, Аjax Systems:
«Ми сьогодні — приклад тієї компанії, яка змушена бігати по світу й виживати. Тому що зараз в Україні неконкурентна система оподаткування. Наші китайські колеги знижують ставку процентів постійно. Тому Дія City — це можливість працювати в себе вдома й нікуди не виїздити».
