Спецпроєкти

Як і навіщо вживлювати в тіло чип? Розповідає програміст, який нещодавно імплантував собі NFC-модуль


Науково-фантастичні романи, фільми та ігри часто демонструють боротьбу з обмеженнями людського тіла за допомогою сучасних технологій. Йдеться насамперед про імпланти та чипи, оскільки метал і синтетичні матеріали міцніші за кістки та м’язи, а чип може здійснювати мільйони операцій за секунду.

Нині імплантацією активно втілюють постгуманісти та баді-хакери. І йдеться не тільки про прикрасу власного тіла. Сучасні технології в симбіозі з тілом дають людині змогу відчути інфрачервоні та електромагнітні хвилі, почути колір і розплатитися за продукти в магазині своєю рукою.

Як вживлювати в руку ключ від домофона

Розмови про можливість імплантувати RFID- та NFC-чипи розпочалися 10 років тому. З’явилися перші краудфандингові кампанії, розроблялися застосунки для смартфона для запису на чип необхідної інформації. Ідея виявилася успішною, і сьогодні останні 5 років кожен охочий може помістити собі під шкіру маленьку капсулу з мікросхемою.

Процедура не відрізняється від чипування домашнього улюбленця: робиться анестезія, а потім укол (у людей найчастіше в руку в районі м’яза M. interosseus dorsalis I, між великим і вказівним пальцями, оскільки це зручно).

Які відмінності між технологіями NFC та RFID? NFC – технологія бездротового високочастотного зв’язку малого радіуса дії, яка дає змогу взаємодіяти пристроям на відстані до 10 см. RFID – це радіочастотне розпізнавання, яке здійснюється за допомогою спеціальних міток, що несуть ідентифікаційну та іншу інформацію. Найкращий приклад RFID-ідентифікації – це брелоки від домофонів, карточки для відкриття воріт паркінгу тощо.

чіп

Які можливості має NFC-чип? З обсягом пам’яті до 2 Кб ви можете записати виконання однієї з функцій: розблокувати телефон або електронний замок, надати ваші контактні дані або посилання на профіль у Facebook, продемонструвати зображення або анімацію.

Найпопулярніша опція – це безготівкова оплата. Щоправда, з нею є проблема, оскільки право прив’язати вашу картку до стороннього пристрою має надати вам банк. Якщо ви використаєте нелегальні програми для цього, отримаєте серйозні проблеми із законом.

“]RFID-чипи люди вживлюють, щоб не носити із собою багато ключів, а легко відкривати під’їзд піднесенням руки. Але й тут є проблема. Нині, щоб потрапити в сучасний житловий комплекс, потрібно мати ключі від воріт, паркінгу, вхідних дверей і навіть ліфту. Один чип дає змогу записати тільки один ключ. Але цю проблему можна вирішити, якщо купити в інтернеті нелегальні майстер-ключі, які дадуть тобі доступ до більшости замків у місті Києві. Водночас тут знову постає питання про порушення закону, ба більше: чи витримає чип такий обсяг інформації.

Ми зв’язалися з програмістом Андрієм Ковтуном, який нещодавно імплантував собі в руку NFC-модуль. Він охоче розповів, наскільки безпечною є така процедура і де її зробити.

Як вживити собі чип?

«Я робив усе підпільно. Ставила чип знайома, яка вчиться в медичному інституті. У Харкові всі, хто займаються пірсингом, почали морозитися. У Києві декілька тату-салонів погодилися. Але я до них не приїхав. Люди банально бояться робити, оскільки не вміють, не хочуть нічого пошкодити й т. д.

Вставляється чип за допомогою товстої поршневої голки – заганяється в проміжок між шкірою і м’язом. У мене залишилася друга дірка від невдалої спроби на іншій руці.

Міститься чип у скляній оболонці й не заростає тканиною, а тому не варто по цьому місцю бити молотком. Може в процесі мігрувати, якщо його чіпати до загоєння. Ну й варто пам’ятати, що це чужорідне тіло з усіма ризиками під час введення», – розповів Андрій Ковтун.

Найбільшу небезпеку становить не стільки використання та життя з таким чипом, скільки його імплантація. Кожен організм може відреагувати індивідуально, а ризики потрапити в м’яз доволі великі. Враховуйте той факт, що спеціалістів у нашій країні з питань імплантації чипів немає. Ви все робите на свій страх і ризик.

Поломки з чипом інколи трапляються. Він може вийти з ладу, але там немає жодних елементів, які можуть нагрітися. З ним ви можете навіть на МРТ ходити без наслідків. Водночас виймати його з руки буде неприємно.

Крім того, зараз як NFC-, так і RFID-модулі чудово розміщуються всередині ювелірних виробів, наприклад у каблучках. У такому девайсі може бути 2 NFC- та 2 RFID-модулі, яких із головою вистачає для повсякденних потреб без зайвих втручань у своє тіло. Крім того, коштують вони набагато дешевше за імплант.

Магнітні імпланти для нових відчуттів

Імплантація під шкіру неодимових магнітів є менш популярним видом баді-модифікації, ніж вживляння капсули з NFC- або RFID-чипом. Водночас він є цікавішим із погляду нових можливостей. Дуже часто ним займаються любителі в себе вдома. Не потрібно жодних надзвичайних пристроїв: декілька хірургічних інструментів і самі магніти, які можна знайти в спеціалізованих інтернет-магазинах.

Ми не рекомендуємо вам проводити такі операції самостійно, коли є професійні тату-салони. Треба зважати, що процедура не є простою для непідготовленої людини. Вам потрібно буде зробити надріз за допомогою скальпеля, обережно розширити його та ввести трубку з магнітом. Купити анестезію також буде проблематично, а тому все залежить від вашого больового порогу.

Самі магніти, крім здатности притягувати металеві предмети, дають людині можливість отримати нові сенсорні переживання. Наприклад, їх можна використовувати як інтерфейс для портативних пристроїв із метою перетворити ультразвукові та інфрачервоні хвилі в сенсорні стимуляції. Власники/-ці таких імплантів повідомляють про можливість відчувати магнітні поля, рух електричного струму за схемою, роботу електродвигуна та навіть відстань до металевих предметів.

Магніт не повинен бути за розміром більш як 3Х1 мм, оскільки може закупорити судини чи бути відторгненим тілом. Звичайно, що, чим більший розмір магніту, тим кращі відчуття. Важливо звертати увагу на покриття магнітів – воно має бути зроблене з біозахисного матеріалу: з нітриту титану, золота чи родію або медичного силікону.

Уперше імплантації магнітів запропонували в середині 90-х років Стів Гауорт і Джессі Джаррел, експерти з модифікації тіла. Загалом магніти використовували для кріплення кілець, рогів та інших металевих прикрас.

Eyeborg – очі кіборга в боротьбі з дальтонізмом

Eyeborg – це вже не просто модифікація тіла заради краси. Цей пристрій кріпиться до черепної кістки користувача та призначений для того, щоб людина змогла сприймати колір за допомогою звукових хвиль. Він складається безпосередньо з модуля, який передає вібрації звукових хвиль на кістку, та датчика-антени, яка фіксує кольори й посилає сигнали на процесор.

Eyeborg з’явився завдяки співпраці Адама Монтандона з дальтоністом Нілом Гарбісоном. Винахід під заголовком «Міст над островом дальтонізму» отримав британську нагороду в галузі інновацій (Submerge 2004). У 2007 році Пітер Кезе, розробник зі Словенії, збільшив кількість кольорових відтінків до 360 та додав сприйняття насичености кольорів через різні рівні гучности. У 2009 році Матіас Лізана, студент з Університету Політехніки Каталонії, розробив чип, який дає користувачам імпланта змогу чути кольори за межами людського сприйняття, такі як інфрачервоний та ультрафіолетовий.

Технологію активно тестують люди з вадами зору. Нині деякі незрячі громадяни Європи, Азії та Америки змогли відчути колір. Першопрохідцем серед них був Сабріє Тенберкен з Еквадору. У 2011 році віцепрезидент Еквадору Ленін Морено заявив: уряд співпрацюватиме з фондом Eyeborg для розширення способів сенсорного сприйняття реальности.

Цікавий факт: коли Ніл Гарбісон прийшов до лікарів із проханням поставити імплант, то йому спочатку відмовили, оскільки кредо медицини – не нашкодь. Водночас він пояснив, що його експеримент над собою допоможе людям із вадами зору та зможе стати проривом у розв’язанні проблем із зором.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Теги:
Ми в Телеграмі
підписуйтесь

Долучайтеся до нашого Telegram-каналу з тестами! 🧐